2.3. Конкурс як позаурочна форма організації навчання з образотворчого мистецтва

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема образотворчого мистецтва [22].

Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з різних предметів досить велике, а особливо для молодших школярів, які тільки адаптуються до шкільних умов. Це спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам’яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною.

Позаурочна робота – різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи [16].

Завдання позаурочної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Система позаурочної виховної роботи представляє собою єдність цілей, принципів, змісту, форм і методів діяльності. Зміст системи позаурочної виховної роботи включає в себе єдність розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання учнів, різноманітні види діяльності загальношкільного, класних та інших колективів. Система позакласної та позашкільної виховної роботи має складну структуру. Її можна розглядати як єдність і взаємозв'язок декількох елементів: планування, організації та аналіз діяльності.

Позаурочна виховна робота в класних колективах проводиться в традиційних для школи формах за наступними напрямками:

1) навчально-пізнавальне:

2) культурно-освітнє:

3) суспільно-патріотичне:

4) фізкультурно-оздоровча та спортивна:

5) морально-правове:

6) естетичне та ігрове:

7) лекційно-освітянський:

Педагог повинен багато знати і вміти для правильної методичної організації всіх цих форм роботи. Зокрема, слід усвідомлювати, що в різних формах виховної роботи класного керівника переважає те чи інше основний засіб впливу.

Зміст позаурочної роботи визначається загальним змістом виховання школярів, який передбачає розумове, моральне, естетичне виховання.

До форм позаурочної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, предметні тижні, зустрічі з видатними/цікавими людьми, огляди, конкурси, виставки, відзначення традиційних народних свят, кінофестивалі, тематичні вечори та інші [16].

Під час проведення конкурсів на виховання працює гра, дія, діяльність дітей. Звичайно, в більшості форм слово, образ, гра, дія тісно злиті, але педагог повинен розуміти, що є основним засобом впливу, і залежно від цього організовувати який-небудь справу з дітьми.

Конкурс – це змагання яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд.

Конкурсом вважається процес визначення найкращого претендента на перемогу (конкурсанта), або найкращих претендентів на перемогу (конкурсантів), згідно з правилами, визначеними перед початком проведення процесу.

Поняттю "конкурс" також відповідають спеціальні премії, нагороди, які вручаються за результатами конкурсного відбору лауреата серед ряду претендентів на премію [23].

Заходи, що не відповідають поняттю "конкурс":

• конкурсами не є будь-які акції та заходи, в яких учасники не проходять оцінку експертної комісії або по відношенню до яких не проводиться процедура голосування. Наприклад, конкурсами не вважаються:

• нагороди та премії, що вручаються позаконкурсним відбором (експертизи або голосування) або без участі незалежних суддівських комісій, за рішенням одних лише засновників премії або осіб уповноважених на вручення премії, а також премії, що вручаються єдиному можливому претенденту;

• рейтинги будь яких показників, що не базуються на результатах незалежної експертизи або публічного голосування;

• змагання з однозначно визначеними умовами, в яких переможцем вважається особа або команда, що отримала найкращий результат. (В змаганнях допускається, або навіть передбачається участь суддівських комісій, проте в даних заходах судді виконують роль контролюючих осіб, аудиторів, що стежать за додержанням учасниками змагань визначених правил, і підтверджують або скасовують результати, отримані учасниками змагань);

• вікторини та розіграші призів, де остаточні переможці, що виконали певну необхідну послідовність дій, обираються випадковим чином або за рішенням організаторів заходу;

• лотереї;

• аукціони;

• державні конституційні вибори.

Як одна із форм позаурочної діяльності, конкурс з образотворчого мистецтва допомагає вирішувати цілий комплекс завдань: формувати організаційні навички, засвоювати тактику особистої та командної боротьби, повніше реалізовувати свої розумові здібності, розвивати вміння управляти емоціями та мужньо переносити невдачі.