Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти та науки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.49 Mб
Скачать

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра: РТ і Т

Група РТ-15

Курсова проект №1

із дисципліни "Пристрої підсилення"

на тему: «Проектування підсилювача на транзисторах»

Виконав: Мельник О. В.

Перевірив: Хоменко Ж. М.

Житомир 2013 р.

ЗМІСТ

1. Технічне завдання:

2. Ескізний розрахунок підсилювача :

3. Побудова та розрахунок кола підсилення за постійним струмом:

4. Розрахунок пасивних вузлів структурної схеми підсилювача:

5. Розрахунок і побудова характеристик передачі по петлі ЗЗ:

6. Складання повної принципової схеми підсилювача, висновки за

результатами проектування:

7. Література:

1. Технічне завдання

Завданням на курсовий проект є технічні умови, за якими слід спроектувати багатокаскадний підсилювач на транзисторах.

  • У завданні вказуються наступні дані номінальна вихідна потужність ;

  • номінальний вихідний опір =120 Ом;

  • опір навантаження =120 Ом;

  • допустимий коефіцієнт гармонік =0,036;

  • робочий діапазон частот =[20кГц ; 500кГц];

  • модуль коефіцієнта підсилення з ЗЗ на середніх частотах =70;

  • відносна нестабільність коефіцієнта підсилення =0,37 дБ;

  • номінальний вхідний опір =50 Ом;

  • внутрішній опір джерела сигналу =50 Ом;

  • робочий діапазон значень температури , =+30 С;

  • напруга джерела живлення =-9В.

2. Ескізний розрахунок підсилювача

2.1. Вибір транзистора та розрахунок режиму роботи вихідного каскаду

Розрахунок підсилювача починаємо вести з вихідного каскаду. Вихідний каскад виконується за однотактною трансформаторною схемою (рис. 2.1), у якій транзистор включається за схемою із загальним емітером (ЗЕ), що має найбільший коефіцієнт підсилення потужності, і працює в режимі А.

Рис. 2.1.

Транзистор вихідного каскаду обирається за двома основними умовами:

,

(2.1)

,

(2.2)

де .

Розрахуємо: ,

.

З [6] за граничною припустимою потужністю розсіювання на колекторі з умови (2.1) вибираємо транзистор КТ608А

( ), перевіряючи його на дотримання умови (2.2) :

,

.

Режим роботи транзистора, обумовлений значеннями струму спокою колектора і постійною складовою напруги між колектором та емітером , повинен бути таким, щоб у зовнішньому навантаженні забезпечувалася задана (номінальна) потужність сигналу та параметри граничних режимів роботи транзистора не перевищували максимально допустимих значень. За потужністю та заданій напрузі джерела живлення визначаємо режим роботи вихідного транзистора:

,

(2.3)

,

(2.4)

де – коефіцієнт, який враховує, що частина напруги джерела живлення виділяється на резисторі кола емітера, що використовується для стабілізації режиму роботи транзистора за постійним струмі.

Стосовно до обраного транзистора вихідного каскаду повинні виконуватися наступні нерівності:

,

(2.5)

,

(2.6)

.

(2.7)

=-(2·7,2)=-14,4 В

=-(0,03819·1,6)=61,1 мА

=28,5 С

При виборі вихідного транзистора бажано обійтися без зовнішнього тепловідвода (радіатора). У цьому випадку:

.

(2.9)

=30+45·0,275=42,375 С

Параметри обраного транзистора рекомендується привести у вигляді таблиці. За знайденим значенням (2.3) і (2.4) знаходимо оптимальний опір навантаження вихідного транзистора для змінного струму [1, с.184-185]:

,

(2.8)

де – коефіцієнт використання колекторної напруги (для транзисторів середньої та великої потужності

=0,8

Обчислимо коефіцієнт трансформації вихідного трансформатора (ККД трансформатора дорівнює одиниці):

,

(2.9)

Перевіримо виконання умови:

,

(2.10)

де – потужність сигналу в колекторному ланцюзі транзистора

,