
- •Курсова проект №1
- •1. Технічне завдання
- •2. Ескізний розрахунок підсилювача
- •2.1. Вибір транзистора та розрахунок режиму роботи вихідного каскаду
- •2.2. Розрахунок необхідного значення глибини зворотного зв'язку
- •2.3. Визначення кількості каскадів підсилювача та вибір транзисторів попередніх каскадів
- •2.4. Перевірка виконання умов стабільності коефіцієнта підсилення
- •3. Вибір схеми кола підсилення та розрахунок за постійним струмом
- •3.1. Варіант побудови к-кола
- •3.2. Розрахунок каскадів підсилювача за постійним струмом
- •3.3. Розрахунок стабільності режимів каскадів підсилення
- •4. Розрахунок коефіцієнта підсилення та параметрів ачх
- •5. Розрахунок пасивних вузлів структурноі cxemы підсилювача
- •5.1. Вибір і розрахунок вхідного та вихідного кіл
- •5.2. Розрахунок елементів кола зворотного зв'язку
- •6. Розрахунок і побудова характеристик передачі по петлі зз
- •6.1. Фактори, що впливають на максимально допустиму глибину зз
- •6.3. Побудова лах
- •7. Складання принципової схеми підсилювача
3. Вибір схеми кола підсилення та розрахунок за постійним струмом
3.1. Варіант побудови к-кола
Якщо
та
,
рекомендується використання схеми
(3.1):
Рис. 3.1.
Якщо заданої напруги живлення
виявляється недостатньо
для побудови К-ланцюга так як потенціал
колектора транзистора
кожного наступного каскаду наростає,
варто перейти до схеми рис. 3.1. Зниження
необхідного значення напруги джерела
живлення в схемі рис. 3.2
досягається включенням
між другим та третім каскадами розділового
конденсатора. Перший і другий каскади
виконуються з безпосереднім
зв'язком. Резистор
підключається до джерела живлення.
3.2. Розрахунок каскадів підсилювача за постійним струмом
З огляду на втрати сигналу
в міжкаскадних колах, постійний струм
колектора транзистора
каскаду можна прийняти як:
,
або приблизно (з великим запасом):
|
(3.1) |
Постійну напругу колектор-емітер рекомендується вибирати, дотримуючись нерівності:
|
(3.2) |
Рекомендовані границі вибору режиму роботи транзисторів попередніх каскадів:
|
(3.3) |
У розрахунках приймаємо емітерний струм рівним , а струмом бази зневажаємо через його малість.
При використанні в підсилювачі кремнієвих транзисторів, значення напруг база-емітер можна прийняти рівними:
|
(3.4) |
,
.
Тоді, з урахуванням рекомендацій (3.1)–(3.4) задаємо:
.
Приймаємо:
.
Будуємо схему К-кола у вигляді рис. 3.1 з урахуванням від’ємної полярності та вибраних типів транзисторів n-р-n структур, наносимо на цю схему вибрані вище напруги та струми режимів роботи (рис. 3.4).
Знайдемо:
|
(3.5) |
Значення
=0,5
вибираємо, як було сказано раніше за
умови
.
Для каскаду
:
.
Обчислимо опори резисторів:
;
;
;
;
;
Рис. 3.2.
3.3. Розрахунок стабільності режимів каскадів підсилення
Розрахунок ведеться на
основі еквівалентної схеми транзистора
за дрейфом (рис. 3.3), що містить два
генератори, у яких ЕРС
і струм
є дестабілізуючими факторами, що залежать
від зміни температури навколишнього
середовища та розкиду параметрів
транзисторів [1, с. 113]. Так,
|
(3.6) |
де
.
Рис. 3.3.
При виконанні підсилювача
за схемою рис. 3.1,
спрощується
(коло
ЗЗ за
відсутнє):
|
(3.15) |
де
.
,
,
Стабільність режимів роботи
каскадів вважається
достатньою, так
як допустима зміна
струмів колекторів
транзисторів
заходиться в районі
10...15%.
4. Розрахунок коефіцієнта підсилення та параметрів ачх
Для розрахунків необхідно
К-коло розбити на каскади, кожний
з яких включає один
підсилювальний елемент і міжкаскадні
кола. У робочому діапазоні частот зручно
каскадом підсилення (
)
вважати коло за рис. 4.1.
Рис. 4.1.
Для такої кола коефіцієнт підсилення за напругою на середніх частотах має вигляд:
|
(4.1) |
Тут для каскаду попереднього підсилення:
|
(4.2) |
Для вихідного каскаду
.
При безпосередньому зв'язку
каскадів, через відсутність базового
дільника, у виразі варто
прийняти
.
Загальний коефіцієнт підсилення К-кола визначається добутком коефіцієнтів всіх каскадів підсилювача з урахуванням коефіцієнтів трансформації:
|
(4.3) |
Якщо запас за підсиленням:
|
(4.4) |
.
становить 1–3, то проведені розрахунки не потребують корегування.
Залежність коефіцієнта
підсилення від частоти можна визначити
з операторної передатної
функції
,
перейшовши від перетворення Лапласа
до перетворення Фур'є шляхом заміни
[1, c.13]. Логарифмічну амплітудно-частотну
характеристику (ЛАХ)
можна побудувати підсумовуванням ЛАХ,
що відповідають окремим нулям і полюсам,
при відомому значенні
з (4.3) [1, c.17].
Розрахунок частот полюсів
передатної функції
К-кола, що визначають
ЛАХ
в області верхніх частот,
ведеться на основі П-образної
еквівалентної схеми транзистора
[l, с.68].
Частота полюса дорівнює:
|
(4.8) |
де
|
(4.9) |
|
(4.10) |
Ск=15 пФ
Інші параметри еквівалентної схеми транзистора беруться з таблиць додатку 2 або з довідників [3, 4] з урахуванням співвідношень між ними, що наведені у додатку 1.
,
Якщо частоти полюсів каскадів
лежать у
межах робочого
діапазону частот, то на частоті
підсилення К-кола знижується, і необхідно
перевірити, чи досить цього підсилення
для забезпечення заданого значення
при необхідній (2.16; 2.22) глибині ЗЗ. Повинна
виконуватися нерівність:
|
(4.13) |
Під знак суми підставляються
частоти полюсів лише тих каскадів, у
яких
.
Вихідні дані та результати розрахунку коефіцієнтів підсилення і частот полюсів каскадів бажано представити у вигляді таблиці.