
- •1.Розкрийте предмет і структуру політології.
- •2.Визначте категорії та методи політології.
- •3.Розкрийте функції політології та її роль в житті суспільства.
- •4.Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки.
- •5.Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки.
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
- •7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
- •8.Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9.Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10.Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави.
- •11.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні 18-хіх ст..
- •12.Розкрийте українську політичну думку початку хх ст..
- •13.Розкрийте поняття політики, її детермінанти, обєкти та субєкти.
- •14.Визначте основні функції політики.
- •15.Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17.Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18.Визначте ресурси та функції політичної влади.
- •19.Проаналізуйте політичну владу в сучасній Україні.
- •20.Проаналізуйте політику як елемент системи культури суспільства.
- •21.Розкрийте співвідношення політики і права.
- •22.Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23.Що таке політичні відносини.
- •24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
- •25.Розкрийте основні концепції демократії.
- •26.Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27.Розкрийте функції громадянського суспільства.
- •28.Проаналізуйте становлення громадянського суспільства в Україні.
- •29.Визначте сутність і типи політичних систем суспільства.
- •30.Розкрийте структуру і функції політичної системи.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32.Розкрийте поняття, ознаки та типи держави.
- •33.Проаналізуйте історичний генезис та функції держави.
- •34.Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35.Розкрийте здобутки та проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •36.Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій.
- •37.Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •38.Проаналізуйте партійну систему та їх класифікацію.
- •39.Охараткризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів.
- •41.Охараткризуйте громадські організації та рухи в сучасній Україні.
- •42.Розкрийте поняття політичних виборів та їх основні види.
- •43.Виборчі системи: сутність, типологія.
- •44.Охараткризуйте мажоритарну виборчу систему.
- •45.Охараткризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46.Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47.Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •48.Розкрийте типи політичних режимів.
- •49.Проаналізуйте сучасний режим сучасної України.
- •50.Розкрийте поняття та характрні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51.Що таке політична свідомість, її структура та типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання та функції політичної еліти.
- •56.Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57.Розкрийте типологію та природу політичного лідерства.
- •58.Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59.Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60.Розкрийте зміст поняття «політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні ідейно-політичні доктрини світу.
- •62.Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65.Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66.Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67.Більшовизм та тоталітаризм як практика комунізму.
- •68.Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •69.Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70.Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71.Проаналізуйте статті Конституції Україги про правову соціальнц державу.
- •72.Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73.Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •74.Проаналізуйте шляхи і засоби досягнення соціально-політичної злагоди в українському суспільстві.
- •75.Розкрийте поняття політичної модернізації, її теоретичні підвалини.
- •76.Розкрийте зміст і основні характеристики політичної модернізації.
- •77.Охараткризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
- •80.Україна в загальноєвропейському та світовому політичному процесі.
- •81.Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •82.Охараткризуйте лобізм як політичну практику.
- •83.Розкрийте глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації.
- •84.Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85.Розкрийте суть політичного аналізу.
- •86.Розкрийте суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики та релігії.
- •88.Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89.Охараткризуйте громадянські права, обов’язки та свободи.
- •90.Розкрийте зміст поняття «політичне рішення», принципи і способи його прийняття.
78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
Міжнародні відносини як специфічне суспільне явище визначаються особливими рисами, що принципово вирізняють їх серед інших видів суспільних стосунків. Ідеться про таку їхню специфіку, окреслення якої дає змогу чітко розрізняти внутрішні та міжнародні відносини. Серед таких рис переважно виокремлюють: Поліцентризм — відсутність у міжнародних відносинах легальної (у цьому розумінні закріпленої міжнародним правом) монополії на владу, що належить будь-якій державі чи міжнародній організації. Одним із найважливіших у міжнародному праві є принцип суверенної рівності держав, що полягає в їх рівноправності та рівнозначності.
Складність міжнародних відносин пов'язана з величезною кількістю учасників міжнародних відносин, що призводить до формування досить складної структури їх взаємодій. У ній існують взаємопов'язані та взаємозумовлені підструктури: учасників, їхніх груп та стосунків між ними. Міжнародні відносини фактично здійснюють різнотипні учасники, кожен з яких керується різними інтересами та перебуває у досить складних взаємодіях з іншими. У міжнародному середовищі переплітаються інтереси та дії держав, міжнародних організацій, транснаціональних корпорацій, окремих груп громадян чи навіть окремих осіб, що призводить до формування надзвичайно складних комплексів взаємодій між ними.
Системність міжнародних відносин випливає із взаємопов'язаної та взаємозумовленості функціонування їхніх учасників та стосунків між ними. Учасники міжнародних відносин перебувають у сталих інтеракціях між собою та з міжнародним середовищем, що зумовлює виникнення і функціонування міжнародної системи. За твердженням Т. Лось-Новак, "поняття міжнародної системи... в науці про міжнародні відносини, зрештою, як і в інших суспільних науках, асоціюється з певною "цілістю", яку творять учасники системи, характерні для них інтер-акції та інтеракції із зовнішнім середовищем".
Взаємозалежність між внутрішньодержавними та міжнародними відносинами більшість науковців розуміє як їх сталий взаємозв'язок та взаємозумовленість. Переважно вони погоджуються в тому, що між зовнішнім (міжнародним) та внутрішнім (державним) середовищами існують закономірні зв'язки, що полягають у їхній взаємній детермінованості. Ця особливість є, однак, однією з найдискутованіших та неоднозначно трактованих у сучасній теорії міжнародних відносин. Розбіжність у поглядах науковців виражається у дилемі залежності (тобто первинності чи вторинності міжнародних відносин), що переважно розглядалась у категоріях внутрішньої та зовнішньої політики держави.
Культурний плюралізм як важливу особливість міжнародних відносин визначають дослідники, які вважають, що в них більше принципових конфліктів у сфері ідеологічних та культурних вартостей, ніж із приводу суперечностей щодо ґрунтовних політичних інтересів.
79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обов'язки, похідні від прав і обов'язків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів. З цього визначення можна виділити такі ознаки будь-якої міжнародної організації: — членство трьох і більше держав.
— повага суверенітету держав-членів організації і невтручання у внутрішні справи.
— створення відповідно до міжнародного права.
— заснування на основі міжнародного договору.
— здійснення співробітництва в конкретних галузях діяльності.
— наявність відповідної організаційної структури (постійні органи і штаб-квартира).
— наявність прав і обов'язків організацій
— самостійні міжнародні права й обов'язки організації.
— установлення порядку прийняття рішень і їх ньої юридичної чинності