7.4. Управління і планування продуктивності праці

З метою підвищення рівня продуктивності праці розробляються спеціальні програми управління продуктивністю праці, що включають вимір і оцінку цього рівня, планування продуктивності праці, контроль і підвищення продуктивності на основі інформації, отриманої в процесі виміру й оцінки, здійснення конкретних заходів для підвищення продуктивності, вимір і оцінку впливу цих мір. Програми управління продуктивністю праці включають:

- вимір і оцінку продуктивності;

- планування контролю і підвищення продуктивності на основі інформації, отриманої в процесі виміру й оцінки;

- здійснення мір контролю і підвищення продуктивності;

- вимір і оцінку впливу цих мір.

Управління продуктивністю праці - це фактично частина більш широкого процесу управління. Воно включає планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання, засноване на співвідношенні кількості продукції, випущеною виробничою системою, і витрат на цю продукцію. Цей процес настільки ж важливий, як і інші контрольні функції і процеси. Процес управління продуктивністю праці неминуче включає її вимір. Управління продуктивністю вимагає ефективних контактів і розуміння ролі різних служб у створенні товарів чи послуг. Воно також вимагає розглядати систему з позицій великих, стратегічних і більш дрібних, тактичних і навіть поточних задач, уміння обґрунтувати зміни й оцінити їхні наслідки. Наочним прикладом країни з умілим використанням в реальній практиці процесу управління продуктивністю є Японія. У служби управління продуктивністю японських фірм в обов'язковому порядку включають представників різних спеціальностей, що володіють широтою поглядів і ясно бачать перспективу. Управління продуктивністю нерозривно пов'язано з управлінням якістю (процесом забезпечення якості), плануванням (процесом, що визначає, що повинне бути зроблене для підвищення ефективності), виміром трудовитрат і розробкою кошторисів (процесом оцінки економічності), бухгалтерським обліком і фінансовим контролем.

Керують продуктивністю менеджери. Менеджерам варто розробляти свій план стратегічних заходів в області управління продуктивністю праці. Застосовувані ними методи її виміру, оцінки, контролю і підвищення можуть бути ідентичні тим, що використовуються в інших організаціях. Однак характер використання цих методів і їхнього об'єднання в систему унікальний у кожній організації. Планування заходів в області управління продуктивністю праці - це складна задача, що не залежить від величини і структури організаційної системи. Для ринкової економіки характерно, що усе більше число працівників апарата, відділів кадрів і менеджерів різного рівня зіштовхуються з необхідністю розробки і впровадження програм в області продуктивності праці. Якість процесу планування на ранніх стадіях розробки програм управління продуктивністю праці має істотне значення для успіху довгострокових програм управління. Приведемо вісьм послідовних етапів процесу стратегічного планування стосовно до проектування і розробки програм управління продуктивністю праці.

Етап 1. Внутрішня стратегічна оцінка. На даному етапі стратегічного планування увага повинна бути сконцентрована на внутрішніх аспектах організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому варто відповісти на запитання: які внутрішні фактори (слабкі і сильні сторони, проблеми, можливості і наявність інших програм) варто враховувати при проектуванні, розробці і здійсненні заходів в області управління продуктивністю праці?

Етап 2. Зовнішня стратегічна оцінка. Увага повинна бути приділена зовнішнім умовам діяльності організаційної системи, що способні вплинути на проектування і розробку програми. Варто відповісти на запитання: які зовнішні фактори (тенденції, інші організаційні системи, проблеми, обмеження, можливості, постачальники, технології, конкуренти, люди і т.п.) варто враховувати чи включати в процес у ході проектування і розробки заходів в області управління продуктивністю праці?

Етап 3. Формулювання передумов плану. На даному етапі необхідно зосередити увагу на головних передумовах плану. З безлічі зовнішніх і внутрішніх передумов варто відібрати найбільш істотні і конкретні, котрим необхідно привласнити свій номер. Потім передумови відповідно до їхнього номера варто розмістити в матрицю важливості факторів.

Етап 4. Стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, задач, програми управління продуктивністю праці. Передбачається задача в наступній постановці: виділити стратегічні (розраховані на 2-5 років) цілі і задачі, що покликані реалізувати поставлену програму управління продуктивністю. Варто зосередити увагу на тому, щоб одержати короткі, але чіткі формулювання цілей. На даному етапі корисно відокремити першочергові чи "обов'язкові" мету (задачі) від "бажаних".

Етап 5. Розробка критеріїв результативності програми. Варто зосередити увагу на розробці конкретних критеріїв, по яких надалі будуть оцінювати програму управління продуктивністю праці. Пропонується вказати конкретні вимірники, критерії, нормативи, по яких варто оцінювати результативність (дієвість, економічність, якість, новаторство, вигоди, витрати) заходи в області управління продуктивністю. Результати використовуються на більш пізній стадії розробки програми.

Етап 6. Планування заходів. На цьому етапі увага концентрується на розробці конкретних заходів, під якими варто виділити ресурси в наступному році для проектування і розробки програми управління продуктивністю. Потрібно помітити, що мова йде не обов'язково про кроки, які варто здійснити протягом року. Це можуть бути заходи стратегічного характеру, на виконання яких піде 2-5 років, але приступити до них необхідно в майбутньому році. Висувається задача: сформулювати і перелічити конкретні програми, заходи і плани, під які варто виділити ресурси на наступний рік, для того щоб успішно почати здійснення програми.

Етап 7. Планування проектів. На даному етапі перелік первісних (на перший рік) заходів в області управління продуктивністю, сформульованих і погоджених на етапі 6, класифікується і деталізується на конкретні заходи. Потім розробляється проект, що включає послідовність виконання робіт, оцінку витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигод. Значну частину програми на даному етапі можна вважати завершеною. Залишається лише звести воєдино всі результати планування, проаналізувати їх, об'єднати в один загальний план і залучити відповідних працівників до конкретних питань упровадження.

Етап 8. Розгляд і оцінка програми. По суті справи, даний етап являє собою продовження роботи на етапі 5. Ціль полягає в тім, щоб звести воєдино результати, отримані від різних груп менеджерів.

Таким чином, управління продуктивністю нерозривно зв'язано з плануванням і від правильно обраної програми управління залежить чи буде діяльність підприємства успішною і прибутковою. Управління продуктивністю праці – процес, що припускає стратегічне й оперативне планування, а також постійний контроль за ефективним упровадженням систем підвищення продуктивності праці.

Процес планування продуктивності праці – послідовність операцій по складанню планів і процедур зміни однієї події іншою, яка заснована на творчому підході учасників процесу планування. Виділяють інтерактивне та стратегічне планування.

Інтерактивне планування – планування, засноване на принципі участі і максимальної мобілізації творчих здібностей учасників організації. Воно припускає, що майбутнє підвладно контролю і значною мірою є продуктом творчих дій учасників. Ціль такого планування – проектування майбутнього.

Планування стратегічне – процес, що забезпечує відповідність між цілями, задачами і потенційними можливостями підприємства (фірми). Воно забезпечує обґрунтування напрямків діяльності підприємства, його задач, цілей структурних підрозділів і координацію функціональних служб, раціональний розподіл ресурсів, вибір альтернативних дій і критеріїв оцінки результатів діяльності.