
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5. Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •10 А400с дсту 3760:2006.
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5. Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •Метод розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами
- •Суть методу
- •Дві групи граничних станів
- •Класифікація навантажень. Характеристичні та розрахункові навантаження
- •Нормативні і розрахункові міцності матеріалів
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Основні положення розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •Зусилля попереднього обтискування бетону
- •Зведений переріз
- •Напруження в бетоні при обтискуванні
- •Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчастого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •7.2. Розрахунок на утворення тріщин в перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.3. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.5. Розрахунки на закриття тріщин
- •Контрольні запитання
- •8.2. Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють з тріщинами в розтягнутій зоні
- •8.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •9.1. Конструктивні особливості
- •9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. Загальний випадок розрахунку
- •9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
- •Несиметричне армування
- •9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •9.5. Розрахунок за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •10.1. Конструктивні особливості
- •10.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •10.2.1. Центрально розтягнуті елементи
- •10.2.2. Позацентрово розтягнуті елементи
- •10.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •. Розрахунок розтягнутих елементів за другою групою граничних станів
- •10.4.1. Розрахунок на утворення тріщин
- •10.4.2. Розрахунки на розкриття та закриття тріщин
- •10.4.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Залізобетонні конструкції
- •43018 М. Луцьк, вул.. Львівська, 75
7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
У цьому випадку ширину розкриття тріщин за рекомендацією норм визначають за емпіричною формулою
,
(7.22)
де
– напруження в хомутах; Q
– поперечна сила в перерізі від заданого
навантаження; Q1
– поперечна сила, що сприймається
перерізом без хомутів; d
– діаметр хомутів;
– коефіцієнт армування хомутами; інші
позначення див. (7.15).
Повну ширину розкриття тріщин визначають за формулою (7.20). Для забезпечення тріщиностійкості має виконуватися умова (7.21).
7.5. Розрахунки на закриття тріщин
Такі розрахунки виконують для попередньо напружених елементів, що відносяться до другої категорії тріщиностійкості.
Для
надійного закриття нормальних тріщин
має виконуватися умова перша:
де sp
– напруження у попередньо напружуваній
арматурі з урахуванням усіх втрат; s
– приріст напружень в арматурі від
зовнішнього навантаження; k
– коефіцієнт, що приймається рівним:
для стержньової арматури 0,8; для дротової
– 0,65; та умова друга: переріз з тріщиною
у розтягнутій зоні при постійному та
тривалому навантаженнях має залишатися
обтисненим і при цьому напруження в
бетоні на рівні арматури мають бути не
менш, як 0,5 МПа.
Для надійного закриття похилих тріщин обидва головних напруження mt та mc на рівні ц.в. зведеного перерізу мають бути стискаючими і не меншими за 0,5 МПа.
Контрольні запитання
1. Як розраховують нормальні перерізи елементів, що працюють на згинання, на утворення тріщин?
2. Як розраховують похилі перерізи елементів, що працюють на згинання, на утворення тріщин?
3. Запишіть та поясніть формулу, за якою визначають ширину розкриття нормальних тріщин в елементах, що працюють на згинання.
4. Запишіть та поясніть формулу, за якою визначають ширину розкриття похилих тріщин в елементах, що працюють на згинання.
5. У чому полягає розрахунок на закриття тріщин в елементах, що працюють на згинання?
Розділ 8
Елементи, що працюють на згинання.
Визначення прогинів
8.1 Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють
без тріщин у розтягнутій зоні
В основу розрахунків покладено 1-шу стадію н.д.с. Кривину та жорсткість елемента визначають, як для суцільного зведеного перерізу за формулами
,
(8.1)
відповідно, де 0,85 – коефіцієнт, що враховує зниження жорсткості елемента під впливом непружних деформацій в бетоні розтягнутої зони; – коефіцієнт, що враховує збільшення кривини при тривалій дії навантаження (=2 при вологості рівній або більшій за 40% і =3 при вологості меншій за 40%); інші позначення див. п.4.
Кривину осі від вигину елемента внаслідок дії зусилля попереднього обтискування бетону Р визначають за формулою (8.1), приймаючи M = Peop.
Кривину осі від вигину елемента внаслідок повзучості бетону приймають рівною тангенсу кута нахилу епюри деформацій
,
(8.2)
де
b
та
– деформації в бетоні, викликані
повзучістю бетону, на рівні ц.в. розтягнутої
арматури і крайнього стиснутого волокна
бетону:
де
(8.3)
Для елементів, що відносяться до другої категорії тріщиностійкості, кривину осі при надійному закритті тріщин визначають аналогічно, збільшуючи її на 20%.