
- •1. Суть залізобетону
- •2. Галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •3. Короткий історичний огляд про розвиток залізобетону
- •4. Основні літерні позначення
- •Контрольні запитання
- •1.2. Структура бетону
- •1.3. Усадка бетону
- •1.4. Основи міцності бетону
- •1.5. Класи та марки бетону
- •1.6. Вплив часу та умов тужавлення на міцність бетону
- •1.7. Кубикова та призмова міцності бетону
- •1.8. Міцність бетону на розтяг, зріз та сколювання
- •1.9. Міцність бетону при тривалій дії навантаження
- •1.10. Міцність бетону при багаторазових повторних навантаженнях
- •1.11. Динамічна міцність бетону
- •1.12. Види деформацій в бетоні. Об’ємні деформації
- •1.13. Деформації в бетоні при одноразовому завантаженні короткочасним навантаженням
- •1.14. Деформації в бетоні при тривалій дії навантаження. Повзучість бетону
- •1.15. Граничні деформації в бетоні
- •1.16. Модуль деформацій та міра повзучості бетону
- •Контрольні запитання
- •Основні фізико-механічні властивості арматури
- •2.1. Призначення та види арматури
- •2.2. Механічні властивості арматурних сталей
- •10 А400с дсту 3760:2006.
- •2.3. Класифікація арматурних сталей і застосування їх
- •2.4. Арматурні зварні та дротяні вироби і способи армування
- •2.5. Стикування арматури
- •Контрольні запитання
- •Залізобетон
- •3.1. Технологія виготовлення збірних залізобетонних конструкцій
- •3.2. Суть попередньо напруженого залізобетону та способи виготовлення попередньо напружених збк
- •3.3. Спільна робота сталевої арматури з бетоном
- •3.4. Анкерування арматури в бетоні
- •3.4.1. Анкерування ненапружуваної арматури
- •3.4.2. Анкерування напружуваної арматури
- •3.5. Захисний шар бетону
- •3.6. Корозія бетону і залізобетону
- •Контрольні запитання
- •2. Стадії напружено-деформованого стану перерізу залізобетонного елемента
- •3. Утворення і розкриття тріщин в збк
- •Методи розрахунку залізобетонних конструкцій
- •Метод розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами
- •Суть методу
- •Дві групи граничних станів
- •Класифікація навантажень. Характеристичні та розрахункові навантаження
- •Нормативні і розрахункові міцності матеріалів
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Основні положення розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Три категорії вимог до тріщиностійкості залізобетонних конструкцій
- •Попереднє напруження арматури та рівень обтискання бетону
- •Втрати попереднього напруження в напружуваній арматурі
- •Зусилля попереднього обтискування бетону
- •Зведений переріз
- •Напруження в бетоні при обтискуванні
- •Гранична висота стиснутої зони. Залежність напружень в арматурі від висоти стиснутої зони на стадії руйнування
- •Контрольні запитання
- •Розрахунок на міцність нормальних перерізів елементів, що працюють на згинання
- •5.1. Конструктивні особливості елементів, що працюють на згинання
- •5.1.1. Конструктивні особливості плит
- •5.1.2. Конструктивні особливості балок
- •5.1.3. Конструктивні особливості попередньо напружених конструкцій
- •5.2. Розрахунок елементів будь-якого симетричного профілю
- •5.3. Розрахунок елементів прямокутного профілю
- •5.4. Розрахунок елементів таврового профілю
- •5.5. Розрахунок елементів двотаврового та коробчастого профілів
- •Контрольні запитання
- •Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •6.1. Основні розрахункові формули
- •6.2. Розрахунок хомутів
- •Контрольні запитання
- •7.2. Розрахунок на утворення тріщин в перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.3. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, нормальних до поздовжньої осі елемента
- •7.4. Визначення ширини розкриття тріщин у перерізах, похилих до поздовжньої осі елемента
- •7.5. Розрахунки на закриття тріщин
- •Контрольні запитання
- •8.2. Кривина осі та жорсткість елементів, що працюють з тріщинами в розтягнутій зоні
- •8.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Стиснуті елементи
- •9.1. Конструктивні особливості
- •9.2. Розрахунок елементів, що працюють з випадковими ексцентриситетами
- •9.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. Загальний випадок розрахунку
- •9.3.3. Елементи прямокутного поперечного перерізу при дії поздовжньої сили у площині симетрії Симетричне армування
- •Несиметричне армування
- •9.4. Стиснуті елементи, підсилені непрямим армуванням
- •9.5. Розрахунок за граничними станами другої групи
- •Контрольні запитання
- •Розтягнуті елементи
- •10.1. Конструктивні особливості
- •10.2. Розрахунок на міцність за нормальними перерізами
- •10.2.1. Центрально розтягнуті елементи
- •10.2.2. Позацентрово розтягнуті елементи
- •10.3. Розрахунок на міцність за похилими перерізами
- •. Розрахунок розтягнутих елементів за другою групою граничних станів
- •10.4.1. Розрахунок на утворення тріщин
- •10.4.2. Розрахунки на розкриття та закриття тріщин
- •10.4.3. Визначення прогинів
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Залізобетонні конструкції
- •43018 М. Луцьк, вул.. Львівська, 75
Елементи, що працюють на згинання. Розрахунок на міцність похилих перерізів
6.1. Основні розрахункові формули
Руйнування елемента за похилим перерізом відбувається внаслідок дії на нього згинального моменту М і поперечної сили Q (див. рис. 6.1).
