Українські слова

брат – frater, tris, m

винаходити – invenio, veni, ventum, īre

виховувати – edŭco, āvi, ātum, āre

воїн – miles, ĭtis, m

діти – libĕri, ōrum, m

до н.е. – ante aeram nostram

засновувати – condo, dĭdi, dĭtum, ĕre

місто – urbs, urbis, f

міцний, а, е – firmus, a, um

опора – praesidium, ii, n

письмо – littĕrae, ārum, f

Рем – Remus, i, m

Ромул – Romŭlus, i, m

укріплювати – munio, īvi, ītum, īre

фінікієць – Phoenix, īcis, m

хоробрий – audax, ācis

якщо – si

5. Від яких латинських слів походять українські деривати:

петиція, директор, лібералізація, конституція, фемінізм.

ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma).

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Ave, Caesar, moritūri te salūtant! – Тішся, Цезарю, ті що приречені на смерть тебе вітають!

У Гая Светонія Транквілла (69-141) у творі „Життя дванадцяти Цезарів” читаємо: „Такими словами повинні були вітати імператора Клавдія раби-гладіатори, які направлялись на морський бій, влаштований з приводу закінчення спорудження каналу для спуску води з фуцинського озера в річку Ліріс”. Цей вислів римляни запозичили в етрусків, в яких існував звичай: на могилі знатної людини примушувати битися на смерть полонених воїнів або рабів, бо це було частиною тризни. Спочатку і римляни влаштовували гладіаторські бої лише на поминках, та пізніше ними відзначалися й радісні події: військові перемоги, завершення побудови храму, дні народження імператора. Виходячи на арену цирку перед боєм, гладіатори повинні були вітати імператора вигуком: „Ave, Caesar, moritūri te salūtant!”

2. Quod erat demonstrandum (скорочено Q.e.d.) – Що треба бу-ло довести. Традиційна формула, що завершує математичне доведе-ння.

3. Ars amandi – „Мистецтво кохання” – назва твору римського поета Овідія (43 р. до н.е. – 18 р. н.е.)

4. E duōbus malis minĭmum eligendum est. – Із двох лих слід вибирати найменше.

5. Aequo anĭmo audienda sunt imperitōrum convicia. – Слід спокійно вислуховувати лайки недосвідчених. Сенека „Листи” LXXVI, 4.

6. Aliis inserviendo consūmоr. – Слугуючи іншим, виснажуюсь сам. Напис під свічкою як символ самопожертвування, який міс-титься у збірці символів і емблем 16 ст.

7. Patriae in serviendo consūmоr. – Я виснажуюсь від служіння батьківщині. (Бісмарк)

8. Memento moriendum esse. – Пам’ятай, що треба вмирати. Формула вітання, якою обмінювались при зустрічі монахи ордену траппістів, заснованого 1664 року.

9. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt. – Докази треба не рахувати, а зважувати. Положення формальної логіки.

10. Verbis ut nummis utendum est. – Словами треба користуватися як грошима (економно).

11. Serum est cavendi tempus in mediis malis. – Пізнім є час для застереження у розпалі нещастя.

12. Silendo nemo peccat. – Мовчки ніхто не грішить.

13. Equi donāti dentes non sunt inspiciendi. – Дарованому коневі в зуби не треба дивитися.

14. Cum his versāre, qui te meliōrem factūri sunt. – Будь з тими, які мають намір зробити тебе кращим.

15. Commūne pericŭlum concordia propulsandum est. – Спільну небезпеку слід відбивати згодою.

16. Nihil facĭle scitu est. – Ніщо не є легким для знань.

17. Difficĭle dictu est. – Важко сказати.