
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5. Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •10 А400с дсту 3760:2006.
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5. Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •Метод розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами
- •Суть методу
- •Дві групи граничних станів
- •Класифікація навантажень. Характеристичні та розрахункові навантаження
- •Нормативні і розрахункові міцності матеріалів
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Основні положення розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •Зусилля попереднього обтискування бетону
- •Зведений переріз
- •Напруження в бетоні при обтискуванні
- •Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчастого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •7.2. Розрахунок на утворення тріщин в перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.3. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.5. Розрахунки на закриття тріщин
- •Контрольні запитання
- •8.2. Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють з тріщинами в розтягнутій зоні
- •8.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •9.1. Конструктивні особливості
- •9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. Загальний випадок розрахунку
- •9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
- •Несиметричне армування
- •9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •9.5. Розрахунок за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •10.1. Конструктивні особливості
- •10.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •10.2.1. Центрально розтягнуті елементи
- •10.2.2. Позацентрово розтягнуті елементи
- •10.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •. Розрахунок розтягнутих елементів за другою групою граничних станів
- •10.4.1. Розрахунок на утворення тріщин
- •10.4.2. Розрахунки на розкриття та закриття тріщин
- •10.4.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Залізобетонні конструкції
- •43018 М. Луцьк, вул.. Львівська, 75
9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
Якщо розрахункова довжина елемента lo20h, то при класах бетону В15...В40 і арматурі А-І, А-ІІ і А-ІІІ стиснуті елементи можна розраховувати за формулою
(9.1)
де N – розрахункова поздовжня сила у перерізі елемента; А – площа перерізу; As,tot – площа усієї арматури у перерізі; – коефіцієнт поздовжнього згину, який визначають за формулою
(9.2)
і приймають не більшим за sb; b та sb – табличні коефіцієнти, що залежать від відношення тривалого навантаження до повного а також від розміщення арматури у перерізі (див. табл. у підручнику або СНиП); s – коефіцієнт, який визначають за формулою
(9.3)
Якщо необхідно перевірити міцність елемента, то використовують безпосередньо формули (9.3)...(9.1).
При відомих розмірах поперечного перерізу елемента bхh задаються відсотком армування в межах 1...2%, за формулою (9.3) визначають коефіцієнт s, за допомогою таблиць коефіцієнти b та sb і за формулою (9.2) коефіцієнт . З формули (9.1) визначають необхідну площу арматури
.
(9.4)
Підраховують
отриманий відсоток армування
і порівнюють його з прийнятим на початку
розрахунку. Різниця має становити не
більше як 5%. При більшій різниці розрахунок
повторюють при новому значенні
до того часу, поки різниця не становитиме
5%.
При невідомих розмірах поперечного перерізу задаються значенням =1 і =1...2% , обчислюють необхідну площу елемента
(9.5)
і призначають розміри перерізу bхh з урахуванням уніфікації. Далі розрахунок виконують, як при відомих розмірах поперечного перерізу елемента.
Максимально допустимий відсоток армування для таких елементів становить 3%.
9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
9.3.1. Загальні положення
Якщо сила N прикладена на деякій відстані е, що носить назву ексцентриситет, від ц.в. перерізу, то має місце напружено деформований стан – позацентровий стиск.
При розрахунках на позацентровий стиск треба враховувати випадковий ексцентриситет еа, величину якого приймають
мм,
(9.6)
де
– розрахункова довжина елемента; h
– висота перерізу.
Початковий ексцентриситет визначають за формулою
,
(9.6а)
де M та N – розрахунковій момент та поздовжня сила, що діють у перерізі.
Як
позацентрово стиснуті розраховують
також елементи з випадковими
ексцентриситетами, коли відношення
.
Під дією згинального моменту позацентрово стиснутий елемент прогинається і його початковий ексцентриситет збільшується. При цьому величина згинального моменту зростає і руйнування відбувається при меншій поздовжній силі у порівнянні з коротким негнучким елементом. Цей факт враховують коефіцієнтом (див рис. 9.2)
,
(9.7)
де
,
(9.8)
Рис. 9.2. До врахування впливу прогину елемента, що працює на стискання з ексцентриситетами
де
– розрахункова довжина елемента; p
– коефіцієнт, що враховує попереднє
напруження в арматурі (для ненапружуваних
елементів p=1;
I
та Is
– моменти інерції бетонного перерізу
та усієї поздовжньої арматури відносно
ц.в. зведеного перерізу;
але не менш за
;
–
коефіцієнт, що враховує тривалість дії
навантаження і визначається за формулою
,
(9.9)
де
та Мl
– моменти зовнішніх сил відносно ц.в.
арматури As
від тривалого і повного навантаження
відповідно;
– коефіцієнт, що залежить від виду
бетону (для важкого бетону =1).