
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції.
- •1.1. Сфери поширення та рівні електронної комерції
- •1.2. Можливості електронної комерції
- •1.3. Аналіз інформації — основа ринку
- •Тема 2. Маркетинг в електронній комерції.
- •2.1.Маркетингові дослідження Інтернет-ринку
- •2.2. . Принципи маркетингу в Інтернет
- •Тема 3. Реклама в електронній комерції та її ефективність.
- •3.1. Реклама в електронній комерції та її ефективність
- •Тема 4. Платіжні та фінансові системи в Інтернет.
- •4.1.Система Інтернет-банкінгу
- •4.2. . Обробка електронних платежів та вибір платіжних ресурсів.
- •Тема 5. Безпека і захист інформації.
- •5.1.Заходи забезпечення безпеки інформації
- •5.2. Основні складові безпеки систем електронної комерції.
- •Тема 6. Електронний ринок на базі Інтернет.
- •6.1. . Системи управління інвестиціями через мережу Інтернет.
- •6.2. Електронний магазин
- •Тема 7. Електронна підтримка споживачів.
- •7.1 Клієнтська база даних: характеристика та аналіз
- •Тема 8. Тактичні прийоми електронної комерції.
- •8.1. Тактичні прийоми електронної комерції
- •Тема 9. Перспективи електронної комерції.
- •9.1. . Підвищення ефективності в електронній комерції
- •9.2. Методи підвищення ефективності в електронній комерції.
- •9.3.Напрями оцінки ефективності в електронній комерції
- •Тема 10. Віртуальні підприємства.
- •10.1. Технологічні засоби для побудови віртуальних підприємств
- •10.2. Етапи створення віртуальних підприємств
- •10.3. Приклади реальних віртуальних підприємств
- •Тема 11. Нові інформаційні технології в електронній комерції.
- •11.1 Організаційні питання в електронній комерції
- •11.2 Маркетингові заходи
Тема 7. Електронна підтримка споживачів.
7.1 Клієнтська база даних: характеристика та аналіз
Вибір бази даних (СУБД) залежить від тих задач, які планується вирішувати через Web-сервер, специфічних рис конкретної БД таких, як технологічні основи, тип СУБД, вид інтерфейсів, зв’язки між таблицями, обмеження цілісності та організаційні рішення, пов’язані з підтримкою актуальності бази даних і забезпеченням доступу до неї.
При забезпеченні WWW-доступу до БД можливі кілька шляхів — комплексів технологічних і організаційних рішень, перевірених практикою використання WWW-технології для доступу до БД, по-різному пов’язаних між собою. Вибір конкретних рішень при забезпеченні доступу залежить від специфіки конкретної СУБД і від інших чинників: наявності фахівців, здатних з мінімальними
витратами освоїти певні технологічні рішення, існування інших БД, WWW-доступ до яких повинен здійснюватися з мінімальними додатковими витратами і т. д.
WWW-доступ до існуючих баз даних може здійснюватися за одним із трьох основних сценаріїв.
Однократне або періодичне перетворення даних з БД у статичні документи. У цьому варіанті БД переглядає спеціальна програма, що створює множину файлів — зв’язних HTML-документів. Отримані файли можуть бути перенесені на один або декілька WWW-серверів. Доступ до них здійснюватиметься як до статичних гіпертекстових документів серверу. Цей варіант
характеризується мінімальними початковими витратами. Він ефективний на невеликих массивах даних простої структури і з рідким оновленням, а також при знижених вимогах до актуальності даних, що надаються через WWW. Крім цього, очевидна повна
відсутність механізму пошуку, хоч можливе розвинене індексування. Перетворювачем може бути програмний комплекс, який автоматично або напівавтоматично генерує статичні документи. Програма-перетворювач може бути самостійно розробленою або
інтегрованим засобом класу генераторів звітів.
Динамічне створення гіпертекстових документів на основі вмісту БД. У цьому варіанті доступ до БД здійснюється CGI-програмою, яка запускається WWW-сервером під час обробки запиту WWW-клієнта. Програма, обробляючи åзапит, переглядає БД і створює вихідний HTML-документ, який повертається клієнту. Це рішення ефективне для великих баз даних зі складною структурою і за необхідності підтримки операцій пошуку в умовах частого оновлення і неможливості синхронізації перетворення БД у статичні документи з оновленням вмісту. У даному варіанті можливо здійснювати зміни в БД за допомогою WWW-інтерфейсів. Недоліком цього методу є
збільшення часу обробки запитів та необхідність постійного доступу до основної бази даних, додаткове завантаження засобів підтримки БД, пов’язане з обробкою запитів від WWW-серверу.
Для реалізації такої технології потрібне використання взаємодії WWW-серверу з програмами CGI.
Вибір програмних засобів досить широкий — мови програмування, інтегровані засоби типу
генераторів звітів. Для СУБД з вбудованими мовами програмування існують варіанти використання
цієї мови для генерації документів.