
- •Актуальність роботи
- •Розділ 1 огляд існуючих конструкцій. Принципи дії математичної моделі процесів у гідромеханічних і пневматичних елементах
- •1.1 Одномембраннi пневмореле
- •1.2 Двохмембранні пневмoреле
- •1.3. Трьохмембранні пневмореле
- •1.4. Дросельні схеми
- •Висновки,мета і задачі дослідження
- •Розділ 2 розробка математичної моделі гідромеханічного процесу в елементі, що реалізує логічну функцію «ні» по дросельній схемі.
- •2.1. Принцип роботи пристрою елементу, що реалізує логічну функцію «ні» по дросельній схемі
- •Складання розрахункової схеми
- •2.3. Складання математичної моделі
- •Складання рівнянь руху рухливих частин елемента, що модулюється
- •2.4. Складання рівнянь нерозривності проточних частин
- •2.5. Лініаризація математичної моделі.
- •2.6 Визначення чисельних значень коефіцієнтів, що входять в математичну модель
- •Розділ 3
- •3.1 Дослідження динамічних характеристик модельованого елементу.
- •3.2 Складання структурної схеми
- •Висновок
- •Список літератури
- •3.3. Упрощенная модель динамических характеристик пневматических элементов нечеткой логики. Планирование эксперимента
- •Розділ 4 планування експерименту та оптимізація геометричних параметрів елемента, що моделюється
- •4.1. Оптимізація геометричних параметрів
- •4.2. Адекватність апроксимаційної моделі
- •4.3. Визначення типу поверхні за допомогою інваріантів
- •4.4. Визначення максимуму поверхні
- •4.5 Висновки до розділу 4
- •Висновки до виконаної роботи
- •Список літератури
4.2. Адекватність апроксимаційної моделі
Одним зі способів визначення адекватності отриманої аппроксімаціонної моделі, крім критерію Фішера, є використання коефіцієнта кореляції. Коли дві змінні величини yопі yр залежать один від одного так, що кожному значенню однієї з них відповідають цілком визначені одне або кілька значень іншої, то між ними є функціональний зв'язок.
Іноді доводиться мати справу з такими змінними величинами, між якими існує залежність, але ця залежність не є цілком визначеною: кожному значенню однієї з величин (наприклад, yр) відповідає деяка сукупність значень іншої (наприклад, yоп). У цьому випадку зв'язок, який існує між змінними yоп і yр, називається кореляційним зв'язком.
Кореляційна зв'язок величин полягає в тому, що при завданні однієї з них встановлюється не одне точне значення, а ймовірності різних значень іншої. Таким чином, залежність виявляється не між самими величинами, а між кожною з них і відповідним їй математичним очікуванням іншого.
Кореляційна зв'язок встановлюється наоснові статистичних методів аналізу. Вона є проміжною між точної залежністю, що дається функціональним зв'язком, і досконалої незалежністю змінних.
Найбільш важливим показником зв'язку з цим служить коефіцієнт кор-реляції r, характеризує ступінь лінійної пов'язаностіyопи yр .
Абсолютна величина r завжди менше одиниці; коли вона дорівнює оди-ниці, yопта yр пов'язані функціональною лінійним зв'язком, коли r = 0, між yоптаyрлінійного кореляційного зв'язку не існує.
Коефіцієнт кореляції може бути визначений за такою формулою
Виконані розрахунки показали, що для даного випадок коефіцієнт кореляції дорівнює 0.92, що відчинить про адекватність апроксимаційний моделі та можливості її використання для оптимізації гідромеханічних характеристик досліджуваного елемента
4.3. Визначення типу поверхні за допомогою інваріантів
За допомогою інваріантів і семіінваріанта дамо необхідні ідостатні умови приналежності поверхні другого порядку до одного з п'яти типів.
Зауважимо, що поверхні III, IV і V типів характеризуються тим, що в їх найпростіших рівняннях відсутня мінлива х3 домогтися цього можна тільки за рахунок повороту осей координат. Тому існує такий базис, що виникає з початкового поворотом, в якому загальне рівняння поверхностей III, IV і V типів має вигляд:
.
