13.6. Оплата і стимулювання праці в розвинутих країнах

Розглянемо основні системи оплати праці, що використовуються у різних країнах.

Довічна заробітна плата – категорія, характерна для Японії. Суть її полягає в тому, що в японській фірмі стимулюється не стільки праця, скільки працівник, не просто оцінюють його трудові функції, а весь творчий потенціал працівника.

Система Аткинсона – використовується при погодинній оплаті праці, що передбачає при виконанні напружених технічно обґрунтованих норм доплату до заробітної плати до 75%.

Система оплати праці Барта-Меррика – система оплати праці, яка заснована на мінімізації витрат ручної праці, жорстких нормах за рахунок застосування системи нормування.

Система Бедо – система оплати праці, при якій застосовується особлива методика нормування праці, коли все різноманіття робіт виражається в спеціальних одиницях трудовитратах. У цих одиницях виміряється робота, яку може і повинен виконувати кваліфікований робітник.

Система оплати праці Ганта – комбінація погодинної і відрядної форм оплати праці, що передбачає: гарантований погодинний заробіток при невиконанні норм виробітку; високий стимул до перевиконання норм; зацікавленість у підвищенні кваліфікації.

Система "відкладених виплат" – це така система, коли замість виплат додаткового доходу готівкою працівникам видаються акції на відповідні суми.

Система Раккера – передбачає виплату колективних премій усім працюючим за зниження частки витрат у порівнянні з нормативами у вартості умовно-чистої продукції.

Система Скенлона – заздалегідь установлюється певний відсоток прямих витрат на робочу силу в загальній вартості продукції, зафіксований в угоді між адміністрацією (власниками) підприємств і робітниками. Система покликана стимулювати ріст продуктивності праці і скорочення чисельності працівників.

Система оплати праці Ф. Тейлора – система, при якій праця робітників, що виконують напружені технічно обґрунтовані норми виробітку, оплачується по підвищених тарифних ставках. У випадку невиконання цих норм розрахункові ставки істотно знижуються.

Система Хелсі – система оплати праці, яка заснована на тому, що заробіток робочого, який виконав чи перевиконав встановлену норму виробітку, визначається як сума двох доданків: добутку годинної ставки на кількість відпрацьованих годин і так званої "премії за зекономлений час".

Система оплати праці в США передбачає наступне:

• робітники одержують погодинну оплату, що пов'язано з високим рівнем механізації праці, де виробіток від робітника практично не залежить;

• мінімальна оплата праці (як і погодинні ставки) регулюється законом;

• при визначенні середнього рівня оплати фірми стежать, щоб вона не була нижче, ніж в інших фірм у даному географічному районі;

• абсолютні розміри заробітку залежать від кваліфікації працівника і вартості проживання в даній місцевості;

• підвищення заробітку звичайно здійснюється щорічно для всіх працівників, робота яких оцінюється позитивно. Розміри заробітків інженерно-технічних працівників не оголошуються. Вони встановлюються на основі індивідуальної угоди між адміністрацією і відповідним працівником.

Премії виплачуються звичайно тільки вищому керівництву фірми. Заохочення працівників здійснюється шляхом матеріального стимулювання і просування по ступінях ієрархії. Просування по службі безпосередньо пов'язано з підвищенням кваліфікації через систему навчання.

Гнучка система оплати праці, коли визначена частина заробітку ставиться в залежність від загальної ефективності роботи, забезпечує можливість уникнути звільнень і разових скорочень базової зарплати, підвищувати продуктивність праці.

Основними видами додаткової оплати праці в США є:

• премії управлінському персоналу; компенсаційні виплати при виході у відставку;

• при незмінній величині базового окладу – премії, що залежать від величини прибутку;

• доплати за підвищення кваліфікації і стаж роботи; оплата без погодинних ставок; продаж працівникам акцій компаній і ін.

У США більш 350 тис. фірм використовують різні програми участі працівників у прибутках, зокрема, для утворення пенсійних фондів; для оплати праці менеджерів; для разових преміальних виплат за підсумками року, величина яких залежить від обсягу отриманою фірмою прибутку.

Система оплати праці в Японії. У Японії кожен працівник компанії одержує преміальні виплати, які становлять до 50 % величини базової зарплати. Гнучкі системи оплати праці засновані на участі працівників у прибутках фірми чи в розподілі доходів. Система розподілу доходів припускає створення певного механізму розподілу додаткових доходів, одержуваних у результаті росту продуктивності праці в тому підрозділі, де працівник трудиться. При цій системі преміальні виплати залежать від продуктивності праці, якості продукції, економії матеріалів, задоволення вимог споживачів, надійності роботи.

Преміальні виплати одержує кожен працівник, але їх рівень залежить від результатів діяльності конкретного підрозділу, у якому він працює. При такій системі існує тісний взаємозв'язок між результатами роботи і величиною премії у кожного працівника.

Практика показує, що використання гнучких систем участі, дозволяє значно підвищити рівень оплати праці при одночасному збільшенні продуктивності праці і прибутковості виробництва. Це новий підхід до формування системи оплати праці. Він включає також елементи морального стимулювання працівників, зокрема, за раціоналізаторську діяльність, розробку нових положень про поділ відповідальності та пропозицій, які спрямовані на стабільність складу працівників фірми, зниження плинності кадрів і ін.