Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politolog_ispit.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
620.54 Кб
Скачать

16.Розкрийте поняття, природу, визначальні риси політичної влади.

Поняття «влада» має багато сенсів і різноманіт­них підходів до їх розуміння.

У вітчизняній літературі влада розуміється у трьох значеннях:

1) як відносини командування і підпорядку­вання у суспільній групі, державі й суспільстві;

2) як вольовий елемент, який виражається у здатності одних суб'єктів нав'язати волю іншим суб'єктам з допомогою примусу і переконання, підпорядкувати їх своїм інтересам;

3) як інститут, тобто організована установа, здат­на забезпечити єдність дій і усталений порядок у суспільних відносинах.

Влада за її застосуванням у суспільних сферах, а також засобами впливу поділяється на: економічну (владу мене­джерів, власників); духовну (владу релігійних ієрархів, містиків, магів); інформаційну (владу науковців, експертів, засобів масової інформації); політичну; адміністративну; військову.

Політична влада включає державну владу, владу органів самоврядування, владу партій і груп тиску, владу політичних лідерів, засобів масової інформації. Центральною у політич­ній владі є влада державна. Специфіка державної влади полягає в тому, що, по-перше, вона здійснюється спеціальним, відокремленим від решти суспільства апаратом; по-друге, є реальною на території, на яку поширюється державний суверенітет, по-третє, володіє монополією на прийняття законів, а також вжиття у разі необхідності засобів інституціалізованого примусу. При цьому слід додати, що політична влада може поширюватися і за межі компетенції держав­них органів. Скажімо, влада політичної опозиції або мафіоз­них структур може бути значно впливовішою в суспільстві, ніж офіційна державна влада.

Політична влада опирається на такі основні засоби: при­мус, легітимність, угоду. Відповідно до цих засобів, залеж­но від того, який із них найбільше абсолютизується, виріз­няють такі парадигми влади, як примус, легітимність і угода.

Особливості політичної влади: - здатність і готовність суб'єкта влади виявити свою політичну волю; - верховенство влади, обов'язковість виконання її рішень; - охоплення владною дією всього політичного простору; - наявність політичних структур, через які суб'єкт влади здійснює політичну діяльність; - осмислення політичного інтересу й політичних потреб; - моноцентричність влади (наявність єдиного центру прийняття рішень); - володіння і використання комплексу необхідних ресурсів. Осмислюючи сутність і різноманіття концепцій політичної влади, напрацьованих наукою, необхідно класифікувати найголовніші з них: - нормативно-формалістична, згідно з якою джерелом і змістом влади виступає певна система норм; - суб'єктивістсько-психологічна, в основі якої лежить пояснення влади як інстинктивного потягу людини до влади; - реляціоністська, де влада постає як відносини між індивідами й групами при зміні ролевих відносин і впливів; - марксистська концепція спирається на розуміння влади як панування одного класу над іншим, а боротьба йде за економічні інтереси; - системна концепція влади виходить з того, що влада є політична система. У ній виділяють мікро-, мезо- та макропідходи. - біхевіористська концепція зосереджує увагу на мотивах поведінки людей у боротьбі за владу; - інструменталістська концепція розглядає владу як можливість використання певних засобів, у тому числі й насилля; - влада, за теологічною концепцією, є досягненням певних цілей і результатів; - психологічна концепція виводить витоки влади зі свідомості та підсвідомості людей і психологічної хворобливості; - за структурно-функціональною концепцією влада є різновидом функціоналізму, солідаризму та структуралізму, які визначаються функціями влади; - конфліктна концепція розглядає владу як суперечливий розподіл цінностей у конфліктних ситуаціях; - технократичні концепції різноманітних напрямків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]