Заняття

ТЕМА. МІКРОБІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СПІРОХЕТОЗІВ.

Актуальність теми: Сифіліс відносять до групи венеричних і соціальних хвороб. В даний час кількість хворих на сифіліс збільшилось в сотні разів порівняно з відповідними показниками початку 90-х і 80-х років.

Значну роль у поширенні лептоспірозу відіграють водяні щурі, виділення

яких потрапляє у воду. Водний шлях інфікування при лептоспірозі

переважає тому хворіють переважно люди, які мають контакт з інфікованою

водою (рибалки і ті, хто купається в водоймах).

На ендемічних по кліщовому зворотному тифу територіях хворіють переважно приїжджі. Епідемічний зворотний тиф (переносять воші) при широкому поширенні педикульозу може швидко розповсюджуватись та призводити до виникнення епідемій. Найчастіше це відбувається в період війн, стихійних лих.

МЕТА (загальна) – уміти проводити мікробіологічну діагностику спірохетозів.

Конкретні цілі Вихідний рівень знань

Уміти:

1.Уміти оцінити та провести реакцію мікропреципітації з сироваткою крові хворого з підозрою на сифіліс.	Проводити реакцію мікропреципітації та оцінювати результати (кафедра мікробіології, попередні заняття).
Уміти оцінити реакцію Васермана з сироваткою крові хворого з підозрою на сифіліс.	Проводити реакцію Вассермана та оцінювати результат (кафедра мікробіології, попередні заняття).
3. Уміти провести мікроскопіювання збудника лептоспірозу в темному полі	мікроскопіювати в темному полі (кафедра мікробіології, попередні заняття).

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика спірохет.

2. Мікробіологічна діагностика поворотного тифу.

3. Мікробіологічна діагностика лептоспірозу.

4. Біологічні властивості збудника сифілісу.

5. Мікробіологічна діагностика сифілісу.

6. Профілактика і терапія сифілісу.

При підготовці до заняття користуватися літературою:

1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /под ред. акад. РАМН А.А,Воробьева М.: МИА -2004. С.476-484.

2. Поздеев О.К.Медицинская микробиология /под ред. акад. РАМН В.И.Покровского, М.: ГЭОТАР Медицина 1998. С.475-497

3. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология А.И.Коротяев, С.А.Бабичев.СПб СпецЛит. – 2000. С.481-491.

4. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология Л.Б.Борисов. М.: МИА.-2002.-С.459 -469.

5. Мікробіологія К.Д.П’яткін, Ю.С. Кривошеїн..-К.: Вища школа, 1992.- С.294-307.

6. Микробиология К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин..- М.: Медицина, 1981.- С.358-373.

7. Микробиология В.Д. Тімаков, В.С.Лева шов, Л.Б.Борисов..- М.: Медицина, 1983.- С.359-365.

8. Медицинская микробиология, вірусологія, иммунология Л.Б.Борисов, А.М. Смирнова (ред.)..- М.: Медицина, 1994.- С.340-348.

9. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. К.Д.Пяткин, Н.С.Маркова, Н.Д.Трохимова. - М.: Медицина, 1969.- С.250-258.

10. Руководство к лабораторним заняттям по микробиологии. (Под редакцией Л.Б.Борисова. – М.: Медицина, 1984.- С.211-217, 224-229.

11. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. Л.Б.Борисов и др..- М.: Медицина, 1993.- С.187-192, 207-213.

12. Лекції для студентів.

13.Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)

14. Графи логічної структури (додаток 2,3)

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1.Проведення реакції мікропреципітації з сироваткою крові хворого з підозрою на сифіліс.

2.Проведення реакції Васермана з сироваткою крові хворого з підозрою на сифіліс.

3. Переглянути демонстарцію та оформити протокол.

4. Підписати протокол у викладача та прибрати своє робоче місце.

Алгоритм практичної роботи

Робота 1. У сироватці крові хворого можуть знаходитись спірохети тому при проведенні роботи з кров’ю необхідно ретельно дотримуватись правил техніки безпеки. Сироватка не повинна потрапити на слизову ротової порожнини (при роботі піпеткою), шкіру та предмети оточуючого середовища. При проведенні реакції мікропреципітації у вузькі пробірки, які стоять у штативі, наливають по 0,1-0,2 мл нативної досліджуваної сироватки, потім обережно по стінці нашаровують на сироватку тонкою пастеровською піпеткою послідовні розведення антигена. При правильному нашаровуванні повинно бути чітко видно межа між антигеном та сироваткою. Пробірки ставлять у термостат при 37°С на пів-години. При позитивному результаті на межі двох рідин утворюється мутне біле кільце. При обліку реакції приеципітації у любій постановці титром вважають максимальне розведення антигена, з яким утворюється кільце.

Робота 2. При проведенні РЗК скористайтесь таблицею 2.

Таблиця 2 – СХЕМА ПОСТАНОВКИ ОСНОВНОГО ДОСЛІДУ РЗК

N пробірок Інгредієнти	1 (досл)		2 (к.сиров)	3 (к. аг)
Сироватка хворого	0,5		0,5	--
Антиген	0,5		--	0,5
Комплемент	0,5		0,5	0,5
Фіз.розчин	--		0,5	0,5
37*С, 30 хвилин
Гемолітична суміш		1,0	1,0	1,0
37*С, 60 хвилин
Облік РЗК (по затримці гемолізу в дослідній пробі)	?		--	--

К.сиров. – контроль сироватки,

К. Аг – контроль антигена.