Лекція № 2 : Правові та організаційні основи охорони праці в Україні План

1. Основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці.

2. Закон України «Про охорону праці».

3. Кодекс законів про працю України.

4. Державне соціальне страхування.

5. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

6. Інструкції з охорони праці.

7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. 2.1. Основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці

Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти.

До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать:

1. Конституція України;

2. Закон України «Про охорону праці»;

3. Кодекс законів про працю України (КЗпП);

4. Закон України «Про охорону здоров'я»;

5. Закон України «Про пожежну безпеку»;

6. Закон України «Про дорожній рух»;

7. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

8. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуч­чя населення»;

9. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

10. .Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народжен­ням та похованням»;

11. 11.Закон України «Про колективні договори і угоди».

Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є:

1. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП);

2. Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ);

3. Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ);

4. Санітарні норми і правила (СН);

5. Державні будівельні норми та правила (ДБН або російською СНиП);

6. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

7. Норми технічного проектування та інші нормативні документи.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України неза­лежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

Державні нормативні акти (ДНАОП) необхідно відрізняти від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці {ТОСТ ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни інтттими нормативними документами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД, стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національ­ного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Затвердженні нормативні акти вносяться до Державного Реєстру нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який видає Держгірпромнагляд.