8.. Етапи проектуваня баз даних

Проектування баз даних – це ітераційний, багатоетапний процес прийняття рішень в процесі аналізу інформаційонї моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобів.

Предметна область - частина реальної системи, що являє інтерес для даного дослідження. При проектуванні автоматизованих інформаційних систем предметна область відображається моделями даних декількох рівнів. Слід розрізняти повну предметну область (велике підприємство) і організаційну одиницю цієї предметної області, яка в свою чергу може являти свою предметну область. Інформація, необхідна для опису предметної області, залежить від реальної моделі і може включати відомості про персонал, заробітну плату, продукцію, обладнання, операції, тобто відомості про людей, предмети, події і поняття.

Етапи проектування баз даних пов’язані з багаторівневою організацією даних і включають:

1. Проектування БД на зовнішньому рівні. Передбачає вивчення всієї первинної і вихідної документації на об’єкті управління з погляду визначення того, які саме дані необхідно зберігати в базі даних.

2. Інфологічне проектування. Передбачає розроблення інформаційно-логічної моделі предметної області, в якій виключено надлишковість даних, виділено ключові і неключові атрибути (реквізити), визначено зв’язки між атрибутами. Інфологічна модель відображає інформаційні особливості об’єкта управління з погляду людини-проектувальника.

3. Даталогічне проектування. Передбачає розробку концептуальної моделі даних з урахуванням особливостей конкретної СКБД. Цей рівень подання даних орієнтований більше на комп’ютерну обробку і на програмістів.

4. Внутрішнє проектування. Передбачає фізичне розміщення даних у пам’яті комп’ютера. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка вміщує структури зберігання даних у пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів записів, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

9. Поняття життєвого циклу ІС

Життєвий цикл ІС – сукупність стадій і етапів, які ІС проходить у своєму розвитку від моменту прийняття рішення про створення системи до моменту припинення функціонування системи.

Стадії життєвого циклу ІС містять:

1). Визначення вимог до ІС(дослідження й аналіз предметної області та існуючої інформаційної системи; визначення вимог до створюваної ІС; оформлення документа «Технічне завдання» на розроблення ІС)

2). Проектування ІС (розробка складу функцій, що підлягають автоматизації (функціональної архітектури); розробкаі складу забезпечувальних підсистем (системної архітектури); оформлення технічного проекту ІС)

3). Реалізація ІС (кодування, автономне тестування, налагодження окремих компонентів ІС; інтеграція компонентів, розгортання ІС; тестування ІС на відповідність функціональним і технічним вимогам; розроблення робочих інструкцій для персоналу; оформлення робочого проекту)

4). Впровадження( комплексне налагодження підсистем ІС; навчання персоналу; поетапне впровадження ІСМ в експлуатацію у підрозділах економічного об’єкта; оформлення акту про приймально-здавальні випробування ІС)

5). Експлуатація (супроводження) (збір даних про функціонування ІС;виправлення помилок і недоробок; модернізація ІС).

По завершенні життєвого циклу ІС здійснюється заміна ІС новою системою.

Порядок і послідовність стадій ЖЦ, послідовність, умови повторення процесів та методи виконання робіт обумовлюються вибором тої або іншої моделі ЖЦ.

10. Класифікація CASE-засобів за функціональним призначенням

CASE-технологія передбачає використання різних за функціональним призначенням груп засобів.

Засоби аналізу і проектування призначені для підтримки визначення системних вимог, створення специфікацій компонентів системи, проектування системи. В результаті формуються архітектура системи і детальний проект, розроблений до рівня алгоритмів і структур даних. До цієї групи належать пакети AllFusion Process Modeler, CASE.Аналітик, IBM Rational Rose, Silverrun, Oracle Designer, Design/IDEF та ін.

Засоби проектування баз даних забезпечують створення інфологічної та даталогічної моделей баз даних, генерування схем баз даних. До цієї групи належать AllFusion ERwin Data Modeler, S-Designor, DataBase Designer.

Засоби програмування здійснюють підтримку програмування і тестування, а також автоматичну кодогенерацію зі специфікацій з одержанням повністю документованої виконуваної програми. В цю групу входять генератори і аналізатори кодів, генератори тестів, налагоджувачі. Основні пакети: DECASE, APS.

Засоби супроводження і реінжинірингу забезпечують управління функціонуванням системи, коригування й модифікацію, аналіз і реінжиніринг існуючої системи. До них відносяться документатори, аналізатори програм, засоби міграції, засоби реструктурування і реінжинірингу: Adpac CASE Tools, SuperStructure, Inspector/Recoder, IBM Rational Rose, Silverrun.

Засоби оточення включають засоби підтримки каркасів і платформ для створення, інтеграції CASE-засобів: Multi/Cam, Sylva Foundry.

Засоби управління проектом призначені для підтримки планування, контролю, керування та взаємодії в процесі розробки і супроводження проектів: Project Workbench та ін.