Міцність похилого перерізу на дію згинального моменту, як правило, забезпечується при виконанні відповідних конструктивних вимог. Міцність на дію поперечної сили потребує окремих розрахунків.
Міцність похилого перерізу на дію поперечної сили Q вважають забезпеченою, якщо (див. рис. 6.1)
,
(6.1)
де QД – поперечна сила в розрахунковому перерізі балки від дії зовнішнього навантаження; Qsw – поперечна сила, що сприймається поперечними стержнями (хомутами); Qs,inc – поперечна сила, що сприймається відгинами; Qb – поперечна сила, що сприймається бетоном.
На рис. 6.1 прийнято такі позначення: р – рівномірне розподілене зовнішнє навантаження на балку; R – реакція опори від зовнішнього навантаження; С – проекція похилої тріщини на вісь елемента; т.Д – центр ваги стиснутої зони бетону; S – крок хомутів; Z – відстань від т.Д до лінії дії зусилля в хомуті; Zinc – те саме, до лінії дії зусилля в відігнутому стержні; – кут нахилу відігнутих стержнів до осі елемента; Nb – зусилля в стиснутій зоні бетону; інші позначення див. до п.4.
Величини, що входять у праву частину нерівності (6.1), визначають за формулами:
або
(6.2)
де
(6.3)
(6.4)
(6.5)
але
не менше
(6.6)
Рис. 6.1. До розрахунку на міцність похилих перерізів елементів, що працюють на згинання
У формулі (6.5) b2 і b4 – коефіцієнти, які залежать від виду бетону. Для важкого бетону вони відповідно дорівнюють b2=2, b4=0,6.
Коефіцієнт f визначають за формулою
,
(6.7)
де
.
Коефіцієнт n враховує вплив зусилля попереднього обтискування бетону в попередньо напружених залізобетонних конструкціях. Визначають його за формулами:
при
стискувальній силі N
–
(6.8)
при
розтягувальній силі N
–
(6.9)
Для звичайних залізобетонних конструкцій коефіцієнт n дорівнює нулю.
У
формулі (6.5) величина
має бути не більшою за 1,5. Величину С
у формулі (6.3) приймають не більшою за
2h0
і не більшою за С0,
де С0
визначають за умови
Міцність нахиленого перерізу на дію згинального моменту вважається забезпеченою, якщо
,
(6.10)
де
МД
– згинальний момент від зовнішнього
навантаження, взятий відносно т.Д;
– сума моментів відносно т.Д
зусиль у поздовжній арматурі;
– те саме в хомутах;
–
те саме у відігнутих стержнях.
Міцність похилих перерізів на дію згинального моменту перевіряють в місцях обриву поздовжньої арматури, в приопорній зоні і в місцях різкої зміни поперечних розмірів по довжині елемента.
Для елементів прямокутного, таврового, двотаврового та коробчастого профілів має виконуватися умова для граничного значення сили Q, що діє в нормальному перерізі, розташованому на віддалі, не більшій за h0 від опори
,
(6.11)
де
.
Тут
= 5
для хомутів;
= 10
для відігнутих стержнів;
–
відношення модулів пружності поперечної
арматури та бетону;
– коефіцієнт армування поперечною
арматурою.
У
формулі (6.11) коефіцієнт
,
де
залежить від виду бетону (для важкого
бетону =0,01).
В балках без хомутів і відгинів розрахунок на міцність похилих перерізів виконують за умовою
.
(6.12)
При цьому величина поперечної сили Q має бути в межах
та
.
У формулі (6.12) коефіцієнт b3 залежить від виду бетону (для важкого бетону b3=1,5); інші позначення див. вище.