
- •Донецьк – 2010
- •(Протокол №6 від 23.02.2010 р.)
- •Змістовий модуль 1. Соціально-трудові відносини
- •Тема 1. Об'єкт, предмет і задачі дисципліни
- •Предмет дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.2. Розвиток економіки праці
- •1.3. Основні ціль і задачі дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.4. Зв'язок курсу з іншими дисциплінами
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 2. Праця як сфера життєдіяльності. Соціально-трудові відносини як система
- •2.1. Соціально-економічна сутність праці та її функції
- •2.2. Визначення поняття «соціально-трудових відносин»
- •2.3. Чинники формування соціально-трудових відносин
- •2.4. Сторони, суб’єкти і рівні соціально-трудових відносин
- •2.5. Предмети і основні типи соціально-трудових відносин. Методи регулювання соціально-трудових відносин
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 3. Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин
- •3.1. Сутність та принципи соціального партнерства
- •3.2. Структура і зміст трудових і колективних договорів
- •3.3. Поняття про колективні трудові спори (конфлікти) та процедуру примирення
- •Другий етап: здійснення примирних процедур
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 4. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •4.1. Трудовий потенціал і його зв'язок із трудовими ресурсами
- •4.2. Трудовий потенціал підприємств
- •4.3. Характеристика фази формування трудового потенціалу
- •4.4. Фаза розподілу (перерозподілу) трудового потенціалу
- •4.5. Фаза використання трудового потенціалу. Управління трудовими ресурсами
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 5. Ринок праці і його регулювання
- •5.1. Поняття ринку праці
- •5.2. Види та елементи ринку праці
- •Питання
- •Тест-контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Зайнятість. Види зайнятості
- •6.2. Безробіття. Види безробіття
- •6.3. Загальна характеристика створення структури і принципів діяльності Державної служби зайнятості
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Змістовий модуль 2. Економіка праці
- •Тема 7. Продуктивність і ефективність праці
- •7.1. Поняття продуктивності праці
- •7.2. Методи і показники виміру продуктивності праці
- •7.3. Фактори і резерви росту продуктивності праці
- •7.4. Управління і планування продуктивності праці
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Рішення
- •Рішення
- •Рішення
- •Задачі для самостійного вирішення
- •Тема 8. Регулювання робочого часу і міра праці
- •8.1. Сутність нормування праці
- •8.2. Сутність і види норм праці
- •8.3. Класифікація нормативів
- •8.4. Методи нормування
- •Обробка результатів хронометражних спостережень
- •Запитання
- •Завдання і вправи
- •Тема 9. Організація праці
- •9.1. Наукова організація праці (ноп), її сутність і принципи
- •9.2. Основи раціональної організації робочого місця
- •9.3. Теоретичні основи наукової організації праці
- •9.4. Колективні форми організації праці. Поняття бригади
- •9.5. Напрямки роботи по ноп на підприємстві
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 10. Політика доходів і регулювання заробітної плати
- •10.1. Поняття про доходи населення
- •10.2. Сутність заробітної плати
- •10.3. Види зарплати
- •10.4. Функції і принципи зарплати
- •10.5. Характеристика тарифної і безтарифної систем
- •10.6. Форми і системи заробітної плати
- •10.7. Характеристика преміювання і депреміювання
- •10.8. Характеристика доплат і компенсацій
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.1. Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки
- •11.2. Планування праці і заробітної плати
- •11.3. Планування чисельності промислово-виробничого персоналу
- •11.4. Звітність і аудит у сфері праці, їх сутність і значення
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Задачі для самостійної роботи
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери
- •12.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •12.2. Нормативно-правова та інформаційна база проведення моніторингу соціально-трудової сфери
- •12.3. Проведення моніторингу соціально-трудової сфери
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 13. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •13.1. Створення, розвиток і завдання моп
- •13.2. Основні Конвенції моп
- •13.3. Методи управління ростом продуктивності праці (закордонний досвід)
- •13.4. Досвід організації роботи зі зниження рівня безробіття і забезпеченню ефективної зайнятості
- •13.5. Закордонний досвід по формуванню кадрів і управлінню персоналом
- •13.6. Оплата і стимулювання праці в розвинутих країнах
- •13.7. Організація нормування в закордонних країнах
- •13.8. Проблеми соціального захисту за рубежем
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Покажчики Іменний покажчик
- •Пигу а., 85
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Допоміжна:
- •Навчальне видання
10.8. Характеристика доплат і компенсацій
Система доплат і надбавок до тарифу здійснюється відповідно до трудового законодавства, тобто розміри цих доплат не можуть установлюватися нижче зазначених у законі меж. Основні види доплат і надбавок до тарифних ставок наступні:
Доплати за умови праці – різновид компенсаційних доплат, що мають метою сприяти відновленню поточної працездатності працівників, зайнятих на роботах, де умови праці несприятливо впливають на їхнє здоров'я і працездатність. У ст. 100 КЗПП вказано, що на важких роботах, роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. В свою чергу Генеральною та Галузевою угодами визначено доплати (надбавки) у таких розмірах: за роботу у важких і шкідливих умовах — 4,8% та 12% тарифної ставки (окладу); за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах — від 16, 20% та 24 % тарифної ставки (окладу). Також існують доплати:
за високу інтенсивність праці;
за роботу в понаднормовий час;
за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування;
за роботу у вихідні і святкові дні;
за керівництво бригадою, якщо бригадир не звільнений від основної роботи;
за високу професійну майстерність;
за досягнення в праці;
за виконання особливо важливих і особливо термінових робіт;
за змінність при роботі у вечірню і нічну зміну.
