1. Поняття про св-ну та її елементи.

Свердловиною називається гірська циліндрична виробка, яка споруджена без доступу людини і діаметр якої в порядки разів менший за її довжину. Свердловини бурять вертикальні та похилі. Початок називається устя, дно – вибоєм, циліндрична поверхня – стінка, ствол, стовбур. Відстань від устя до вибою по осі свердловини визначає її довжину, а проекція довжини на вертикаль визначає глибину. Свердловини бурять ступінчасто. Їх діаметр зменшується від устя до вибою. Початковий діаметр нафтових і газових свердловин не перевищує 900мм, а кінцевий ≥165мм. Глибина змінюється від декількох сот до тисяч метрів. Найбільша – 12264 м.

2. Класифікація свердловин. За призначенням поділяють на:

1) Опорні – призначені для вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов залягання осадової товщі порід;

2) Параметричні – призначені геологічного розрізу на великих глибинах;

3) Структурні – для ретельного вивчення структур, які виявлені при бурінні опорних і параметричних свердловин;

4) Пошукові – для відкриття нових родовищ нафти і газу або пошуку нових покладів на раніше відкритих родовищах;

5) Розвідувальні – для оконтурювання родовищ та збору вихідних даних для складання проекту його розробки;

6) Експлуатаційні – видобування нафти і газу;

7) Оцінні – для уточнення режиму роботи пласта і ступеня виробки ділянок родовищ;

8) Нагнітальні – для закачування в продуктивні пласти газу або повітря з метою підвищення пластового тиску;

9) Спостережні – систематичний контроль за режимом розробки родовищ;

10) Спеціальні - для проведення вибухових робіт, ліквідації відкритих фонтанів, розвідувального видобутку води.

Крім нафтової і газової промисловості буріння свердловин застосовують в: гірничій і вугільній промисловості, в хімічній, в медичній, в промисловому та цивільному будівництві.

3. Способи буріння свердловин.

Руйнувати гірську породу можна: механічним, фізико-хімічним, електро-іскровим, термічним та ін. Найбільше застосовується – механічний. За характером взаємодії породоруйнівного інструменту або долота з вибоєм всі способи механічного буріння поділяються:

1) ударне

- ударно-канатне

- ударно-штангове

2) обертальне

-роторне

-з використанням вибійних двигунів

3) ударно-обертальне

При ударному способі буріння долото здійснює зворотно-поступальний рух вздовж осі свердловини. При ударно-канатному руйнування породи відбувається під дією долота, яке висить на канаті, які піднімають над вибоєм на невелику висоту (40-50см) і потім різко спускають. Руйнування породи відбувається внаслідок удару долота об вибій. Утворений шлам періодично видаляють, опускаючи замість долота спеціальний пристрій желонка. Цей спосіб використовують при бурінні свердловин на воду на невелику глибину. Ударно-штанговий нагадує попередній, проте тут долото спускають на кінці бурильних труб. Бурильні труби мають канал, яким подається рідина до вибою. При обертальному руйнуванні породи здійснюється в результаті одночасної дії осьового навантаження на долото і крутного моменту. Під дією навантаження долото заглиблюється в породу, а крутний момент сколює. Переваги:

• долото в постійному контакті з породою;

• долото обертається навколо своєї осі;

• утворений шлам безперервно видаляється на земну поверхню.

При роторному руйнування породи відбувається в результаті силової дії долота, яке з поверхні обертається бурильною колоною, на усті свердловини розташований ротор, який бурильну колону. При використанні вибійних двигунів долото обертається за допомогою двигуна, я кий розташований над долотом . При ударно-обертовому способі долото не тільки обертається, але й одержує ударний імпульс від гідро- чи пнемо ударника.