ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ 1

1.1 Гетьманщина після смерті Б. Хмельницького. 2

1.2 Поділ України на Правобережну і Лівобережну 3

1.3 Державний устрій Українських земель у другій половині XVII століття 4

РОЗДІЛ ІІ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.

2.1 Демографічна ситуація в Українських землях

2.2 Розвиток сільского господарства та промисловості

2.3 Ремесло

РОЗДІЛ ІІІ. Еволюція соціальної та національної структури населення

3.1 Місце козацької старшини у структурі населення українських земель

3.2 Роль української шляхти у еволюції населення

3.3 Відродження вище православне духовенство

ВСТУП

Протягом другої половини XVII століття посилювався наступ російського царату на українську державність. Це не могло не позначитися на адміністративно-територіальному устроєві та соціально-економічному розвитку українських земель.

Актуальність даної теми полягає в тому, що еволюція соціальних відносин і розвиток господарства України в другій половині XVII ст. відбувалися в складних, неоднозначних соціально-політичних умовах. З одного боку, об'єднання в 1654 р. України з Російською державою сприяло прискореному розвитку продуктивних сил у сільському господарстві, ремеслі й промислах, піднесенню мануфактурного виробництва та зростанню міст як великих адміністративних і культурних осередків. З іншого ж боку, не можна заперечувати й негативну роль царизму в історичній долі українців.

Метою дослідження цієї роботи є визначення в якому стані знаходилися українські мелі в другій половині XVII ст., особливості їх соціального та економічного розвитку. До основних завдань роботи можна віднести наступні:

1. розглянути як відбувався розвиток українських земель після смерті Богдана Хмельницького;

2. визначити основні причини, які викликали поділ України на Правобережну і Лівобережну;

3. праналізувати, як вплинув державний устрій України на її соціальний та економічний розвиток;

4. дослідити як розвивалися українські землі у другій половині XVII ст.;

5. у кінці роботи зробити висновки з зазначеної теми.

Розділ і. Характеристика українських земель у другій половині XVII століття

1.1 Гетьманщина після смерті б. Хмельницького

Після смерті Богдана Хмельницького становище України ускладнилося. Прагнучи заснувати спадковий гетьманат як форму правління, Б. Хмельницький хотів передати булаву своєму синові Юрію. Але на той час йому було лише 16 років, він молодий, недосвідчений. Тому гетьманом на той час було обрано Івана Виговського  (1657-1659 рр.), який за Б. Хмельницького був генеральним писарем, походив із шляхти, здобув гарну освіту. І. Виговський продовжив незалежну політику Б. Хмельницького.  У жовтні 1657 р.  він уклав союз зі Швецією (Корсунський трактат). І. Виговський був відомий симпатіями до Польщі, його підтримувала частина старшини. Тому російський уряд ставиться до нього з підозрою і пересторогою, таємно підтримує його противників. Навесні-влітку 1658 р. відбувається  повстання проти І. Виговського,  очолене полтавським полковником Мартином Пушкарем та кошовим Запорізької Січі Яковом  Барабашем. У червні 1658 р.  за допомогою татар І. Виговський жорстоко придушив це повстання.

У серпні 1658 р. І. Виговський з Річчю Посполитою укладає Гадяцький трактат, за яким   Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства входили до складу Речі Посполитої як окреме державне утворення під назвою Велике князівство Руське,  нарівні з Королівством Польським і Великим князівством Литовським. Тобто Річ Посполита повинна була складатися з трьох рівноправних частин: Королівства Польського, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського.

У Великому князівстві Руському повинні були бути свій гетьман, уряд, адміністрація, фінанси, військо. Реєстр встановлювався у 60 тисяч. На гетьмана  всі стани Великого князівства Руського обирали «Річ Посполита Трьох Народів», 1658 р.

чотирьох кандидатів, з яких  одного затверджував король. Унія скасовувалася, православна церква зрівнювалася в правах з католицькою. Православні митрополит та єпископи брали участь у роботі  сейму.  Сейм був спільним для представників всіх трьох частин держави. Надавалися свобода слова і друку, право заснувати два університети (академії) у Києві і ще в якомусь місті, а  шкіл і друкарень  скільки потрібно.

Цей трактат був вигідний для Української  Держави, але не реалізований. Він призвів до війни з Росією. 29 червня 1659 р.  у  битві під Конотопом російське військо зазнало нищівної  поразки  від українсько-польсько-татарського  війська. Але закріпити цю перемогу І. Виговський не зміг. Соціальні низи (селянство і рядове козацтво) та частина старшини, яка була проросійськи настроєна, Гадяцький тракт не прийняли, особливо на Лівобережжі.  Проти І. Виговського розгортається  велике повстання, по суті, це була громадянська війна.  Намагаючись зберегти владу, у вересні 1659 р. в селі Германівка І. Виговський скликає козацьку раду,  але козаки виступають проти нього.

Новим гетьманом обирають Юрія Хмельницького (1659 - 1663 рр.), людину нерішучу, із слабкою волею. У жовтні 1659 р.  Ю. Хмельницький укладає з царським урядом  "Переяславські статті", за якими обмежувались автономні права України, а саме:

• козацьке військо на чолі з гетьманом підпорядковувалось верховній владі царя;

• нового гетьмана можна було обирати лише з дозволу царя;

• гетьману заборонялося самовладно призначати полковників та генеральну старшину;

• заборонялося  зноситися з іншими державами; Юрій Хмельницький

• Київський митрополит ставав підлеглим московського патріарха;

• московські воєводи з гарнізонами розташовувалися у Києві, Переяславі, Ніжині, Брацлаві, Умані, Чернігові;

• кожен міг звертатися до царського уряду оминаючи гетьмана;

• російським поміщикам негайно повертали їх втікачів.[3]

Тобто цей договір був значним обмеженням Березневих статей 1654 р., що викликало невдоволення  частини старшини.  У 1660 р.  Росія відновила війну з Річчю Посполитою. Восени цього ж року  російсько - українське військо здійснює  похід на Волинь. Під Чудновим  російське військо було оточене поляками і капітулювало, а українське військо обложене під Слободищами. За таких умов Ю. Хмельницький  укладає  союз з Річчю Посполитою і  7 жовтня 1660 р. підписує  Чуднівський (Слободищенський ) трактат, складений  на основі Гадяцького трактату, але без Великого князівства Руського. Лівобережні козацькі  полки виступили проти цього договору. У 1661-1662 рр.  в Україні знову громадянська війна. Втративши владу  Ю. Хмельницький наприкінці 1662 р. зрікається булави  і йде  до монастиря.