
- •Східноукраїнський національний університет
- •Кафедра гідрогазодинаміки
- •Курсова робота
- •Луганськ - 2013 вступ
- •Актуальність роботи
- •Розділ 1 огляд існуючих конструкцій. Принципи дії математичної моделі процесів у гідромеханічних і пневматичних елементах
- •1.1 Одномембраннi пневмореле
- •1.2 Двохмембранні пневмoреле
- •1.3. Трьохмембранні пневмореле
- •1.4. Дросельні схеми
- •Висновки,мета і задачі дослідження
- •Розділ 2 розробка математичної моделі гідромеханічного процесу в елементі, що реалізує логічну функцію «ні» по дросельній схемі.
- •2.1. Принцип роботи пристрою елементу, що реалізує логічну функцію «ні» по дросельній схемі
- •Складання розрахункової схеми
- •2.3. Складання математичної моделі
- •Складання рівнянь руху рухливих частин елемента, що модулюється
- •2.4. Складання рівнянь нерозривності проточних частин
- •2.5. Лініаризація математичної моделі.
- •2.6 Визначення чисельних значень коефіцієнтів, що входять в математичну модель
- •Розділ 3
- •3.1 Дослідження динамічних характеристик модельованого елементу.
- •3.2 Складання структурної схеми
- •Висновок
- •Список літератури
- •3.3. Упрощенная модель динамических характеристик пневматических элементов нечеткой логики. Планирование эксперимента
- •Розділ 4 планування експерименту та оптимізація геометричних параметрів елемента, що моделюється
- •4.1. Оптимізація геометричних параметрів
- •4.2. Адекватність апроксимаційної моделі
- •4.3. Визначення типу поверхні за допомогою інваріантів
- •4.4. Визначення максимуму поверхні
- •4.5 Висновки до розділу 4
- •Висновки до виконаної роботи
- •Список літератури
Складання розрахункової схеми
Розробка математичної моделі гідромеханічного процесу починається з опису роботи модельованого елемента і складання розрахункової схеми із зазначенням всіх конструктивних параметрів.
dc – діаметр сопла; d1 – діаметр великого жорсткого центру
d2 – діаметр малого жорсткого центру
D– діаметр затиснення мембрани; h – переміщення мембрани
Розрахункова схема представлена на (рис.2.2).
Рис.2.2 Розрахункова схема елементу, що реалізує логічну функцію "НІ" по дросельній схемі.
2.3. Складання математичної моделі
2.3.1. Математична модель складається: з пневматичної лінії, оскільки пневматична лінія коротка (набагато коротше довжини хвилі тиску) рівняння можна уявити в повних похідних, и пневматичну лінію розбити на 3 зосереджених параметри, тому лінію представляють у вигляді трьох елементів активного опору R, індуктивного опору L і ємкісного С. Для кожного складемо два рівняння, що зв'язують вхідні та вихідні сигнали.
При
подачі вхідного сигналу
,
газ надходить в камеру А (рис.1), зв'язок
тисків
і
можна отримати на підставі рівняння
нерозривності, рівняння Бернуллі.
Рис. 2.3 Пневматична лінія
Початкові і граничні умови:
- для камери А.
де
масові
витрати
L- індуктивний опір;
;
Площа
поперечного перетину
;
R- активний опір
;
С- ємнісний опір
;
a - швидкість звуку
;
Користуючись групою рівнянь, вказаних вище, отримуємо рівняння, що описує пневмолінію:
.
Передатна функція пневмолінії:
=
Складання рівнянь руху рухливих частин елемента, що модулюється
Рівняння руху операційного підсилювача складаємо на підставі загально фізичних законів: рівняння збереження енергії у вигляді балансу сил з урахуванням сил тертя діючих на рухливу частину операційного підсилювача.
,
де С – жорсткість пружини;
m– маса жорстких частин елементу;
-
коефіцієнт тертя;
- ефективна
площа.
Приводимо рівняння до безрозмірного виду:
.
Введемо
заміну:
.
Так
як
,
де
- період власних недемпфованих коливань
мембрани;
-
приведений коефіцієнт тертя.
Отримаємо:
.
Якщо
,
то:
.
Видповідно з теоріі коливань, знаходимо
,
де
-маса
рухливих частин.
Жорсткість мембрани знаходимо з умови, що при підвищенні тиску в камері А на 10мм водяного стовпа відбувається закриття сопла, що зв'язує камеру Б з атмосферою.
;
;
; d=0
;
;
=
-максимальне переміщення мембрани;
-
жорсткість.
Маса рухливих
частин рівна
,
але оскільки жорсткий центр в цьому елементі відсутній, то отримаємо наступне:
.
Знайдемо, коефіцієнт
демпфування:
=
;
період
власних недемпфованих коливань.
де с - жорсткість пружини;
k - коефіцієнт тертя;
- коефіцієнт демпфування;
Передатна функція:
.
2.4. Складання рівнянь нерозривності проточних частин
Складаємо рівняння нерозривності для докритичного режиму витікання газу.
m11=m12
+ m13
;m11=1
((Pп
– Pв)
;
)
m12
= 2
(Pв;
;m13
=3
(
(Pв
– Рв)
2.5. Лініаризація математичної моделі.
Масова витрата скидається в атмосферу, а частина накопичується. Для отримання лінійної математичної моделі, що істотно полегшує виконання розрахунків, і аналізу отриманих даних виконуємо лініаризацію нелінійних членів математичної моделі:
m11=K11
+K110
де
m11=
;
m12=K12 +K120
де m12= ;
Коефіцієнт
витрати
визначаємо по графіку залежності
від відстані між соплом і заслінкою.
Передатна
функція:
.