6 Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана на стандарт­них аркушах паперу. Текст набирається на комп'ютері.

Обсяг курсової роботи не обмежується, але оптимальний варі­ант - 45-55 сторінок тексту комп'ютерного набору, надрукованих через 1,5 інтервалу (шрифт 14) на одному боці стандартного аркуша паперу.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхній і нижній — 20 мм, лівий — 25 мм, пра­вий— 10 мм.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, що включається в загальну нумерацію сторінок, але номер на ньому не ставиться. Друга сторінка – завдання на курсову роботу. Зміст роботи , що складається зі вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаної літера­тури, додатків із зазначенням початкових номерів сторінок усіх структурних елементів міститься на третій сторінці курсової роботи.

Текст курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи, які повинні мати заголовки. Кожний розділ курсової роботи рекомен­дується починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів слід починати з абзацу і друкувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Заголовки повинні точно відображати зміст. Абзац має бути одна­ковим по всьому тексту. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками така, як і в тексті. Не допускається розміщу­вати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

До формулювань заголовків (назв), розділів і підрозділів курсо­вої роботи ставляться такі основні вимоги: стислість, чіткість і син­таксична різноманітність у побудові речень.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Усі сторінки нумеруються від титульної до останньої без пропусків, по­вторів чи літерних позначень. На титульному аркуші та завданні номер сторін­ки не ставиться. На наступних сторінках номер проставляється в правому нижньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Назви таких структурних елементів, як вступ, висновки, список використаної літератури, додатки правлять за заголовки, вони не мають порядкового номера, розташовувати їх потрібно посередині рядка і друкувати великими літерами, не підкреслюючи.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підроз­ділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крап­кою, наприклад: "2.3" (третій підрозділ другого розділу).

Викладення тексту. Текст курсової роботи повинен бути чітким, стислим і насиченим конкретними фактами та їх обґрунтуванням. Посилання на запозичені джерела подають у квадратних дужках, воно містить номер джерела зі списку літератури, номер тому (якщо він є) і в разі необхідності номер сторінки, наприклад [18, т. 1, с. 75], [9, с. 27], [17].

Робота повинна бути написана в логічній послідовності, грамот­но, літературною мовою. Не варто вживати тільки складні синтак­сичні конструкції, а також надмірно короткі, лаконічні фрази, слаб­ко пов'язані між собою логічно, з наявним подвійним тлумаченням; слід уникати частих повторень слів чи сполучень. Разом з тим необ­хідно дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. У тексті допускаються загальноприйняті ско­рочення (с. — сторінка, ст. — стаття, і т. ін. — і таке інше, і т. д. — і так далі, та ін. — та інше).

В роботі допускаються скорочення, однак спочатку необхідно дати повну назву із скороченим позначенням в дужках, а далі по тексту використовувати лише абревіатуру, наприклад:

Матриця Бостонської консультативної групи (БКГ).

Ілюстрації, таблиці, формули. Для пояснення тексту обов'язково використовувати ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фо­томатеріали) і таблиці, які допомагають унаочнити суть досліджу­ваних проблем та результати їх вирішення.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації і таблиці подаються безпосередньо після першої їх згадки у тексті або на наступній сторінці. На них мають бути по­силання в тексті. Ілюстрації позначають словом "Рисунок." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крап­ка. Наприклад: Рисунок 3.2 — другий рисунок третього розділу. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо ілюстрації виготовлені не автором курсової роботи, в їх назві треба назвати джерело.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, де вона згаду­ється вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, наприклад: "Планування трудових ресурсів на підприємстві зображено в таблиці 1.1".

Усі таблиці оформлюються однотипно. Заголовна частина кож­ної таблиці складається із назв граф (колонок), що визначають їх зміст. Заголовки (назви) граф мають бути короткими, починатися з великої літери, підзаголовки — з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Записи цифр у таблицях проводяться з дотриманням таких пра­вил: у кожній із граф класи чисел розташовуються один під одним; частини цілого виражаються у десяткових дробах. В одній і тій же графі всі числові величини повинні мати однакову кількість десят­кових знаків; за відсутності значущих цифр ставляться нулі; якщо в таблиці відсутні цифрові чи інші дані, то в графі ставиться прочерк.

Таблиці, за винятком таблиць у додатках, позначають окремою нумерацією арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відо­кремлених крапкою, наприклад: "Таблиця 2.3" (таблиця третя дру­гого розділу). Підпис та назву таблиці розміщують над таблицею посередині. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці, наприклад:

Таблиця 2.3-Структура робочого часу керівника.

Якщо в роботі одна табли­ця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження табл." і вказують її номер.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, де вони згадуються, посередині сторінки. Нумерують їх арабськими цифрами у межах розділу. Номер формули або рівняння ставиться на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому пра­вому положенні на рядку. Він складається з номера розділу і поряд­кового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою, на­приклад: формула (3.1) — перша формула третього розділу. Невели­кі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, впису­ють всередині рядків тексту. У формулах і рівняннях як символи ви­користовують позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул та рівнянь, якщо вони не пояснені раніше у тексті, наводяться безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Значення кожного сим­волу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка і почи­нати з частки "де" без двокрапки.

Діаграми, схеми, рисунки мають спільну назву "рисунок" і оформ­ляються так:

Рисунок 2.1 – Процес стратегічного планування

Перелік літературних джерел подається в кінці курсової роботи і розташовується в такій послідовності:

• законодавчі і нормативно-методичні документи та матеріали;

• перелік літературних джерел у алфавітному порядку (україномовні та російськомовні джерела);

• праці, видані іноземними мовами.

Всі джерела нумеруються наскрізь арабськими цифрами. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають порядковим номером позиції у списку.

В списку використаних джерел повинні вказуватись наступні дані:

• для книг - прізвище та ініціали автора чи основного редактора, назва книги, видавництво, місце та рік видання;

• для статей -прізвище та ініціали автора статті; за­головок статті; повна назва джерела за викладеними вище правила­ми, а для журналу — за косою рискою його назва, рік випуску, но­мер, сторінки статті.

Додатки. У додатках вміщують допоміжний матеріал, який до­повнює текст курсової роботи, але великий за обсягом, має особливі способи відтворення або якщо включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу. Додат­ками можуть бути: таблиці допоміжних цифрових даних; копії до­кументів; розрахунки ; оригінали фотографій; опитувальні анкети; інструкції і методики; опис комп'ютерних про­грам, розроблених у процесі виконання роботи.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на на­ступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої ве­ликої симетрично до тексту сторінки. Праворуч над заголовком ма­лими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" з вели­кою літерою української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь, що позначає його послідовність.