§ 5. Загальні та особливі ознаки папілярних узорів

За час існування дактилоскопії як розділу науки криміналістики, запропоновано багато систем класифікації ознак папілярних узорів, які в своїй більшості включають ознаки загальні та особливі.

Загальними будуть ознаки, які характеризують папілярний узор в цілому, або його окремі фрагменти, і дозволяють віднести узор до тієї або іншої групи. Такими ознаками є особливості анатомічної будови папілярних узорів рук людини, які характеризують їх форму, розміри та відносне розміщення на долонній поверхні рук тощо. У дактилос­копії до загальних ознак папілярних узорів відносять: тип, вид і різновидність папілярного узору; особливості будови центральноє частини узору; положения центру відносно дельти; будова дельти та по­ложения дельт відносно одна одної; форма та ступінь кривизни дугоподібних ліній, які утворюють потік; ширина потоків і густота розміщення папілярних ліній в них; ступінь рельєфної виразності па­пілярного узору.

Деталі папілярних узорів є елементами будови кожного узору, які відрізняють узор (особливо його слід) від усякого іншого рельефу та його відображення.

Ідентифікаційними ознаками узорів папілярних ліній виступають морфологічні особливості, які називають деталями будови папі­лярних узорів (особливості їх будови, розташування та взаєморозташування). За основу розрізнення особливих ознак приймають різні критерії. Так, відомий криміналіст Г. Л. Грановський вважає, що папілярною лінією слід вважати фрагмент, довжина якого більша за 3 мм. Інший вчений, П. Г. Орлов, пропонував в якості критерію використовувати відрізок довжиною 2 мм. Критерій, запропонований Г. Л. Грановським, знайшов широке визнання у експертів-криміналістів. Згідно з цим критерієм, особливі ознаки папілярних узорів бу-вають такими:

1. Початок папілярної лінїї. Визначається в потоці за годинниковою стрілкою, зліва направо або згори донизу. Папілярна лінія розпочинає-ться в потоці і початок її не приєднується до сусідніх ліній; при цьому проміжок між лініями слід відрізняти від пори. Сама папілярна лінія створена в потоці, повинна бути в узорі довшою за 3 мм (мал. 34).

2. Закінчення папілярної лінії. Визначається за годинниковою стрілкою, при цьому папілярна лінія закінчується в потоці, не доторкуючись сусідніх ліній (мал. 34).

3. Розгалуження лінії. Одна з папілярних ліній у потоці розгалужується на дві лінії, при цьому на ділянці розгалуження немає пе­рерви. Обидві одержані в результаті розгалуження лінії повинні бути в узорі довшими за 3 мм. Розгалуження дуже рідко буває потрійним, коли одна лінія розгалужується натри (мал. 35).

4. Злиття ліній. Дві папілярні лінії в потоці зливаються в одну. Обидві лінії, які злилися, повинні бути довшими за 3 мм. Іноді злиття буває потрійним, коли в одну лінію з'єднуються одразу три папілярні лінії (мал. 35).

5. Місток. Від однієї папілярної лінії відгалужується коротка лінія і приєднується до сусідньої. Довжина відростка у візерунку по­винна бути не більшою за 3 мм (мал. 36). Якщо відросток довший, то відмічають дві самостійні деталі — розгалуження та злиття ліній.

Мал. 34. Особлнві ознаки будови папілярного узору:

1-початок лінії, 2 - закінчення лінії

Мал. 35. Деталі будови папілярного узору:

1-розгалуження папілярної лінії; 2 - злиття папілярних ліній

Мал. 36. Деталь будовипапілярного узору - місток

6. Острівець. Папілярна лінія розгалужується на дві короткі лінії, які на відстані не більш як 3 мм знову зливаються в одну (мал. 37). Якшо ця відстань більша за 3 мм, відмічають дві самостійні деталі - розгалуження та злиття ліній.

7. Гачок. Папілярна лінія розгалужується - від неї відходить ко­роткий відросток довжиною не більше як 3 мм і обривається, не приєднуючись до сусідньої лінії (мал. 38). Якщо обривок довший ніж 3 мм, відзначають дві самостійні деталі - розгалуження лінії і закінчення (або злиття лінії та її початок).

8. Фрагмент папілярної лінії (коротка лінія). Між папілярними лініями розміщується, не приєднуючись до них, коротка лінія довжи­ною не більше як 3 мм (мал. 39). Якщо довжина обривка більша за 3 мм, відмічають дві самостійні деталі - початок і закінчення лінії.

9. Крапка. Дуже короткий обривок між двома папілярними лініями. Довжина його не повинна перевищувати півтори ширини (мал. 39). У протилежному випадку деталь слід віднести до обривку папілярної лінії.

10. Зустрічне положения папілярних ліній (мал. 40).

11. Вигин папілярної лінії (мал. 41).

12. Розрив папілярної лінії (мал. 42).

Мал. 43. Деталі будови узору:

1 - тонка лінія; 2 - рубець

13. Як особливі ознаки використовують також особливості тонких ліній: їх наявність на відповідній ділянці узору, довжина ліній, розміщення тонок зміни ширини тонких ліній, а також розміщення тонких ліній від-носно папілярних ліній звичайної ширини та їх деталей (мал. 42).

14. Флексорні лінії. їх рекомендують використовувати як орієнтовні та допоміжні ознаки для ідентифікації за деталями будови папілярних узорів.

15. Білі лінії: дрібні складки, що відображаються в слідах папілярних узорів. Близько 80% білих ліній зберігаються довго, не змінюючи розмірів та форми, а в решті випадків такі лінії протягом одного - двох місяців можуть з'явитися або зникнути, змінити розміри та форму. Внаслідок нестійкості білі лінії використовують лише в якості допоміжних ідентифікаційних ознак.

16. Рубці (шрами). Розміри і місцезнаходження рубців розглядаються в дактилоскопії як ідентифікаційні ознаки. Відображення рубців у слідах дозволяє вирішувати ідентифікаційні завдання навіть тоді, коли папілярні лінії не мають достатньої ідентифікаційної інформації або навіть не відобразилися в слідах.

До особливих ознак папілярних узорів відносять патологічні зміни шкірного покриву, які виникли внаслідок травм: потовщення кінців папілярних ліній на краях рубців, особливості зон, меж ушкоджень, виступи та поглиблення різноманітної форми (мал. 43). Найціннішими з цих ознак є ті, які рідко зустрічаються.

Отже, однотипні узори розрізняються між собою наявністю, хара­ктером та взаєморозміщенням дрібних особливостей, а тому для встановлення особи придатні лише ті сліди, в яких відобразились особливості папілярних узорів - деталі їх будови або інші особливі ознаки.