- •1.Розкрийте предмет і структуру політології.
- •2.Визначте категорії та методи політології.
- •3.Розкрийте функції політології та її роль в житті суспільства.
- •4.Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки.
- •5.Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки.
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
- •7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
- •8.Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9.Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10.Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави.
- •11.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні 18-хіх ст..
- •12.Розкрийте українську політичну думку початку хх ст..
- •13.Розкрийте поняття політики, її детермінанти, обєкти та субєкти.
- •14.Визначте основні функції політики.
- •15.Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17.Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18.Визначте ресурси та функції політичної влади.
- •19.Проаналізуйте політичну владу в сучасній Україні.
- •20.Проаналізуйте політику як елемент системи культури суспільства.
- •21.Розкрийте співвідношення політики і права.
- •22.Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23.Що таке політичні відносини.
- •24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
- •25.Розкрийте основні концепції демократії.
- •26.Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27.Розкрийте функції громадянського суспільства.
- •28.Проаналізуйте становлення громадянського суспільства в Україні.
- •29.Визначте сутність і типи політичних систем суспільства.
- •30.Розкрийте структуру і функції політичної системи.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32.Розкрийте поняття, ознаки та типи держави.
- •33.Проаналізуйте історичний генезис та функції держави.
- •34.Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35.Розкрийте здобутки та проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •36.Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій.
- •37.Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •38.Проаналізуйте партійну систему та їх класифікацію.
- •39.Охараткризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів.
- •41.Охараткризуйте громадські організації та рухи в сучасній Україні.
- •42.Розкрийте поняття політичних виборів та їх основні види.
- •43.Виборчі системи: сутність, типологія.
- •44.Охараткризуйте мажоритарну виборчу систему.
- •45.Охараткризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46.Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47.Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •48.Розкрийте типи політичних режимів.
- •49.Проаналізуйте сучасний режим сучасної України.
- •50.Розкрийте поняття та характрні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51.Що таке політична свідомість, її структура та типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання та функції політичної еліти.
- •56.Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57.Розкрийте типологію та природу політичного лідерства.
- •58.Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59.Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60.Розкрийте зміст поняття «політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні ідейно-політичні доктрини світу.
- •62.Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65.Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66.Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67.Більшовизм та тоталітаризм як практика комунізму.
- •68.Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •69.Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70.Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71.Проаналізуйте статті Конституції Україги про правову соціальнц державу.
- •72.Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73.Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •74.Проаналізуйте шляхи і засоби досягнення соціально-політичної злагоди в українському суспільстві.
- •75.Розкрийте поняття політичної модернізації, її теоретичні підвалини.
- •76.Розкрийте зміст і основні характеристики політичної модернізації.
- •77.Охараткризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
- •80.Україна в загальноєвропейському та світовому політичному процесі.
- •81.Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •82.Охараткризуйте лобізм як політичну практику.
- •83.Розкрийте глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації.
- •84.Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85.Розкрийте суть політичного аналізу.
- •86.Розкрийте суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики та релігії.
- •88.Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89.Охараткризуйте громадянські права, обов’язки та свободи.
- •90.Розкрийте зміст поняття «політичне рішення», принципи і способи його прийняття.
7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
Широке поширення на початку XX сторіччя одержала теорія еліт, творцями якої були два італійські вчені: Вілъфредо Парето (1848-1923) і Гаетано Моска (1858-1941). М. Моска в роботі «Елементи, політичної науки» затверджує, що влада завжди знаходилася і повинна знаходитися в руках меншості. Коли вона переходить з одних рук в інші, то переходить від однієї меншості до іншої, але ніколи від меншості до більшості. Цю правлячу меншість автор називає панівним класом, елітою. Політичний прогрес полягає в переході влади від однієї правлячої еліти до іншої. Кожна еліта править шляхом поширення тієї ідеології, що відповідає завданням її влади.
M. Моска вказує на дві тенденції в історії держав: аристократичну і демократичну. У першому випадку влада знаходиться у замкнутих еліт, у другому — у еліт, що виходять з мас. Вибори — це спосіб відновлення еліт. В. Парето в роботі «Трактат про загальну соціологію» розглядає еліту як групу природжених керівників нації, як людей, наділених якостями, що виділяються на загальному тлі. Він вважав, що у всяку епоху існують два такі роди групи — еліта і контреліта, що ведуть між собою боротьбу за владу за допомогою мобілізації мас. Домінуючою якістю правлячої еліти служить здатність керувати людьми, підкреслює В. Парето. Індивіди, наділені такою здатністю, маніпулюють масами за допомогою обману або насильства. Якщо еліта не обновляється, то вона деградує, що веде до революції, у ході якої відбувається зміна складу правлячої групи.
1) Модель плюралістичної демократії.
Модель плюралістичної демократії заснована на тому, що сучасна демократія втрачає свій яскраво виражений класовий характер, що підтверджується тим, що у процесі НТР значно змінилася структура панівного класу. В ньому чітко вирізняються певні групи зі своїми специфічними інтересами, відмінними од інтересів класу в цілому, котрі конкурують між собою (політична, військова, економічна, технократична та ін.). Сучасне суспільство розглядається як сукупність взаємодіючих соціальних “страт”, які об’єднують індивідів за ознаками аналогічності їхнього матеріального становища, фаху, роду занять, віку, релігійних переконань, місця проживання тощо. Інтереси кожної з названих груп, як правило, суперечать інтересам інших “страт”, через що все суспільство становить клубок незбіжних інтересів різних соціальних груп. В результаті зіткнення, а потім примирення різноманітних інтересів і досягається виявлення “суспільного інтересу”. З метою формулювання та захисту соціально-групових інтересів створюються численні громадянські організації – групи тиску, групи за інтересами, в діяльності яких теоретики плюралістичної демократії вбачають вирішальний чинник сучасного суспільного життя. Ці групи досягають своєї мети шляхом тиску на різні ланки державного апарату, а держава виступає тільки в ролі арбітра у випадках особливо гострого конфлікту між соціальними групами. Жоден клас або група не володіє монополією на владу. Державна влада здійснюється як державою, так і недержавними об’єднаннями громадян. Державний суверенітет мовби дробиться. Взаємна конкуренція громадянських організацій страхує суспільство від того, щоб жодна з організацій не перетворилася на домінуючу еліту. Саме такий плюралізм влади, на думку Р.Даля, спроможний виявити волю мас. Таким чином, влада діє відповідно до волі значної більшості населення, а опозиція акумулює погляди незгодних.
2) Теорії елітаризму.
Антидемократичну тенденцію суспільного розвитку уособлюють новітні елітаристські концепції. Представники цього напряму виходять з того, що злагода й партнерство, до яких закликають неоліберали, уже ніколи не подолають соціальних та етнічних конфліктів. І оскільки суспільного багатства на всіх не вистачає, то левова частка його має дістатися групі (класовій, національній, расовій), котра за своїми чеснотами найбільше заслуговує на добробут. Ця тенденція знайшла своє втілення в неоконсервативних елітарних концепціях. У сучасній західній політології існує кілька новітніх модифікацій елітарних концепцій: “ціннісна”, “макіавелліївська” та структурно-функціональна. Спільними рисами, що їх об’єднують, є, по-перше, заперечення історичного прогресу (історія розглядається як сукупність замкнених соціальних циклів, для яких характерне панування певних типів еліт); по-друге, відкидання ідеї народного суверенітету як утопічного міфу романтиків і, по-третє, твердження, що нерівність – це основа соціального життя.