Частина друга про природу і походження душі

Аксіоми

1. Сутність людини не містить у собі необхідного існування, тобто в порядку природи є можливим як те, щоб та чи інша людина існувала, так і те, щоб вона не існувала. [...]

5. Ми не відчуваємо і не сприймаємо ніяких окремих речей, крім тіл і модусів мислення. [...]

Теорема 1. Мислення складає атрибут Бога, іншими словами, Бог є річчю мислячою (res cogitas). [...]

Теорема 2. Протяжність складає атрибут Бога, іншими словами, Бог є річчю протяжною (res extensa). [...]

Теорема 3. У Богові необхідно існує ідея як його сутності, так і всього, що необхідно витікає з його сутності. [...]

Теорема 7. Порядок і зв'язок ідей є тими ж самими, що й порядок та зв'язок речей. [...]

Григорій сковорода (1722-1794)

Видатний український філософ, поет XVIII cm., відомий своїми просвітительськими ідеями, в центрі яких - проблема людського щастя. Основоположник української національної професійної філософії.

Начальная дверь ко христіанскому добронравію

[...] Не ищи щастія за морем, не проси его у человька, не странствуй по планьтам, не волочись по дворцам, не ползай по шарь земном, не броди по Іерусалимам ... Златом можеш купить деревню, вещь трудную, яко обходимую, а щастіе, яко необходимая необходимость, тунь вездь и всегда даруется. [...]

Весь мір состоит из двух натур: одна - видимая, другая -невидимая.

Видимая натура назьівается тварь, а невидимая - бог.

Сія невидимая натура, или бог, всю тварь проницает и содержит [...].

По сей причині у древних бог назьівался ум всемірний. Ему ж у них бьіли разньїя имена, напримьр: натура, бьітіе вещей, вьчность, время, судьба, необходимость, фортуна и проч. [...]

Наркісс разглагол о том: узнай себе

[...] Если хощем измьрить небо, землю и моря, должньї, во-первьіх, измьрить самих себе с Павлом собственною нашею мьрою.

А если нашея, внутрь нас, мьрьі не сьіщем, то чемь измьрить можем? А не измьрив себе прежде, что пользьі знать мьру в протчіх- тварях.? Да и можно ли? Может ли сльп в доме своем бьіть прозорливим на рьінкь? Может ли сьіскать мьру, не уразумьв, что ли то єсть мьра? Может ли мьрить, не видя земли? Может ли видьть, не видя головьі ея? Может ли усмотрьть голову и силу ея, не сьіскав и не уразумьв своея в самом себь? Голова головою и сила понимается силою. [...]

Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни

Аф а насій. Люди в жизни своей трудятся, мятутся, сокровиществуют, а для чего, то многіе и сами не знают. Естли разсудить, то всьм человьческим затьям, сколько их там тьісяч разньїх ни бьівает, вьідет один конец - радость сердца. Не для оной ли вьібираем мьі по вкусу нашему друзей, дабьі от сообщенія своих им мьтслей имьть удовольствіе; достаєм вьісокіе чиньї, дабьі мньніе наше от почтенія других восхищалось; изобрьтаем разньїе напитки, кушаньи, закуски для услажденія вкусу; изьіскиваем разньїе музики, сочиняем тьму концертов, минуетов, танцов и контратанцов для увеселенія слуху; созьідаем хорошіє домьі, насаждаем садьі, дьлаем златотканньїе перчи, матерій, вьішиваем их разньїми шелками и взору приятньїми цвьтами и обвішуємся оньїми, дабьі сьш здьлать пріятсво глазам и тілу нЬжность доставить; составляем благовонньїе спиртьі, порошки, помадьі, духи и оньїми обоняніе доволствуем. Словом, всьми способами, какіе только вздукать можем, стараємся веселить дух наш. О, сколь великим весельем довольствуются знатиме и достаток имьющіе в свьть персоньї! В их-то домах радостью и удоволствіем растворенной дух живет. 0, сколь дорога тьі, радость сердечная! [...]