- •1.Розкрийте предмет і структуру політології.
- •2.Визначте категорії та методи політології.
- •3.Розкрийте функції політології та її роль в житті суспільства.
- •4.Проаналізуйте стародавній етап розвитку політичної думки.
- •5.Проаналізуйте середньовічний етап розвитку політичної думки.
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Новий час.
- •7.Проаналізуйте основні політологічні концепції хх століття.
- •8.Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9.Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10.Проаналізуйте політичні ідеї козацько-гетьманської держави.
- •11.Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні 18-хіх ст..
- •12.Розкрийте українську політичну думку початку хх ст..
- •13.Розкрийте поняття політики, її детермінанти, обєкти та субєкти.
- •14.Визначте основні функції політики.
- •15.Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.
- •17.Поясніть, що таке легітимність політичної влади.
- •18.Визначте ресурси та функції політичної влади.
- •19.Проаналізуйте політичну владу в сучасній Україні.
- •20.Проаналізуйте політику як елемент системи культури суспільства.
- •21.Розкрийте співвідношення політики і права.
- •22.Розкрийте співвідношення політики і моралі.
- •23.Що таке політичні відносини.
- •24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
- •25.Розкрийте основні концепції демократії.
- •26.Розкрийте поняття і структуру громадянського суспільства.
- •27.Розкрийте функції громадянського суспільства.
- •28.Проаналізуйте становлення громадянського суспільства в Україні.
- •29.Визначте сутність і типи політичних систем суспільства.
- •30.Розкрийте структуру і функції політичної системи.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільства.
- •32.Розкрийте поняття, ознаки та типи держави.
- •33.Проаналізуйте історичний генезис та функції держави.
- •34.Проаналізуйте форми державного правління та устрою.
- •35.Розкрийте здобутки та проблеми державотворення в сучасній Україні.
- •36.Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій.
- •37.Розкрийте класифікацію та функції політичних партій.
- •38.Проаналізуйте партійну систему та їх класифікацію.
- •39.Охараткризуйте політичні партії в сучасній Україні.
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів.
- •41.Охараткризуйте громадські організації та рухи в сучасній Україні.
- •42.Розкрийте поняття політичних виборів та їх основні види.
- •43.Виборчі системи: сутність, типологія.
- •44.Охараткризуйте мажоритарну виборчу систему.
- •45.Охараткризуйте пропорційну виборчу систему, її різновиди.
- •46.Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •47.Розкрийте сутність і структуру політичного режиму.
- •48.Розкрийте типи політичних режимів.
- •49.Проаналізуйте сучасний режим сучасної України.
- •50.Розкрийте поняття та характрні ознаки тоталітарного суспільства.
- •51.Що таке політична свідомість, її структура та типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання та функції політичної еліти.
- •56.Проаналізуйте історію і сучасність політичної еліти в Україні.
- •57.Розкрийте типологію та природу політичного лідерства.
- •58.Розкрийте роль і функції політичного лідера.
- •59.Політичні лідери в сучасній Україні.
- •60.Розкрийте зміст поняття «політична ідеологія» та її функції.
- •61.Розкрийте основні ідейно-політичні доктрини світу.
- •62.Проаналізуйте ідеологічні орієнтації сучасного українського суспільства.
- •63.Розкрийте історичні витоки і принципи лібералізму.
- •64.Розкрийте історичні витоки та принципи консерватизму.
- •65.Розкрийте історичні витоки та принципи соціалізму.
- •66.Розкрийте марксистську та соціал-демократичну концепції соціалізму.
- •67.Більшовизм та тоталітаризм як практика комунізму.
- •68.Розкрийте анархістське тлумачення політики.
- •69.Розкрийте ідейно-теоретичні витоки та принципи фашизму.
- •70.Розкрийте концепцію правової соціальної держави.
- •71.Проаналізуйте статті Конституції Україги про правову соціальнц державу.
- •72.Розкрийте поняття політичного конфлікту та його передумови.
- •73.Розкрийте типи і форми політичних конфліктів, способи їх розв’язання.
- •74.Проаналізуйте шляхи і засоби досягнення соціально-політичної злагоди в українському суспільстві.
- •75.Розкрийте поняття політичної модернізації, її теоретичні підвалини.
- •76.Розкрийте зміст і основні характеристики політичної модернізації.
- •77.Охараткризуйте політичну модернізацію в Україні.
- •78.Розкрийте характерні особливості сучасних міжнародних відносин.
- •79.Розкрийте поняття «політичні міжнародні організації».
- •80.Україна в загальноєвропейському та світовому політичному процесі.
