
- •1.Розкрийте предмет і структуру політології.
- •2.Визначте категорії та методи політології.
- •3.Розкрийте функції політології та її роль в житті суспільства.
- •4.Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки.
- •5.Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки.
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
- •7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
- •8.Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9.Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10.Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави.
- •11.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні 18-хіх ст..
- •12.Розкрийте українську політичну думку початку хх ст..
- •13.Розкрийте поняття політики, її детермінанти, обєкти та субєкти.
- •14.Визначте основні функції політики.
- •15.Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17.Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18.Визначте ресурси та функції політичної влади.
- •19.Проаналізуйте політичну владу в сучасній Україні.
- •20.Проаналізуйте політику як елемент системи культури суспільства.
- •21.Розкрийте співвідношення політики і права.
- •22.Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23.Що таке політичні відносини.
- •24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
- •25.Розкрийте основні концепції демократії.
- •26.Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27.Розкрийте функції громадянського суспільства.
- •28.Проаналізуйте становлення громадянського суспільства в Україні.
- •29.Визначте сутність і типи політичних систем суспільства.
- •30.Розкрийте структуру і функції політичної системи.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32.Розкрийте поняття, ознаки та типи держави.
- •33.Проаналізуйте історичний генезис та функції держави.
- •34.Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35.Розкрийте здобутки та проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •36.Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій.
- •37.Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •38.Проаналізуйте партійну систему та їх класифікацію.
- •39.Охараткризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів.
- •41.Охараткризуйте громадські організації та рухи в сучасній Україні.
- •42.Розкрийте поняття політичних виборів та їх основні види.
- •43.Виборчі системи: сутність, типологія.
- •44.Охараткризуйте мажоритарну виборчу систему.
- •45.Охараткризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46.Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47.Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •48.Розкрийте типи політичних режимів.
- •49.Проаналізуйте сучасний режим сучасної України.
- •50.Розкрийте поняття та характрні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51.Що таке політична свідомість, її структура та типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання та функції політичної еліти.
- •56.Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57.Розкрийте типологію та природу політичного лідерства.
- •58.Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59.Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60.Розкрийте зміст поняття «політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні ідейно-політичні доктрини світу.
- •62.Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65.Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66.Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67.Більшовизм та тоталітаризм як практика комунізму.
- •68.Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •69.Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70.Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71.Проаналізуйте статті Конституції Україги про правову соціальнц державу.
- •72.Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73.Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •74.Проаналізуйте шляхи і засоби досягнення соціально-політичної злагоди в українському суспільстві.
- •75.Розкрийте поняття політичної модернізації, її теоретичні підвалини.
- •76.Розкрийте зміст і основні характеристики політичної модернізації.
- •77.Охараткризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
- •80.Україна в загальноєвропейському та світовому політичному процесі.
- •81.Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •82.Охараткризуйте лобізм як політичну практику.
- •83.Розкрийте глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації.
- •84.Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85.Розкрийте суть політичного аналізу.
- •86.Розкрийте суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики та релігії.
- •88.Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89.Охараткризуйте громадянські права, обов’язки та свободи.
- •90.Розкрийте зміст поняття «політичне рішення», принципи і способи його прийняття.
6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
Однією з фундаментальних політичних ідей нового часу була ідея договірного характеру держави, яка прийшла на зміну середньовічної теорії божественного походження держави. У цієї ідеї знайшли відображення раціонально-критичне ставлення до реальності і бажання створити нові надихаючі ідеали. Економічне панував клас буржуазії прагнув відібрати у феодалів і політичну владу. Ідеологічним обгрунтуванням правомірності такого кроку, необхідність створення нових політичних інститутів і порядків, які відповідали б природі людини, її природним правам, стала теорія «суспільного договору».
В основу теорії було покладено ідею про те, що незалежний самостійний індивід, поява якого було можливо тільки завдяки твердженням приватної власності, складає першооснову соціального будівлі - суспільства. З метою реалізації своїх священних і невідчужуваних природних прав і свобод сукупність автономних індивідів укладають суспільний договір. Цей договір означає перехід від природного стану суспільства, коли людина була частиною природи і відкрито виявляв свої природні пристрасті, егоїзм, жорстокість, до цивілізованого, тобто до державно-організованого існування. Перехід до цивілізованого існування висловлював бажання людини встановити порядок і справедливість, потреба в забезпеченні політико-правових гарантій природного рівності індивідів.
Інша ідея Європейського соціалізму звернулася до проблематики держави, права, влади у пошуках відповіді на питання про те, якими мають бути політико-юридичні інститути, здатні адекватно втілити лад, заснований на спільності майна, що покінчив із приватної власністю, з матеріальним нерівністю між людьми, з колишніми тіраніческімі формами правління.
Усередині цього руху, виражало одвічні прагнення суспільних низів до соціальної справедливості, складалися і циркулювали досить різні погляди і уявлення. Ці ідеологічні освіти відрізняються один від одного не тільки в силу того, що неоднакові що захищаються ними проекти організації публічної влади майбутнього. Розрізнений і що міститься в них принцип, відповідно до якого має створюватися і функціонувати новий світопорядок. В одних випадках на передній край висувається і таким принципом визнається раціональність, в інших випадках - свобода, в третій - рівність і т. д. У таких проектах заломлюється дуже різний соціально-історичний досвід. Те саме треба сказати і про методологію проектування соціалістами системи політико-юридичних інститутів, придатної - з їхньої точки зору - для майбутнього суспільства. Важливі відмінності є в манері, прийоми, стиль викладу політико-юридичних ідеалів, які фігурують у названих мислителів.
Існувала і теорія природного права. Гуго Гроцій визначав Природне право визначав як "припис здорового розуму ". Відповідно до цього положення ту чи іншу дію - залежно від його відповідності чи суперечності розумній природі людини - визнається або морально ганебною, або морально необхідною. Природне право, таким чином, виступає в якості основи і критерію для розрізнення належного (дозволеного) і неналежного (недозволеного) по самій своїй природі, а не в силу будь-якого волеустановленного (людьми або богом) припису (дозволу або заборони). Інше розуміння природного права дав Бенедикт Спіноза. Закони природи він характеризував як "рішення Бога, відкриті природним світлом ", тобто розкриті людським розумом, а не дані в божественне одкровення. Разом з тим закони і правила природи, за якими споконвіку всі відбувається, це сила і могутність дії "самої природи.
На такому розумінні законів природи будується і трактування Спінозою природного права, оскільки людина - це частинка природи і на нього, як і на всю іншу природу, розповсюджуються усі природні закономірності і необхідності. "Отже, - писав Спіноза, -- під правом природи я розумію закони або правила, згідно з якими все здійснюється, тобто саму могутність природи. І тому природне право всій природи і, отже, кожного індивіда простягається так далеко, як далеко простягається їхня міць ".