
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5. Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •10 А400с дсту 3760:2006.
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5. Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •Метод розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами
- •Суть методу
- •Дві групи граничних станів
- •Класифікація навантажень. Характеристичні та розрахункові навантаження
- •Нормативні і розрахункові міцності матеріалів
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Основні положення розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •Зусилля попереднього обтискування бетону
- •Зведений переріз
- •Напруження в бетоні при обтискуванні
- •Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчастого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •7.2. Розрахунок на утворення тріщин в перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.3. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.5. Розрахунки на закриття тріщин
- •Контрольні запитання
- •8.2. Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють з тріщинами в розтягнутій зоні
- •8.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •9.1. Конструктивні особливості
- •9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. Загальний випадок розрахунку
- •9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
- •Несиметричне армування
- •9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •9.5. Розрахунок за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •10.1. Конструктивні особливості
- •10.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •10.2.1. Центрально розтягнуті елементи
- •10.2.2. Позацентрово розтягнуті елементи
- •10.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •. Розрахунок розтягнутих елементів за другою групою граничних станів
- •10.4.1. Розрахунок на утворення тріщин
- •10.4.2. Розрахунки на розкриття та закриття тріщин
- •10.4.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Залізобетонні конструкції
- •43018 М. Луцьк, вул.. Львівська, 75
Несиметричне армування
Міцність перерізів прямокутного профілю з несиметричною арматурою (рис. 9.4), яка зосереджена біля граней елемента, перевіряють за умовами (9.10) та (9.11), підставивши відповідні значення:
Ne Rbbx(h0 – 0,5x) + Rsc (h0 – a/), (9.34)
N = Rbbx + Rsc – sAs. (9.35)
З умови (9.35) визначають висоту стиснутої зони
х
=
.
(9.36)
Арматуру підбирають у такій послідовності:
для елементів з арматурою А-І...А-ІІІ та Вр-І при класі бетону В30 і нижче відносну висоту стиснутої зони і висоту стиснутої зони х = h0 визначають за формулою
,
(9.37)
де
;
(9.38)
для елементів з арматурою А-І...А-ІІІ та Вр-І при класі бетону вищому за В30
.
(9.39)
Найменшу суму площ As та визначають з (9.34) і (9.35) при Rs = Rsc для елементів з арматурою А-І...А-ІІІ та Вр-І при класі бетону В30 і нижче
;
(9.40)
;
(9.41)
для елементів з арматурою А-І...А-ІІІ та Вр-І при класі бетону нижчому за В30
;
(9.42)
,
(9.43)
де R та R визначають за таблицями або за формулами, але приймають не більш за 0,4 та 0,55.
Якщо
за формулами (9.41) та (9.43) площа арматури
,
то переріз елемента повністю стиснутий,
і тоді
.
(9.44)
Якщо
Аs,min
< 0,
то площу арматури
обчислюють за формулою
(9.45)
Якщо As,min 0, то має виконуватися умова
.
(9.46)
Тоді площа арматури визначиться за формулою
(9.47)
9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
Непрямим називають поперечне армування, яке ефективно стримує поперечні деформації, в результаті чого істотно збільшується несуча здатність елемента.
Конструкції круглого та многокутного поперечного перерізу армують спіралями та зварними кільцями (рис. 9.5). В елементах прямокутного поперечного перерізу використовують об’ємне непряме армування щільно розташованими поперечними сітками.
У межах ядра, вміщеного в середині спіралі або контуру зварної сітки, спостерігається підвищений опір бетону. Це пояснюється тим, що непряма арматура стримує поперечні деформації бетону, що виникають під час поздовжнього стискування. В результаті цього підвищується опір стисканню навіть після утворення перших поздовжніх тріщин. Міцність елемента вичерпується, коли напруження у поперечній арматурі досягають границі текучості.
Для непрямого армування використовують арматурну сталь класів А-І, А-ІІ, А-ІІІ та Вр-І діаметром не більш як 14 мм. У колонах та палях сітками охоплюють всю робочу поздовжню арматуру. Відстань між вітками спіралі або кільцями в осях має бути не менш як 40 мм, не більш як 1/5 діаметра елемента і не більш як 100 мм; діаметр навивки спіралей або діаметр кілець слід приймати не менш як 200 мм.
У разі застосування непрямого армування зварними сітками мають бути додержані такі умови: площі перерізу сітки на одиницю довжини в обох напрямах мають різнитися не більш, як у 1,5 рази; крок сіток приймають не менш як 60 мм і не більш, як 1/3 меншої сторони перерізу елемента і не більш, як 150 мм; розміри чарунок сіток призначають не менш, як 45 мм і не більш, як 1/4 меншої сторони перерізу елемента і не більш, як 100 мм. Першу сітку розташовують на відстані 15...20 мм від навантаженої поверхні елемента.
Рис. 9.5. Стиснуті елементи з непрямим армуванням: а – зварними сітками; б – спіральною арматурою
Умовну критичну силу для елементів, підсилених непрямим армуванням, визначають за формулою (9.8), помноживши результат на коефіцієнт
,
(9.48)
а значення e,min обчислюють за формулою
,
(9.49)
де Сef – висота бетонного ядра перерізу. Обчислюючи Ncr, розміри перерізу приймають за ядром поперечного перерізу.
Стиснуті елементи з непрямим армуванням розраховують за перерізом, який обмежено осями крайніх стержнів поперечної арматури із заміною Rb зведеною міцністю Rb,red .
При зварних поперечних сітках (рис. 9.6,а)
,
(9.50)
де
,
(9.51)
– (9.52)
коефіцієнт непрямого армування сітками.
У
формулах (9.50)...(9.52):
– відповідно число стержнів, площа
поперечного перерізу і довжина стержня
сітки в одному напрямі (рахуючи в осях
крайніх стержнів);
– те саме, в іншому напрямі; Аef
– площа ядра бетонного перерізу,
вміщеного в середині контуру сіток
(рахуючи в осях крайніх стержнів); S
– відстань між сітками; Rs,xy
– розрахунковий опір арматури сіток.
При спіральній і кільцевій арматурі (рис. 9.5,б)
,
(9.53)
де cir – коефіцієнт непрямого спірального (кільцями) армування,
.
(9.54)
У формулах (9.53) та (9.54) As,cir – площа перерізу спіральної (кільцевої) арматури; def – діаметр ядра бетонного перерізу; S – крок навивки спіралі або відстань між кільцями; Rs,cir – розрахунковий опір арматури спіралі (кілець).
Граничне значення R визначають за відомою формулою, у яку підставляють з урахуванням впливу непрямого армування
= Rb + 2 0,9. (9.55)
У формулі (9.55) 2 – коефіцієнт, який приймають 10 при армуванні поперечними сітками чи спіральною арматурою, але не більш, як 0,15.