3. Показники ефективності використання основних

фондів і нематеріальних активів

Ефективність використання основних фондів характеризується показниками, які умовно поділяються на групи.

1. Показники, що характеризують рівень забезпеченості основними фондами:

• коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства (К_оф);

• фондоозброєність (ФО);

• фондомісткість (ФМ).

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства (К_оф) визначається відношенням вартості основних фондів (за вирахуванням суми їх зносу) до вартості майна підприємства. Це співвідношення (коефіцієнт) повинно складати не менше 0,5.

Приклад. Вартість основних засобів на кінець звітного року становила 450 тис. грн., сума зносу – 80 тис. грн., а вартість майна 680 тис. грн. Отже, коефіцієнт реальної вартості основних фондів становитиме 0,54 = (450-80):9321. Значення показника вище нормативного, що є позитивним для туристичного підприємства.

Фондоозброєність (ФО) – показник, що характеризує рівень забезпеченості основними виробничими фондами персоналу туристичного підприємства, розраховується за формулою:

(4.10)

де ОФ_ср – середньорічна вартість ОФ;

Ч_р – середньоспискова чисельність робітників.

Приклад. На туристичному підприємстві вартість основних фондів на початку року – 450 тис. грн., а чисельність працівників – 90 осіб. На кінець року – відповідно 455 тис. грн. і 95 осіб. Отже, фондоозброєність на початку року становила 5 тис. грн. (450:90), а на кінець року – 4,79 тис. грн. (455:95). Зменшення рівня фондоозброєності є негативним фактором.

Фондомісткість (ФМ) – показник, що характеризує забезпеченість підприємства основними фондами, розраховується за формулою:

(4.11)

де ОФ_б – балансова вартість ОФ;

ВП – вартість наданих послуг (виручка від реалізації).

Фондомісткість відображає, скільки основних фондів припадає на одиницю вартості наданих туристичних послуг у конкретному періоді.

Приклад. За рік туристичне підприємство реалізувало туристичних путівок на суму 470 тис. грн., вартість основних фондів – 455 тис. грн. Фондомісткість дорівнює 0,97, тобто на кожну гривню реалізованих путівок припадає 97 коп. основних засобів. Значення показника свідчить про високу забезпеченість підприємства основними фондами. Але позитивним вважається, якщо цей показник має тенденцію до зменшення.

2. Показники, що характеризують стан основних фондів:

▪ коефіцієнт оновлення (К_о);

▪ коефіцієнт вибуття (К_в ) ;

▪ коефіцієнт зносу (К_з).

Коефіцієнт оновлення показує частку введених ОФ у їх загальній вартості, розраховується за формулою:

(4.12)

де ОФ_вв – вартість введених ОФ за період;

ОФ_{б кп} – балансова вартість ОФ на кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття ОФ:

(4.13)

де ОФ_вив – вартість виведених із експлуатації ОФ за

період;

ОФ_{б пп} – балансова вартість ОФ на початок періоду.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості ОФ, що її списано на витрати виробництва у попередніх періодах:

(4.14)

де З_оф – сума зносу ОФ.

Приклад. Проаналізувати стан ОФ туристичного підприємства за поточний рік, використовуючи такі дані. Балансова вартість ОФ на туристичному підприємстві на початок періоду становила – 465 тис. грн. Вартість введених ОФ – 55 тис. грн., вартість виведених ОФ становила – 28 тис. грн., сума зносу ОФ за період, що аналізується – 30 тис. грн. Тоді балансова вартість ОФ на кінець періоду – 492 тис. грн. (465+55-28), коефіцієнт оновлення – 0,11 (55:492); коефіцієнт вибуття – 0,06 (28:465); коефіцієнт зносу – 0,065 (30:465).

3. Показники, що характеризують ефективність використання ОФ:

• фондовіддача (ФВ);

• рентабельність ОФ (Р_ф );

• сума прибутку на одну гривню ОФ (П_ф).

Фондовіддача відображає суму наданих послуг (реалізованого туристичного продукту) на одну гривню основних виробничих фондів:

(4.15)

Показник фондовіддачі може бути розраховано й у натуральних показниках. Для готелів таким показником може бути кількість наданих ліжко-діб, а для туристичних фірм – кількість наданих туро-днів.

Рентабельність основних фондів визначається за формулою:

, (4.16)

де П_б – прибуток балансовий.

Сума прибутку на одну гривню ОФ відображає рівень окупності використаних у виробництві ОФ, розраховується за формулою:

(4.17)

де ОФ_ср – середньорічна вартість ОФ.

Приклад. Проаналізувати ефективність використання ОФ на туристичному підприємстві на підставі таких даних.

Вартість реалізації послуг туристичним підприємством за рік склала – 470 тис. грн., вартість ОФ становила – 455 тис. грн. За рік балансовий прибуток туристичної фірми склав – 220 тис. грн. Звідси фондовіддача дорівнює 1,03 грн. (470:455), тобто на 1 грн. вартості ОФ припадає 1,30 грн. реалізованих послуг. Рентабельність ОФ складає 0,48 (220:455) або 48%, тобто на 1 грн. ОФ припадає 48 коп. прибутку.