Тоді
.
Інваріантість отриманого визначника при паралельному перенесенні може бути доведена або безпосередньо, або так, як при паралельному перенесенні.
Для доказу твердження зауважимо аналогічно, що оскільки в найпростіших рівняннях поверхонь V типу відсутні х2і х3то існує базис, що виникає з початкового тільки поворотом.
Використовуючи раніше отримані коефіцієнти рівняння, знайдемо значення К3:
.
Обчислимоінваріанти I1, I2, I3, I4:
I1=
a11 +
a22 =
=
,
I2=
,
,
I4 = K3 =0.
Для визначення типу поверхні використовуємо наступну теорему:
Теорема. Для того щоб поверхня другого порядку належала I, II, III, IV або V типу, необхідно і достатньо виконання наступних ознак:
I3 ≠ 0.
I3=0, I4 ≠ 0
I3=0, I4 = 0, I2≠0.
I3=0, I4 = 0, I2=0, K3≠0.
I3=0, I4 = 0, I2=0, K3=0, I1≠0.
Для визначення виду і назви поверхні скористаємося таблицею
Таблиця 4.3.
№ пп |
Назва поверхні |
Ознаки класу |
Канонічне рівняння |
Поверхность I типа, I3 ≠ 0. |
|||
1. |
Еліпсоїд |
I4< 0, I2 > 0, I1I3 > 0 |
|
2. |
Уявний еліпсоїд |
I4> 0, I2 > 0, I1I3 > 0 |
|
3. |
Односмуговою гіперболоїд |
I4> 0, I2 ≤ 0, чиI1I3 ≤ 0 |
|
4. |
Двуполостний гіперболоїд |
I4< 0, I2 ≤ 0, чи I1I3 ≤ 0 |
|
5. |
Конус другу порядку |
I4= 0, I2 ≤ 0, чи I1I3 ≤ 0 |
|
6. |
Уявний конус |
I4= 0, I2 ≤ 0, чи I1I3 ≤ 0 |
|
Продовження таблиці 4.3.
№ пп |
Назва поверхні |
Ознаки класу |
Канонічне рівняння |
Поверхня II типу, I3 = 0, I4 ≠ 0 |
|||
7. |
Еліптичніий параболоїд |
I4< 0 |
(q > 0, p > 0) |
8. |
Гіперболічний параболоїд |
I4> 0 |
(q > 0, p > 0) |
Поверхня III типу, I3 = 0, I4 = 0, I2 ≠ 0 |
|||
9. |
Еліптичний циліндр |
I2 > 0, I1K3 < 0 |
|
10. |
Уявний еліптичний циліндр |
I2 > 0, I1K3 > 0 |
|
11. |
Гіперболічний циліндр |
I2 < 0, K2≠ 0 |
|
12. |
Дві пересічні площині |
I2 < 0, K2 = 0 |
|
13. |
Дві уявні пересічні площі |
I2 > 0, K2 = 0 |
|
Поверхня IV типу, I3=0, I4 = 0, I2=0, K3≠0 |
|||
14. |
Параболічний циліндр |
K3≠0 |
|
Поверхня V типу, I3=0, I4 = 0, I2=0, K3=0, I1≠0 |
|||
15. |
Дві паралельні площини |
K2<0 |
|
Продовження таблиці 4.3.
16. |
Дві уявні паралельні площини |
K2>0 |
|
17. |
Дві площі, що збігаються |
K2= 0 |
|
Відзначимо, перш за все, що всі зазначені в таблиці ознаки є інваріантними щодо спільного перетворення системи координат, так як I1, I2, I3, I4 інваріантні при такому перетворенні, К2 и K3теж інваріантні при загальному перетворення для поверхонь тих типів, ознаки яких вони входять.
Таким чином, на підставі даних таблиці 4.3. у відповідності з отриманими значеннями інваріантів і семіінваріантов можна сказати, що отримана поверхня є поверхнею I типу і носить назву-двухполосний гіперболоід.