Також передбачаються діючими нормативами соціальні виплати і компенсації, що включають часткову чи повну оплату витрат персоналу по наступним видах: транспорт, медична допомога, оплата за відпустки і вихідні дні, харчування під час роботи, навчання працівників, матеріальна допомога і т.п.
Раніш усі розміри доплат і надбавок строго фіксувалися державою. У сучасних умовах підприємство самостійне встановлює розміри додаткових доплат. Таким чином, тепер підприємствам дане право самим установлювати види, форми, розміри різних стимулюючих доплат. Розглянемо деякі види доплат.
Доплати за інтенсивність праці – сукупність різних видів виплат, що носять звичайно фіксований для працівників характер і враховують коло додатково виконуваних їми робіт понад їх прямі трудові обов'язки протягом робочого дня встановленої тривалості.
Доплати за професійну майстерність – сукупність доплат, що враховують високу якість і результативність праці працівників, яким вони встановлені (за високі досягнення в праці, за високу кваліфікацію, майстерність і т.п.), у сполученні з установленою працівнику тарифною ставкою (окладом) формують так звану персональну ставку (оклад). Доплати за професійну майстерність розглядаються не тільки як матеріальне, але і як моральне заохочення.
Компенсаційні виплати – сукупність різних видів доплат до тарифних ставок чи заробітку працівників з метою компенсації їм деякою мірою несприятливого впливу умов роботи на здоров'я чи незручностей у проживанні. До таких виплат відносяться доплати за: роботу в умовах, що відхиляються від нормальних; роботу в нічний час (з 22 до 6 г. ранку) за кожну годину доплачується 1/7 погодинної тарифної ставки по розряду робітника при восьмигодинному робочому дні; роботу в багатозмінному режимі; ненормований робочий день і т.п.
Розглянемо деякі умови оплати в особливих випадках.
Оплата простою не з вини робітника:
невикористаного простою – години простою оплачується в розмірі 50 відсотків погодинної ставки по розряду робітника;
використаного простою (з переведенням робітника на іншу роботу):
а) при переведенні на роботу одним розрядом вище чи нижче - оплата здійснюється за відрядними розцінками нової роботи;
б) при переведенні на роботу двома і більш розрядами нижче, до відрядних розцінок за умовами нової роботи робітнику здійснюється доплата до середнього заробітку по колишній роботі.
Оплата браку:
непоправного не з вини робітника – у розмірі 2/3 погодинного тарифу по розряду робітника;
поправного не з вини робітника - по відсотку придатності бракованих виробів, але не нижче 2/3 погодинного тарифу по розряду робітника;
поправного з вини робітника – по відсотку придатності бракованих виробів, але не понад 50 відсотків погодинного тарифу по розряду робітника.
При переході працівника на іншу роботу по виробничій необхідності її оплачують по середньоденному (чи середньогодинному) заробітку працівника за попередній місяць.
Робота у святкові дні оплачується в подвійному розмірі, у тому числі і години понаднормової роботи, але тільки за години роботи, які обмежені початком і кінцем святкового дня.
Оплата за роботу в нічний час. Відповідно до ст. 54 КЗпП нічним вважається час з 10 год. вечора до 6 год. ранку. Порядок проведення доплат за роботу в нічний час регулюється ст. 108 КЗпП, по положеннями якої така робота оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному Генеральною, Галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Генеральною угодою встановлено більший розмір доплати за роботу в нічний час, що дорівнює 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час, Галузевою угодою — до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину. Слід мати на увазі, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких вже передбачено скорочення робочого часу (ст. 51 КЗпП).
Робота в надурочний час за погодинною системою оплати праці оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Відповідно до ст. 62 КЗпП надурочні роботи, як правило, не допускаються. Крім того, власник (або уповноважений ним орган) може застосовувати ці роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 год. протягом 2 днів підряд та 120 год. на рік. Власник (або уповноважений ним орган) повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника (якщо він має ненормований робочий день та працює понаднормове без відповідного наказу керівника, то доплата за таку понаднормову працю не нараховується).