
- •Мета, предмет, завдання, методи превентивної педагогіки
- •Місце превентивної педагогіки в системі наук
- •Розділ. Основні засади розвитку Превентивного підходу Детермінанти несприятливих умов розвитку неповнолітніх
- •Проблеми соціалізації дітей і молоді
- •Сім'я - важлива інституція соціалізації
- •Проблеми освіти
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Протиправні відхилення в поведінці
- •1. Сутність протиправних відхилень
- •Кримінальна динаміка правопорушень
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Теоретичні засади попередження негативних явищ Соціологічний напрям
- •Психологічний напрям
- •Методологія превентивної педагогіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Особистісно орієнтований підхід у системі превентивної педагогіки Сутність особистісно орієнтованого підходу
- •Педагогічні технології в особистісно орієнтованому підході
- •Питання для самоконтролю:
- •Превентивно орієнтована освіта
- •Організаційні форми просвітницької роботи з однолітками в навчальному закладі
- •Роль підлітків у превентивному процесі
- •1. Педагогічний або освітній підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •3. Підхід міжособистісного спілкування (проникнення в середовище).
- •4. Підхід мобілізації ресурсів.
- •Превентивні технології в концепції саморозвитку неповнолітніх
- •Поради із самовиховання:
- •Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •Розділ. Пріоритетні напрями превентиої діяльності Морально-духовиий розвиток неповнолітніх у контексті завдань превентивної педагогіки
- •Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх
- •Превентивна педагогіка сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •Превентивна робота у видах позашкільної діяльності
1. Педагогічний або освітній підхід.
Підхід ґрунтується на поширенні превентивної інформації, поглибленні умінь і навичок ведення переговорів, ігор для спростування міфів щодо ВІЛ, ХПСШ, вживання наркотиків, негативних субкультур. Цей підхід базується на поширенні превентивної інформації, переважно, в стінах навчального закладу та відповідних формах і методах. Педагогічною основою є превентивна освіта, а виконавцями - підлітки, які пройшли цикли тренінгів за методом "рівний-рівному".
2. Просвітницький підхід.
У цьому підході, використовується спорідненість віку, групи, мови, орієнтації, проблеми серед підлітків, з якими підлітки-тренери спілкуються у формальних, неформальних та позаформальних групах. Обґрунтуванням є те, що такі підігітки підготовлені за психологічними технологіями лідерства, володіють навичками спілкування, як культурними так і субкультурними мовами. Поняття формальних груп, згідно із визначення ЮНЕСКО, включає - школу, ПТУ, ВУЗи, сім'ю; неформальних - референтна група, однолітки за місцем проживання і відпочинку; позаформальних - молодіжні організації і рухи, дозвіллєві клуби. У просвітницькому підході важлива увага приділяється змісту знань. Слід сказати, що вони не обмежені однією проблемою, наприклад, СНІДу, а включають і більш широкі знання з різних аспектів проблем соціалізації, виживання, превентивної поведінки в цілому.
Тому їхнє спілкування спрямоване на однолітків, які упереджено ставляться до превентивної освіти, або в своїй поведінці керуються субкультурною інформацією. Цей підхід намагається використовувати існуючі соціальні мережі, технічні канали (радіо і телебачення, пошту, Інтернет).
3. Підхід міжособистісного спілкування (проникнення в середовище).
Цей підхід використовується для спонтанного спілкування з близькими групами. Він включає обговорення молоддю й педагогами найбільш хвилюючих питань. Воно може відбуватись, як у формальних, так і неформальних групах через участь в освітніх та соціальних проектах. Наприклад, поширенню соціальної реклами вторинної та третинної превенції, підготовка та участь в теле-, радіо програмах, фестивалях тощо. На відміну від освітнього і просвітницького підходу, цей підхід проникнення здійснюється безпосередньо в близькому середовищі. Основний метод поширення превентивних знань та вмінь є модель спонтанного спілкування-ланцюгове поширення інформації, консультацій, допомоги на запити однолітків, щодо проблем ланцюгової моделі навчання.
4. Підхід мобілізації ресурсів.
Передбачає створення груп взаємопідтримки, а саме - створення мережі зацікавлених однолітків та залучення більш старших до руху "рівний-рівному". У русі однолітків "рівний-рівному" самоврядування має організуючу функцію, оскільки ініціативи до методів збереження здоров'я мають стати цінністю самоврядувальної роботи. Особливе значення надається комунікаційній майстерності. Вона характеризує вміння працювати з будь-яким типом людей. Підвищення рівня лідерських та педагогічних якостей підлітків має підтримуватись через систему мереж самоврядування.
При підготовці підлітків і молоді за програмою освіти "рівний-рівному" важливо передбачити важливі аспекти, що відповідають схильності підлітків до такого підходу:
1. В силу своєї соціально-психологічно:' ролі підлітки-лідери реально зацікавлені в стратегії освіти рівних.
2. У новій ролі вони реалізують прагнення до лідерських якостей в соціально активній діяльності.
Серед ефективних форм найбільше зарекомендували себе такі:
превентивні тренінги, рольові та інтерактивні ігри;
проектна робота:
літні табори;
консультації спеціалістів. Досвід країн Європи і набутий з 2000 р. досвід в Україні
засвідчив ефективності, даного методу.