- •81.Визначте роль засобів масової інформації в політичному житті суспільства.
- •82.Охараткризуйте лобізм як політичну практику.
- •83.Розкрийте глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації.
- •84.Розкрийте проблему міжнародного тероризму як загрози існуванню цивілізації.
- •85.Розкрийте суть політичного аналізу.
- •86.Розкрийте суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики та релігії.
- •88.Розкрийте зміст етнонаціональної політики України.
- •89.Охараткризуйте громадянські права, обов’язки та свободи.
- •90.Розкрийте зміст поняття «політичне рішення», принципи і способи його прийняття.
23.Що таке політичні відносини.
Політичні відносини - практичні відносини, взаємозв'язки соціальних суб'єктів, у яких виражаються їхні інтереси та здійснюється політична діяльність. Формою політичних відносин можуть бути: вибори, референдуми, мітинги, зібрання, пікети, страйки, політичні перемовини тощо.
Типологія політичних відносин виглядає приблизно так: 1) за характером соціальних суб'єктів — міжнародні; міжнаціональні; між соціальними групами; між особами (індивідами, лідерами); 2) за організацією соціальних суб'єктів політики — міждержавні; міжпартійні; між громадськими об'єднаннями; державно-партійні; між державою і громадськими об'єднаннями; між партіями і громадськими об'єднаннями; 3) за характером відносин між суб'єктом і об'єктом політики — відносини панування; підкорення; 4) за характером упорядкованості — координаційні; субординаційні; 5) за характером різних сфер політичної влади — законодавчі, управлінські, судові; 6) за характером тривалості — сталі, тривало існуючі політичні відносини, що виражають докорінні особливості даної політичної влади; рухомі, динамічні, що відображають зміну співвідношення соціально-політичних сил у процесі повсяк денної політичної життєдіяльності суспільства; 7) між світовими політичними структурами ~ міжурядові, сформовані національними урядами; неурядові організації, що складаються з національних організацій та асоціацій; транснаціональні організації, які створюються індивідами; 8) за територіальною спрямованістю — у масштабах політичної системи однієї країни; у глобальному масштабі між політичними системами різних країн; 9) за механізмом формування і прояву — стихійні; свідомі.
24.Розкрийте сутнісні риси та форми демократії.
Демократія - народовладдя - це одна з основних форм пристрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів в управлінні і ухваленні в ній рішень по більшості; ідеал суспільного пристрою: свобода, рівність, повага людської гідності, солідарність і т.д.; соціальний і політичний рух за народовладдя.
Характерні риси:
- базується на ідеї «загального добра для всіх», що створюється на основі загальної волі.
- відокремлення індивіда від суспільства й держави,
- розмежування двох автономних сфер - держави й громадянського суспільства,
- конституційне й институційне обмеження сфери дії й повноваження держави
- захист автономії й права меншості стосовно більшості,
- проголошення політичну рівність всіх громадян,
- наділення особистості фундаментальними, невід´ємними правами й затвердив її як головний елемент політичної системи.
- принципу народного суверенітету.
- Парламентаризм, перевага представницьких форм політичного впливу.
- Поділ влад, створення стримувань і противаг як умови ефективного контролю громадян над державою, запобігання зловживань владою. Як відзначав ще в XVIII в. Монтеск´є, суспільство в стані проконтролювати лише ту владу, що роздроблена й окремої частини якої протипоставлені один одному.
- Обмеженість політичної участі. Ототожнення народу як суб´єкта влади із власниками-чоловіками, виключення нижчих шарів, насамперед найманих робітників, а також жінок із числа громадян, що володіють виборчим правом. У більшості західних демократій аж до початку-середини XX в. зберігалися майнові й інші цензи - обов´язкові умови, без наявності яких людина не мала права брати участь у голосуванні. (У деяких штатах США своєрідний майновий ценз - виборчий податок - був відмінний лише в 1961 р.)
- формальний характер демократії, що випливає з вузького, розуміння свободи як відсутності примуса, обмежень.
Залежно від форм участі народу у здійсненні влади виділяють пряму і представницьку демократію.
1. Пряма демократія. У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень.
Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи.
Референдум, який інколи називається плебісцитом (що в дослідному перекладі - народне рішення), є прямим голосуванням народу з найважливіших державних питань.
2. Представницька (репрезентативна) демократія. У представницькій (репрезентативній) демократії воля народу виражається не прямо, а через інститут посередників, тому її ще називають делегованою демократією. Депутати, політичні лідери, отримавши "мандат довір'я" від народу через процедуру голосування, повинні втілити цю волю в законах і рішеннях, які приймаються.