- •1.Розкрийте предмет і структуру політології.
- •2.Визначте категорії та методи політології.
- •3.Розкрийте функції політології та її роль в житті суспільства.
- •4.Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки.
- •5.Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки.
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
- •7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
- •8.Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9.Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10.Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави.
- •11.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні 18-хіх ст..
- •12.Розкрийте українську політичну думку початку хх ст..
- •13.Розкрийте поняття політики, її детермінанти, обєкти та субєкти.
- •14.Визначте основні функції політики.
- •15.Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17.Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18.Визначте ресурси та функції політичної влади.
- •19.Проаналізуйте політичну владу в сучасній Україні.
- •20.Проаналізуйте політику як елемент системи культури суспільства.
- •21.Розкрийте співвідношення політики і права.
- •22.Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23.Що таке політичні відносини.
- •24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
- •25.Розкрийте основні концепції демократії.
- •26.Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27.Розкрийте функції громадянського суспільства.
- •28.Проаналізуйте становлення громадянського суспільства в Україні.
- •29.Визначте сутність і типи політичних систем суспільства.
- •30.Розкрийте структуру і функції політичної системи.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32.Розкрийте поняття, ознаки та типи держави.
- •33.Проаналізуйте історичний генезис та функції держави.
- •34.Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35.Розкрийте здобутки та проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •36.Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій.
- •37.Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •38.Проаналізуйте партійну систему та їх класифікацію.
- •39.Охараткризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів.
- •41.Охараткризуйте громадські організації та рухи в сучасній Україні.
- •42.Розкрийте поняття політичних виборів та їх основні види.
- •43.Виборчі системи: сутність, типологія.
- •44.Охараткризуйте мажоритарну виборчу систему.
- •45.Охараткризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46.Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47.Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •48.Розкрийте типи політичних режимів.
- •49.Проаналізуйте сучасний режим сучасної України.
- •50.Розкрийте поняття та характрні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51.Що таке політична свідомість, її структура та типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання та функції політичної еліти.
- •56.Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57.Розкрийте типологію та природу політичного лідерства.
- •58.Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59.Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60.Розкрийте зміст поняття «політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні ідейно-політичні доктрини світу.
- •62.Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65.Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66.Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67.Більшовизм та тоталітаризм як практика комунізму.
- •68.Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •69.Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70.Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71.Проаналізуйте статті Конституції Україги про правову соціальнц державу.
- •72.Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73.Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •74.Проаналізуйте шляхи і засоби досягнення соціально-політичної злагоди в українському суспільстві.
- •75.Розкрийте поняття політичної модернізації, її теоретичні підвалини.
- •76.Розкрийте зміст і основні характеристики політичної модернізації.
- •77.Охараткризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
- •80.Україна в загальноєвропейському та світовому політичному процесі.
- •81.Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •82.Охараткризуйте лобізм як політичну практику.
- •83.Розкрийте глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації.
- •84.Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85.Розкрийте суть політичного аналізу.
- •86.Розкрийте суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики та релігії.
- •88.Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89.Охараткризуйте громадянські права, обов’язки та свободи.
- •90.Розкрийте зміст поняття «політичне рішення», принципи і способи його прийняття.
63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
Біля витоків лібералізму стояв Дж. Локк, який обґрунтовував ідеї суспільного договору та природного права. Згідно з першою держава є результатом угоди між людьми. За цією угодою люди передають державі частину своїх прав, але є такі права, що належать їм від народження і не можуть бути відчужені. До них належать насамперед право на життя, свободу і власність. Ідея індивідуальної свободи є центральною в лібералізмі. Саме свобода стимулює пошук шляхів досягнення успіху, підприємливість, новаторство, тобто все те, що притаманне буржуазії.
Проголошення свободи найвищою цінністю означало визнання природної рівності людей, вимагало ліквідації будь-яких станових привілеїв, обмеження абсолютизму державної влади. Обмеженню державного абсолютизму слугує поділ влади на три відносно самостійних гілки — законодавчу, виконавчу й судову, ідея якого була висунута спочатку Дж. Локком, а згодом всебічно обгрунтована Ш.-Л. Монтеск'є.
Основоположні ідеї і принципи класичного лібералізму були сформульовані у французькій Декларації прав людини і громадянина 1789 р. й Конституції 1791 р., в американській Декларації про незалежність 1776 р. і Конституції 1787 р. Прихильниками лібералізму були «батьки-засновники» США Т. Джефферсон і Дж. Медісон.
64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
Однією з класичних течій політичної ідеології є консерватизм (від латинського conservare — зберігати, охороняти). Консерватизм виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст., як апологія феодальних цінностей і дворянських привілеїв. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, за визнання непорушності природного стану речей, моральних принципів, що є засадами сім'ї, релігії та власності. Консерватизм виявляється у двох основних формах: як апологія традиційних порядків і як ностальгія за втраченим соціальним статусом. Незважаючи на різні форми, ця течія має такі основні риси: визнання недосконалості людської природи та обмежених можливостей людського розуму; орієнтація на загальний морально-релігійний порядок; переконання у нерівності людей від природи; шанобливе ставлення до Конституції як до порядку, даного Богом; упевненість у необхідності панування закону й законослухняності як форми індивідуальної свободи тощо. Збереження минулого (традицій, стабільності, авторитету, ладу в суспільстві, свободи й відповідальності) здатне зняти всі нинішні напруження, а тому має розглядатись як моральний обов'язок щодо майбутніх поколінь.
Неоконсерватизм формується як сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і обстоює: у політичній сфері посилення елітарних тенденцій в управлінні державою, зміцнення законності й порядку; в економічній сфері — звільнення приватного капіталу від надмірного державного втручання; у соціальній сфері — економічний реалізм, скорочення соціальних витрат. Неоконсерватизм синтезував не лише досягнення традиційного консерватизму, а й гуманістичні уявлення лібералізму, соціалізму, інших соціально-політичних учень. Сучасні неоконсерватори шукають середній шлях між деструктивністю неприборканої ринкової стихії та неефективною державною регламентацією всіх сфер суспільного життя.