Олені 2

Соціально-педагогічна діяльність в ситуації втягування батьками дитини у злочинну діяльність.

Розділ. ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ПРЕВЕНТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Поняття превентивної педагогіки як соціально-педагогічної науки

Превенція – дії з метою профілактики, пом’якшення, полегшення, коригування тих умов, що сприяють фізичним або емоційним порушенням, виникненню соціологічних проблем.

ПРЕВЕНТИВНА ПЕДАГОГІКА – (від лат. prеventus – попереджувальний) - педагогіка, яка вивчає причини формування і розвитку відхилень у поведінці людини і методи їх попередження, подолання, виправлення.

Превентивна педагогіка виникає на межі наук, але її найбільше значення полягає в тому, що вона виступає їх координаційним центром. Профілактикою займаються психологи, юристи, соціологи, медики. Але саме педагогічний аспект попередження асоціальних явищ у поведінці індивіда є визначаючим. Педагогізація профілактичної діяльності проявляється в тому, що адміністративно-правові заходи превентивного впливу все більше наповнюються виховним змістом і акцент роботи з молоддю переноситься на особистість, а не відчуження від неї.

Превентивна педагогіка ставить за мету виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, причин дезадаптації серед різних соціальних груп та окремих осіб, забезпечення умов для формування соціально-позитивної спрямованості особистості, а також зміна й вдосконалення особистих якостей правопорушників та створення умов для розвитку потенційних можливостей таких осіб, активне залучення їх до участі в суспільному житті.

Необхідно знати:

1) причини та форми прояву асоціальної поведінки підлітків та молоді;

2) зміст та форми соціально-профілактичної роботи і, зокрема, педагогічної;

3) способи та прийоми навіювання й переконання;

4) наслідки впливу можливих звичок та асоціальних форм поведінки на здоров’я та життєдіяльність особистості;

5) основи здорового способу життя:

6) теоретичні засади, специфіку, види та рівні корекційно-реабілітаційної роботи з правопорушниками;

7) вимоги до фахівця, який займається превенцією негативних явищ у житті суспільства.

Необхідно вміти:

1) володіти психокорекційними прийомами впливу на особистість;

2) організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілактичної роботи;

3) здійснювати соціально-позитивну діяльність підлітків та молоді через участь у різноманітних позанавчальних закладах, клубах, секціях, гуртках;

4) пропагувати здоровий спосіб життя;

5) виявляти групи ризику серед підлітків та молоді;

6) володіти способами та формами профілактичної роботи з різними соціальними групами;

7) надавати допомогу особам, які потребують соціальної адаптації;

8) здійснювати корекційно-реабілітаційну роботу з правопорушниками.

Мета, предмет, завдання, методи превентивної педагогіки

Мета курсу “Превентивна педагогіка” – розроблення теоретичного проекту наукової системи попередження соціальних відхилень серед молоді, неповнолітніх.

Об’єктом превентивної педагогіки виступає сукупність існуючих явищ маргінального характеру, поширених серед молоді.

Предметом превентивної педагогіки є:

1) причини, умови і фактори соціальних відхилень серед неповнолітніх, молоді;

2) сутність і закономірності соціальних відхилень;

3) шляхи, способи попередження та подолання відхилень у поведінці.

Завдання превентивної педагогіки:

1) наукове вивчення детермінант, умов і факторів, які сприяють тією чи іншою мірою відхиленням у поведінці;

2) науковий аналіз природи асоціальної поведінки, її тенденцій і закономірностей;

3) дослідження соціально-психологічних механізмів деформації особистості на різних етапах розвитку;

4) розроблення комплексної системи заходів, форм і методів ранньої профілактики відхилень у поведінці та їх попередження;

5) наукове прогнозування соціальних відхилень, створення науково обґрунтованих прогностичних моделей типової особистості правопорушника, об’єктів і суб’єктів профілактики, що допомагає керувати її процесом.

Методи дослідження, які використовуються превентивною педагогікою:

- педагогічні (вивчення педагогічної документації, створення педагогічних ситуацій);

- соціологічні (тестування, спостереження);

- кримінологічні (кримінальна статистика);

- математичні (моделювання, математичне опрацювання статистичних даних);

- медичні (методи діагностики).

Місце превентивної педагогіки в системі наук

Найбільш тісний контакт превентивної педагогіки з юридичними і психолого-педагогічними науками. Юридична, в свою чергу, - з кримінологією, яка вивчає злочинність, особистість правопорушника, причини і умови злочинності, а також шляхи і способи профілактики і подолання таких асоціальних явищ у поведінці осіб. А також: з криміналістикою, кримінальним правом, виправно - (виховно) - трудовим правом, кримінальним процесом.

Спостерігається зв’язок з:

- історією педагогіки (етапи становлення і розвитку проблеми попередження відхилень у моральному розвитку неповнолітніх, а також вклад вчених А.Я.Герда, К.Д.Ушинського, П.Ф.Лесгафта, В.П.Кащенко, П.П.Блонського, М.С.Погребинського, А.С.Макаренка).

- дошкільною педагогікою (виявлення відхилень у ранньому віці індивіда та закономірності цього процесу);

- зв’язок з виховно-трудовою педагогікою полягає в спільному розробленні педагогічних заходів ресоціалізації і реадаптації, а також у дослідженні закономірностей морального розвитку:

- дефектологією (з’ясування етимології мотивів, особливостей прояву і заходів попередження відхилень у поведінці серед дітей і підлітків з явно вираженими відхиленнями);

- педагогікою вищої школи (розроблення проблеми морально-правового виховання студентської молоді, профілактики алкоголізму, наркоманії, проституції);

- психологією (використання даних загальної, вікової, соціальної психології, а також вивчення етапів і механізмів антисуспільної деформації особистості молодої людини, при визначенні поглядів, цінностей, мотивів поведінки);

- філософією (дослідження природи і сутності соціальних відхилень, зв’язок з іншими явищами суспільства, з’ясування детермінант, закономірностей, тенденцій розвитку);

- соціологією (використання інформаційних даних, тенденцій у розвитку суспільства);

- медициною (знання основ наркоманії, алкоголізму, сексології, сексопатології).