Тема 3. Реклама в електронній комерції та її ефективність.

3.1. Реклама в електронній комерції та її ефективність

Реклама — комерційна пропаганда споживчих якостей товарів та послуг з метою переконання потенційних покупців їх придбати. Вона включає в себе діяльність, завдяки якій потенційні споживачі можуть ознайомитися з підприємством і його товарами та яка формує позитивнее уявлення про них і допомагає продажу. Розрізняють іміджеву рекламу та стимулюючу рекламу

конкретних продуктів.

Від грамотно проведеної рекламної кампанії залежать: обсяги продажів, кількість покупців, асортимент товарів, конкуренто-

спроможність і як наслідок наявність або відсутність прибутку. Кожна організація по-різному будує свою рекламну кампанію залежно від наявних коштів і професійних людських ресурсів. Проте існують загальні правила планування рекламної кампанії, такі як: сегментація клієнтів; визначення потреб, цілей і задач, а також визначення форм рекламної кампанії; розрахунок витрат і очікуваної

ефективності.

Для підприємств, що займаються електронною комерцією відкриваються нові можливості для

реклами — реклама в Internet. Порівняно з традиційними видами реклами перевагами Internet є:

постійна актуальність інформації;

можливість видозміни реклами залежно від реакції покупця;

можливість приймати інформацію від покупця;

миттєве поширення інформації;

надання різним користувачам різної інформації;

можливість повністю здійснити операцію купівлі-продажу та ін.

Тема 4. Платіжні та фінансові системи в Інтернет.

4.1.Система Інтернет-банкінгу

Потрібно усвідомити сутність електронної комерції з використанням засобів Інтернету, зокрема, управління банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система "Інтернет-банкінг" втілює останні досягнення в сфері Інтернет-технологій і відкриває нові можливості у сфері банківських послуг, зокрема:

- мобільність;

- оперативність;

- простоту і зручність.

Розрахунки з використанням телекомунікаційної інфраструктури здебільшого здійснюються у режимі on-line. При цьому перевіряється можливість здійснення платежу — достатність коштів у платника. Більшість систем, що використовують для електронної комерції Інтернет, виконують кліринг усіх платежів у єдиному розрахунковому банку. Однак існує можливість позбутися цього обмеження.

Найбільш поширена в Інтернеті електронна комерція з використанням номерів кредитних карток. Існують також самостійні платіжні системи, хоча вони менш поширені.

Завдяки незначній спеціалізації, відкритості практично для будь-якого продавця та малим затратам на телекомунікації платіжні системи з використанням "електронних грошей" та відкритих мереж Інтернету характеризуються дуже невисокою вартістю трансакцій. Точна статистика щодо цих систем відсутня, але, за деякими оцінками, вартість однієї трансакції в ній становить 1—5 цента, а, можливо, навіть і менше.

Слабким місцем мережної інфраструктури є незахищені канали зв'язку. Існують два шляхи захисту передачі інформації: використання приватних мереж і шифрування даних.

4.2. . Обробка електронних платежів та вибір платіжних ресурсів.

Приступаючи до організації системи оплати товарів і послуг через Internet, необхідно знати, що виставлення рахунків на Web-вузлах є лише першою фазою даного процесу. Його друга, завершальна фаза — прийом електронних платежів. У сфері електронної комерції типу «бізнес—клієнт» (Business-to-Consumer — B2C) надзвичайно актуальними стають процеси виставлення рахунків і їх оплата електронним способом (Electronic Bill Presentment and Payment EBPP), особливо при розрахунках за куплені товари, а також за комунальні і телекомунікаційні послуги, які оплачуються за допомогою кредитних карток. Оскільки електронна комерція використовується в Іnternet не тільки для комерційної діяльності типу B2B, а й для надання послуг своїм клієнтам, їм, безперечно, доцільно мати уніфіковані процедури виставлення рахунків та прийому платежів. У партнерів по бізнесу є свої мотиви, спонукаючи їх упроваджувати інтерактивні системи грошового розрахунку: електронні магазини, що виставляють рахунки, хочуть максимально прискорити та спростити прийом і обробку платежів, звівши до мінімуму витрати ручної праці. Платники ж прагнуть оптимізувати занадто обтяжливий процесс санкціонування платежів. Таким чином, інфраструктура електронної комерції повинна тісно інтегруватися із СУБД та забезпечувати

обробку платежів серверних систем і підтримувати відповідні процедури, включаючи генерацію деталізованих звітів. Незалежно від характеру комерційних зв’язків електронних магазинів з платниками, будь то B2C або B2B, більшість електронних магазинів їх розглядають сьогодні як додатки EBPP і ключову частину своєї стратегії електронної комерції та управління взаємовідносинами з клієнтами (Customer-Relationship Management— CRM). Ці додатки дозволяють надавати послуги тим клієнтам, які звертаються до Web-серверу електронного магазину з метою здійснення купівлі, одержання будь-якої послуги чи з приводу технічної підтримки і т. д. Одночасно електронні магазини, працюючи з транзакціями типу B2C, розуміють, що повинні розширювати можливості клієнтів з оплати рахунків, виставляючи їх відразу надекількох платіжних вузлах або вузлах-консолідаторах.