Стратегія підприємства

Тема 5.

Лекція.

Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства.

План лекції.

5.1. Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства.

5.2. Зміст аналізу внутрішнього середовища підприємства.

5.3. Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства.

5.4. Метод комплексного стратегічного аналізу середовища (SWOT- аналіз).

Знати: суть основних понять і підходів трактування категорій “внутрішнє середовище”, “стратегічний потенціал”, “конкурентний статус підприємства”, об’єкти аналізу внутрішнього середовища, предмет аналізу внутрішнього середовища, методику оцінки стратегічного потенціалу та конкурентного статусу підприємства.

Розуміти: подібність і відмінності стратегічного потенціалу підприємства та внутрішнього середовища підприємства; зміст, об’єкти, предмет і мету аналізу внутрішнього середовища; алгоритм аналізу внутрішнього середовища та його етапи.

Вміти: структурувати внутрішнє середовище за функціональним та процедурним підходами, системно аналізувати стратегічний потенціал підприємства, визначати та оцінювати сильні і слабкі сторони підприємства, оцінювати його стратегічний потенціал та конкурентний статус (за одно- та багатокритеріальним підходами); здійснювати комплексний стратегічний аналіз середовища за SWOT-методом.

Ключові терміни і поняття: внутрішнє середовище, стратегічний потенціал, стратегічне позиціонування, конкурентний статус підприємства, SWOT-аналіз.

5.1. Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства.

Наступний крок до розробки стратегії підприємства після аналізу зовнішнього середовища – аналіз його внутрішнього середовища та оцінка стратегічного потенціалу.

Основне завдання аналізу стратегічного потенціалу підприємства – визначити чи володіє підприємство достатніми внутрішніми силами, щоб скористатися зовнішніми можливостями.

У стратегічному контексті внутрішнє середовище підприємства – сукупність підсистем, елементів, компонентів і факторів, які формують його довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем підприємства.

Аналіз внутрішнього середовища починається з його структуризації на фактори, щоб виявити, класифікувати та кількісно і якісно оцінити можливість підприємства на них вплинути.

Процес структуризації внутрішнього середовища кожного підприємства є індивідуальним. Виділяють два підходи до структуризації внутрішнього середовища:

1. за функціональними ознаками (більшість підприємств);

2. за процедурними ознаками (сучасний підхід).

При функціональній структуризації внутрішнє середовище структурується за його функціями:

• виробничою;

• маркетинговою;

• розподілу продукції;

• постачанням ресурсів;

• досліджень та розвитку;

• фінансовою;

• обліковою;

• кадровою тощо.

При процедурній структуризації внутрішнє середовище структурується за факторами:

• діючі стратегії;

• потенціал підприємства;

• конкурентні переваги;

• сильні і слабкі сторони;

• можливі стратегічні проблеми.

Сучасне підприємство для забезпечення стратегічності свого розвитку повинне використовувати процедурну структуризацію свого внутрішнього середовища і розглядати його як стратегічний потенціал.

Стратегічний потенціал – сукупність стратегічних можливостей підприємств, що створюються у процесі виробництва продукції, конкурентних переваг на ринку та досягнення інших стратегічних цілей через використання сукупності стратегічних ресурсів.

Тобто внутрішнє середовище і стратегічний потенціал підприємства є тотожними поняттями у контексті стратегічного аналізу.

Наступним етапом аналізу внутрішнього середовища (тобто стратегічного потенціалу) є його системний аналіз (він є поєднанням ресурсного (обліково-звітного), структурного (функціонального), цільового (проблемно-орієнтованого) і процедурного підходів).

Це означає, що структура аналізу стратегічного потенціалу підприємства повинна відповідати структурі корпоративної стратегії підприємства, яка розглядається на даний момент.

Системний аналіз включає такі етапи:

1. аналіз окремих бізнесів підприємства (СЗГ);

2. аналіз функціональних підсистем підприємства;

3. аналіз структурних підрозділів підприємства;

4. аналіз усіх бізнес-процесів підприємства.

Зауважимо, що кожне підприємство повинно самостійно розробляти методичні засади для аналізу внутрішнього середовища. Головне – щоб були визначені достатність внутрішніх сил для реалізації зовнішніх можливостей, та визначені критичні точки у функціонуванні підприємства, щоб потім можна було ними управляти.