
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5. Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •10 А400с дсту 3760:2006.
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5. Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •Метод розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами
- •Суть методу
- •Дві групи граничних станів
- •Класифікація навантажень. Характеристичні та розрахункові навантаження
- •Нормативні і розрахункові міцності матеріалів
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Основні положення розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •Зусилля попереднього обтискування бетону
- •Зведений переріз
- •Напруження в бетоні при обтискуванні
- •Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчастого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •7.2. Розрахунок на утворення тріщин в перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.3. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.5. Розрахунки на закриття тріщин
- •Контрольні запитання
- •8.2. Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють з тріщинами в розтягнутій зоні
- •8.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •9.1. Конструктивні особливості
- •9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. Загальний випадок розрахунку
- •9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
- •Несиметричне армування
- •9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •9.5. Розрахунок за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •10.1. Конструктивні особливості
- •10.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •10.2.1. Центрально розтягнуті елементи
- •10.2.2. Позацентрово розтягнуті елементи
- •10.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •. Розрахунок розтягнутих елементів за другою групою граничних станів
- •10.4.1. Розрахунок на утворення тріщин
- •10.4.2. Розрахунки на розкриття та закриття тріщин
- •10.4.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Залізобетонні конструкції
- •43018 М. Луцьк, вул.. Львівська, 75
9.3.2. Загальний випадок розрахунку
Рис. 9.3. Схема зусиль та епюра напружень у перерізі, нормальному до поздовжньої осі елемента, у загальному випадку розрахунку на міцність: І-І – площина, паралельна площині дії згинального моменту, або площина, що проходить через точки прикладання поздовжньої сили і рівнодійних внутрішніх зусиль стискання та розтягання; А – точка прикладання рівнодійних зусиль у стиснутій арматурі та бетоні стиснутої зони; В – точкаприкладання рівнодійної зусиль у розтягнутій арматурі
Умова міцності записується відносно осі ІІ-ІІ (рис. 9.3):
,
(9,10)
де e – відстань від поздовжньої сили N до осі ІІ-ІІ, причому вісь ІІ-ІІ паралельна осі І-І (границя стиснутої зони); Sb – статичний момент площі стиснутої зони бетону відносно осі ІІ-ІІ; Ss – статичний момент усієї арматури відносно осі ІІ-ІІ; si – напруження в і-тому стержні арматури.
Висоту стиснутої зони х та напруження в і-тому стержні арматури si визначають зі спільного рішення рівнянь (9.11)...(9.14)
(9.11)
при
(9.12)
при
;
(9.13)
при
(9.14)
Для арматур класів А-І, А-ІІ, А-ІІІ та Вр-І використовують тільки рівняння (9.14), приймаючи sp =0.
У
формулах (9.11)...(9.14)
– коефіцієнт умов роботи високоміцної
арматури; Аb
– площа стиснутої зони бетону; Аsi
– площа перерізу і-того
стержня арматури;
– відносна висота стиснутої зони для
і-того
стержня;
– відносні висоти стиснутої зони, що
відповідають досягненню у і-тому
стержні напружень Rsi
та Rsi
і визначаються за формулою для R;
обчислюючи
приймають
(
– коефіцієнт, що залежить від виду і
способу напружування арматури); si
підставляють зі своїм знаком.
9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
При
такому армуванні площі арматур Аs
та
,
та
рівні між собою. Умова міцності (рис.
9.4) визначається при відомій висоті
стиснутої зони х
N = Rb bx – Asp(s6Rs – sc) (9.15)
x
=
(9.16)
за формулою
х(h0–x/2)
,
(9.17)
де
(9.18)
Рис. 9.4. Схема розподілу зусиль у прямокутному перерізі позацентрово стиснутого залізобетонного елемента
При цьому має виконуватися умова R.
Якщо елемент без попередньо напружуваної арматури, то
х = N/Rbb (9.19)
а умова міцності
Ne
Rbbx(h0
– 0,5x) + Rsc
,
(9.20)
при R.
Якщо R або х > Rh0, то висоту стиснутої зони х визначають з рівняння
N = Rbbx + (Rs – s)As, (9.21)
де
(9.22)
при арматурі А-І...А-ІІІ, Вр-І і бетоні класу В30 і нижче.
Підставимо (9.22) у (9.21):
,
(9.23)
де
.
(9.24)
При класі бетону вищому за В30
.
(9.25)
Позначимо
і, враховуючи (9.24), після підстановки
(9.25) у (9.24) отримаємо квадратне рівняння
.
З цього рівняння визначають і х = h0 і перевіряють міцність перерізу за формулою (9.20).
Якщо
треба підібрати площу арматури
,
то при х
= h0
і Rs=Rsc
за (9.20) матимемо:
,
де = а//h0.
Поділимо
кожний член рівняння (9.21) на Rbb
,
позначивши
,
(9.28)
.
(9.29)
Потім залежно від n (див. 9.21) визначають .
При n R у (9.29) замість підставляють n і тоді
.
(9.30)
При n > R
.
(9.31)
У формулах (9.30) і (9.31) визначають із (9.23) або із (9.26). Оскільки As невідоме, то для (9.23)
,
(9.32)
а
для (9.25) s
визначають за (9.32), замінивши
на
.
Коли
ж а/
<
0,15h0,
то площі арматур
можна визначати за формулою
.
(9.33)
Відмітимо, що у всіх випадках підбору площі арматури задача вирішується способом послідовних наближень (див. п. 9.2).