4. Основні літерні позначення

— згинальний момент;

— поздовжня сила;

V - — поперечна сила;

Р — сила попереднього напруження;

A — площа поперечного перерізу;

A_c — площа поперечного перерізу бетону;

A_s — площа поперечного перерізу арматури;

A_p — площа попередньо напруженої арматури;

A_s,min — мінімальна площа поперечного перерізу арматури;

A_sw — площа поперечного перерізу поперечної арматури;

C - B — клас бетону;

LC — клас легкого бетону.

Характеристики матеріалів:

f_cd - — розрахункове значення міцності бетону на стиск;

f_ck - — характеристичне (нормативне) значення міцності бетону на стиск у віці 28 діб;

f_cm — cереднє значення міцності бетону на стиск;

f_ctk - — xaрактеристичне (нормативне) значення міцності бетону на осьовий розтяг;

f_t - — значення міцності арматури на розтяг;

f_tk - — характеристичне значення міцності арматури на розтяг;

f_y — значення міцності арматури на границі текучості;

f_yd — розрахункове значення міцності арматури на границі текучості;

f_yk — характеристичне значення міцності арматури на границі текучості;

f_ywd - — розрахункове значення міцності поперечної арматури;

f_p - — значення міцності на розтяг попередньо напруженої арматури;

f_pk - — характеристичне значення міцності попередньо напруженої арматури;

f_p0,1 — 0,1 % умовна границя текучості попередньо напруженої арматури;

f_p0,1k — характеристична 0,1 % умовна границя текучості попередньо напруженої арматури;

f_p0,2k — характеристична 0,2 % умовна границя текучості арматури;

E_c - — модуль пружності бетону;

— модуль пружності арматури.

а

б

в

Рис. 0.6. Геометричні характеристики та позначення на розрахункових схемах перерізів: а — прямокутного; б — таврового; в — двотаврового

— площа перерізу звичайної розтягнутої арматури

— площа перерізу розтягнутої напружуваної арматури

— площа перерізу звичайної стиснутої арматури

— площа перерізу стиснутої напружуваної арматури

— площа перерізу поперечної арматури

— площа перерізу відігнутої арматури

та — відстань від рівнодійної зусиль в арматурі до найближчого краю перерізу в розтягнутій і стиснутій зонах

або — робоча висота перерізу

— висота стиснутої зони бетону

— відносна висота стиснутої зони бетону

— відстань між центром ваги стиснутої зони бетону і рівнодійною зусиль у поздовжній арматурі, розташованій у розтягнутій зоні бетону

та — відстань від рівнодійної зусиль в звичайній арматурі до найближчого краю перерізу в розтягнутій і стиснутій зонах

та — відстань від рівнодійної зусиль в попередньо напруженій арматурі до найближчого краю перерізу в розтягнутій і стиснутій зонах

Контрольні запитання

1. Дайте визначення залізобетону.

2. З якою метою встановлюють арматуру у стиснутих залізобетонних конструкціях?

3. Якими фізико-механічними властивостями обумовлена спільна робота арматури та бетону?

4. Поясніть чому залізобетон широко застосовують у будівництві.

5. Які залізобетонні конструкції називають попередньо напруженими?

6. Перерахуйте галузі застосування залізобетонних конструкцій.

7. Опишіть першу відому залізобетонну конструкцію.

8. Яку споруду було збудовано у 1904р. в м. Миколаєві?

9. У якому році та ким створена теорія тріщиностійкості та жорсткості залізобетонних конструкцій?

Ч а с т и н а п е р ш а

Матеріали для залізобетонних конструкцій

Р о з д і л 1

Основні фізико-механічні властивості бетонів

1.1. Бетон як матеріал для залізобетонних конструкцій

Бетон як матеріал для ЗБК повинен мати такі наперед задані фізико-механічні властивості:

• міцність,

• достатню густину (непроникність) для захисту арматури від корозії,

• добре зчеплюватися з арматурою під час тужавлення,

• а також інші властивості, що відповідають особливим умовам експлуатації ЗБК (наприклад, корозійна стійкість для конструкцій, що експлуатуються в агресивному середовищі тощо).

Бетони можна класифікувати за рядом ознак:

а) за структурою:

• щільної структури, в яких простір між зернами заповнювача зайнятий затверділою в’яжучою;

• крупнопористі малопісчані та безпісчані;

• поризовані, тобто з заповнювачами і штучною пористою затверділою в’яжучою;

• ніздрюваті з штучно створеними замкнутими порами

б) за середньою густиною:

• особливо важкі (>2500 кг/м³);

• важкі (2200<<2500 кг/м³); полегшені (1800<<2200 кг/м³);

• легкі (500<<1800 кг/м³)

в) за видом заповнювача:

• на щільних заповнювачах;

• на пористих заповнювачах;

• на спеціальних заповнювачах

г) за зерновим складом:

• крупнозернисті з крупним та дрібним заповнювачами;

• дрібнозернисті з дрібним заповнювачем

д) за умовами тужавлення:

• бетони природного тужавлення;

• піддані тепловологісній обробці при атмосферному тискові;

• піддані автоклавній обробці при підвищеному тискові.

Згідно з діючими нормами проектування усі бетони для ЗБК поділяються на три групи:

важкий бетон — бетон щільної структури, на щільних заповнювачах, крупнозернистий, на цементній в’яжучій при будь-яких умовах тужавлення;

дрібнозернистий бетон — бетон щільної структури, важкий, на дрібних заповнювачах, на цементній в’яжучій при будь-яких умовах тужавлення;

легкий бетон — бетон щільної структури, на пористих заповнювачах, крупнозернистий, на цементній в’яжучій при будь-яких умовах тужавлення.

Як щільний заповнювач для бетонів використовують щебінь із дроблених гірських порід (піщаник, граніт, діабаз) і природний кварцовий пісок.

Пористі заповнювачі можуть бути як природні — перліт, пемза і ін., так і штучні — керамзит, шлак тощо. Залежно від виду пористого заповнювача розрізняють керамзитобетон, шлакобетон, перлітобетон тощо.

Бетони поризовані, ніздрюваті, а також на пористих заповнювачах використовують в основному для огороджувальних конструкцій, а дуже важкі бетони — для будівництва захисних споруд від дії радіаційного опромінення.

Для звичайних ЗБК використовують важкий та дрібнозернистий бетони.