Питання для самоконтролю:

1. Сутність превентивної педагогіки сім "і.

2. Моделі і ролі в дисфункційних сім 'ях.

3. Поради батькам.

4. Форми роботи школи з батьками.

Превентивна робота у видах позашкільної діяльності

Загальновідомо, що соціалізація підлітка найактивніше проходить у галузі лото позанавчальної, позашкільної діяльності, питома вага яких становить 40% усього активного часу учня. Це зумовлює пошук ефективних форм і методів педагогічного впливу на дітей і підлітків у позанавчальний період. Однак тут виникає багато проблем. Коли, як і чим можна зайнятися поза уроками важкому підлітку?

Відповідь на ці запитання може дати діагностика мікросередовища, в якому перебуває підліток. Питома участь важковиховуваних школярів у позашкільній діяльності дуже незначна. Нині вона складає 5 - 6% учнів. Якщо взяти більш конкретний аналіз, то технічною творчістю зайняті лише 4% підлітків (а це, як відомо, заняття переважно для хлопчиків). Важких підлітків у технічних гуртках менше 1%. Спортивними і туристськими секціями і гуртками охоплено 8,2% школярів, з них 1,2% - важких.

Якщо ж проаналізувати склад учасників позашкільної галузі за віком, то такий аналіз буде також не на користь підліткам. 14 - 16-літиіх у позашкільних установах всього 6%, з них важких- 1,3%, причому старшокласників - 0,2%.

Аналіз задоволення пізнавальних інтересів важких підлітків свідчить, що ступінь їхнього задоволення мізерний – всього 1,2-1,5%.

Наші багаторічні дослідження і практика показали, що ці підлітки надають перевагу спорту, туризму, праці. Однак спорт і туризм стають для них все більше недосжкними - платними. Показово, що 90% важких підлітків з малозабезпечених сімей, 80% з них охоче займаються працею. В розробленій нами моделі такої виховної роботи передбачаються три основні етапи, тісно пов'язані між собою:

1. Налагодження стосунків з неповнолітніми - членами субкультуриих молодіжних груп.

2. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учнів, членів субкультурних молодіжних об'єднань.

3. Побудова і реалізація методик і технологій впливу на учнів, що забезпечували б їхню оптимальну соціалізацію (соціальну адаптацію).

Найбільш ефективною виявляється позашкільна робота, хоча вона набагато складніша. Сьогодні системна робота з вирішення таких проблем визначається в м. Києві та інших містах України завдяки співпраці Міністерства освіти і наука та міністерства сім'ї молоді і спорту. Ця програма може стати провідною у вирішенні важливих завдань з організації змістовного дозвілля в багатьох подібних регіонах, де різко погіршується криміногенна та

епідеміологічна ситуації.

У ринкові відносини діти вступають досить активно, але вони мають переважно викривлений характер. У сільській місцевості занепад основного сектору економіки спричиняє деградацію або відтік молоді у великі міста або за кордон. Часто така міграція призводить до трагічних наслідків. Непристосування сільської молоді до міської інфраструктури, вимог породжує низку проблем; зокрема включення в кримінальне середовище, проституцію.

Проблема збереження виховного впливу сім'ї стала, на нашу думку, національною проблемою. Оскільки здобутки України завжди були пов'язані з моральними нормами, які базувались на повазі духовного виховання, залучення до праці, створення та сприяння розвитку культурою осередків різних національних спільнот. Усвідомлення ролі позашкільної діяльності у формуванні умов попередження негативних явищ завжди було в центрі зваги громадськості. Але за час розбудови незалежної держави відбулось згортання мережі спортивних секцій, клубів за інтересами. І хоча ці функції соціального становлення взяли на себе програми соціальних служб для молоді, тенденції до скорочення соціальної інфраструктури стали вагомим чинником у розвитку криміногенних тенденцій. Лише з відновленням активних форм і методів залучення неповнолітніх до сфери позашкільної роботи можна вирішити проблему попередження та подолання негативних явищ серед учнівської молоді.

Питання до самоконтролю:

1. Сутність позашкільної діяльності.

2. Основні проблеми в мереж;і позашкільних установ.

3. Роль соціальних служб і школи у розбудові мережі позашкільної роботи.