Нормування власних оборотних коштів здійснюється двома методами: прямого рахунку та аналітичним.

Метод прямого рахунку передбачає розрахунок, виходячи з конкретних умов і планів виробництва. Знаючи одноденні витрати товарно-матеріальних цінностей, шляхом множення їх на норму визначають норматив оборотних засобів. Загальний норматив оборотних коштів визначається як сума окремих нормативів, розрахованих за елементами оборотних засобів. З більшості елементів оборотних коштів окремий норматив визначається за формулою:

Н_ок = В_д× N_дн , (4.18)

Н_ок – норматив оборотних коштів за конкретним елементом

(тис. грн.);

В_д – середньодобові витрати даного елементу оборотних

коштів, визначаються шляхом ділення відповідних

витрат за квартал на 90 днів (тис. грн.);

N_дн – норма оборотних коштів у днях.

Норма оборотних коштів у днях за окремими елементами установлюється, виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського та страхового запасу. При розрахунку норми оборотних коштів прямим методом, беруть до уваги транспортний, технологічний, поточний (складський), страховий запаси.

Поточний запас певного виду матеріальних ресурсів у натуральних одиницях (З_пот), обчислюється :

З_пот = В_д×Т_пост , (4.19)

де Т_пост – період поставки даного виду матеріальних

ресурсів у днях.

Поточний запас залежить від ритмічності поставок матеріалів та рівномірного їх споживання. Рекомендується визначати поточний запас у розмірі 50% середнього інтервалу між поставками.

Страховий запас створюється як резерв, який гарантував би безперервний процес виробництва у випадку порушення договірних умов поставки матеріалу. Величина страхового запасу приймається, як правило, в межах 50% від поточного складського запасу.

Приклад. Визначити середній розмір поставки, величину поточного складського запасу та величину страхового запасу ресторану “Гурман” на підставі наступних даних.

1. Упродовж ІV кварталу поточного року картопля до ресторану поставлялася 6 разів в обсягах, кг: 3.10 – 600; 18.10 – 1500; 5.11 – 1200; 19.11 –1000; 10.12 – 600; 20.12 – 500.

2. Середньодобові витрати картоплі у ресторані складають 45 кг.

Розрахунок

1. Визначаємо середній розмір поставки:

(600 + 1500 +1200 + 1000 +600 + 500) : 6 = 900 кг.

2. Визначаємо середню норму оборотних коштів у днях :

900 : 45 = 20 днів.

3. Визначаємо поточний складський запас:

(20 ×50%) : 100% = 10 днів.

4. Визначаємо страховий запас:

( 20% × 50%) :100% = 5 днів.

Аналітичний метод базується на даних звітного року. Норматив на поточний рік поділяється на дві частини. Одна частина включає оборотні кошти, обсяг яких безпосередньо залежить від обсягу витрат на виробництво (сировина, матеріали, куповані напівфабрикати). До другої частини включаються оборотні кошти, розмір яких безпосередньо не залежить від обсягів виробництва (малоцінні та швидкозношувальні предмети, запчастини тощо). Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до змін обсягів виробництва. Невиробничий норматив збільшується у розмірі 50% від зростання обсягів виробництва. Отримана сума нормативу зменшується на суму коштів, що вивільнюються в результаті прогнозованого прискорення оборотності оборотних коштів.

Приклад. Розрахувати норматив оборотних коштів для готелю “Обрій” аналітичним методом на підставі приведених даних.

1. Норматив оборотних коштів готелю на початок планового року становив 11000 тис. грн., у т. ч. виробничий – 9100 тис. грн.

2. Зростання обсягів виробництва послуг на наступний рік передбачається у розмірі 4% проти минулого року.

3. У результаті впровадження заходів для поліпшеного використання оборотних коштів, передбачається прискорення їх обороту на 3%.

Розрахунок

1. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на початок планового року: 11000 – 9100 = 1900 тис. грн.

2. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

(9100×104%):100% = 9464 тис. грн.

3. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

(1900×102%):100% = 1938 тис. грн.

4. Загальний норматив на плановий рік становитиме:

9464 + 1938 = 11402 тис. грн.

5. У зв’язку з прискоренням оборотних коштів на 3%, очікувана сума вивільнених оборотних коштів складе:

(11402 ×3%) : 100% = 342,06 тис. грн.

6. Загальна сума нормативу на плановий рік становитиме:

11402 – 342,06 = 11059,94 тис. грн.

7. Приріст нормативу дорівнюватиме:

11059,94 – 11000 = 59,94 тис. грн.

Визначення оптимальної потреби у грошових коштах визначається:

Фінансові = Виробничі запаси, + Дебіторська – Кредиторська

потреби готова продукція заборгованість заборгованість