11. Технології підтримки групової роботи

До основних технологій підтримки групової роботи в мережі належать:

1.Групове програмне забезпечення (groupware) - це специфічне програмне забезпечення, призначене для підтримки інтелектуальної колективної роботи групи виконавців над загальнодоступним завданням. Групове забезпечення має ширші функції, ніж звичайне програмне забезпечення доступу декількох користувачів до одних і тих самих даних, воно включає механізми, що допомагають координації користувачів при виконанні поточних проектів і відслідковуванню їх здійснення, дає змогу працювати разом за допомогою комп’ютерно підтримуваних комунікацій, співробітництва і координації.

Основні функції groupware:

• Управління бізнес-процесами: (електронне складання календарного плану; розроблення графіків і таблиць; координація.)

• Підтримка зв’язку: (електронна пошта/ передача повідомлень; обмін документами/спільне авторство; електронний конференц-зв’язок.)

• Прийняття рішень: (моделювання і підтримка рішень; доступ до баз даних; використання інтелектуальних агентів.)

Сімейство засобів групової роботи groupware можна поділити на декілька класів:

1. системи обміну повідомленнями;

2. системи забезпечення комп’ютерних телеконференцій;

3. системи підтримки групового прийняття рішень і електронних нарад;

4. співавторські системи і системи аргументації;

5. координаційні системи.

2.Технології автоматизації керування потоками робіт (workflow) призначені для керування деякими базовими одиницями - роботами, які мають бути виконані за визначених умов, в заданій послідовності і певними виконавцями. Виконання окремої роботи може проводитися в різних часових рамках, контролюватися за часом і змістом, з нею можуть пов'язуватись документи, завдання, резолюції і т. ін.

3.Технологія електронного обміну даними (Computer-mediated communication, CMC (electronic meetings)) – передбачає використання комп’ютерів, програмного забезпечення й мереж передачі даних для створення, зберігання, доставки, регулювання та оброблення інформації між учасниками групи, а також між комп’ютером і групою.

4.Медіа-простір - електронні умови, в яких групи користувачів можуть працювати разом, навіть якщо вони не знаходяться в одному й тому ж місці в той же час. В медіа-просторі користувачі можуть в реальному часі створювати візуальні та звукові середовища, які охоплюють фізично розподілені площі. Вони також можуть контролювати запис, доступ та відтворення зображень і звуків у цих середовищах.

5.Технології колективного навчання (computer supported collaborative learning, CSCL) – область наукових досліджень, що вивчає засоби, методи, технології та програмне забезпечення спільного навчання з метою підтримки побудови сумісних знань і інтерактивному режимі. Одним із головних застосувань CSCL є навчання студентів через їх взаємодію.

12 Системи підтримки групової роботи

Системи підтримки групової роботи забезпечують інтерфейс до загальнодоступного (розподіленого) інформаційного середовища, надають інформаційну підтримку, можуть змінити динаміку взаємодії групи, поліпшити зв’язок між учасниками зустрічі, структурувати й зосередити зусилля на вирішенні завдань.

Системи включають такі інструментальні засоби:

• управління регламентом (порядок денний);

• електронної «мозкової» атаки;

• голосування;

• електронного складання календарного плану;

• управління проектами;

• управління адресною книгою;

• управління блокнотом тощо.

В основі роботи систем підтримки групової роботи є використання технологій groupware, локальних і глобальної мереж, технічних засобів у формі електронних кімнат для нарад і засоби підтримки телекомунікацій.

Найпоширеніші види систем комп’ютерної підтримки групової роботи є:

1.Системи електронних нарад EMS призначені для підтримки електронних зустрічей в мережі в синхронному чи асинхронному режимі.

Технології workflow слугують для побудови систем автоматизації ділових процесів WMS. Системи WMS використовуються для автоматизації рутинних багатокрокових офісних операцій і включають в себе документообіг як окрему дію. Для інтеграції з іншими прикладними програмами ці системи надають відкриті інтерфейси і механізми доступу. У разі зберігання документів на сервері, користувачам передаються тільки права доступу до них.

2.Групові системи підтримки прийняття рішень (ГСППР) - це інтерактивні інформаційні системи, які полегшують колективне розв’язання неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою осіб, що приймають рішення. ГСППР об’єднують технологію groupware (систем групової роботи) з технологією систем підтримки прийняття рішень (СППР). До звичайного програмного забезпечення СППР приєднуються технічні засоби у формі електронних кімнат для нарад, локальні мережі та засоби підтримки телекомунікацій.

3.Системи підтримки переговорів NSS призначені для підтримки переговорів у мережі, вирішення конфліктних ситуацій, узгодження різних інтересів і поглядів і вироблення компромісного рішення.

4.Ситуаційний центр SC являє собою спеціальне місце для спостереження, моделювання, аналізу поточних або можливих ситуацій, швидкої оцінки проблемних ситуацій, оперативної побудови і «програвання» сценаріїв та підтримки прийняття рішень одним або частіше групою спеціалістів. Ситуаційні центри створюються для органів державної влади, структур керування складними технічними об’єктами з метою аналізу та підтримки прийняття рішень у складних проблемних ситуаціях. Ситуаційні центри мають забезпечувати функції: візуалізації, віртуалізації, моделювання ситуацій у тривимірному просторі, а також відповідати вимогам нового покоління методології прийняття рішень, орієнтованої спеціально на роботу спеціалістів у нечітких, багатоваріантних умовах.

13. Класифікація засобів бізнес-аналітики (ВІ)