
- •1, Напруженість та важкість трудового процесу. Умови праці.
- •2, Організація служби охорони праці та її завдання
- •3, Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •4, Види відповідальності за порушення вимог
- •5, Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •6, Обов"язки роботодавця та працівника у сфері охорони праці
- •7, Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •8, Пільги та компенсації працюючим за шкідливі умови праці.
- •9, Виробничий травматизм характерний для умов галузі. Класифікація нещасних випадків.
- •10, Спецрозслідування нещасних випадків
- •11, Розслідування нещасних випадків
- •12, Шляхи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •13, Види нещасних випадків пов"язаних і непов"язаних з виробництвом.
- •14, Класифікація шкідливих хімічних речовин та їх вплив на функціонування організму.
- •15, Нещасні випадки пов"язані і непов"язані з виробництвом.
- •16, Шум та його показники. Види , вплив на організм та засоби захисту
- •17, Вплив параметрів мікроклімата на організм людини та нормування їх показників.
- •18, Виробничий пил та засоби захисту від його шкідливої дії. Види професійної пилової патології.
- •19, Виробничі вібрації, засобт захисту.Характеристика основних параметрів вібрації та дія на організм.
- •20, . Характеристика основних параметрів шуму. Види шумової патології та засоби захисту від нього.
- •21, . Умови праці та їх характеристика
- •22, Мета аналізу умов праці
- •23, Система управління охороною праці
- •24, Інформативні , пізнавальні та нормативні чинники умов праці
- •25, Види робіт з підвищеною небезпекою та вимоги до оформлення нарядів-допусків на їх виконання.
- •26, Розробка заходів з охорони праці в проектній документації.
- •27, Чинники,що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Шляхи проходження струму через тіло людини.
- •28, Причини пожеж та заходи пожежної безпеки.
- •29, Протипожежне водопостачання
- •30, Класифікація приміщень за вибухопожежнонебезпечністю
- •31, Пожежне водопостачання
- •32, Первинні засоби пожежогасіння вогнегасника та засоби їх застосування.
- •33, Способи та засоби пожежогасіння.
- •34, Характеристика вогнегасних властивостей води та хімічних засобів пожежогасіння.
- •35, Характеристика вогнегасників та область їх використання
- •36, Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •37, Стаціонарні засоби пожежогасіння. Спринктерні та дренчерні установки
- •38, Вогнестійкість будівель та споруд .Методи вогнезахисту. Ступінь вогнестійкості.
- •39, Пожежна сигналізація
- •40, Пожежна профілактика та заходи активного пожежного захисту.
- •41, Причини пожежі при використанні при експлуатації електричного устаткування.
- •42, Служба охорони праці її права та обов’язки
16, Шум та його показники. Види , вплив на організм та засоби захисту
Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха).
Основними фізичними характеристиками звуку є: частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку І (Вт/м2), звукова потужність (Вт) тощо. Швидкість поширення звукових хвиль в атмосфері при 20о С складає 344 м/с. Як було сказано раніше у розділі 2, органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частот від 16 до 20 000 Гц. Але деякі із звуків не сприймаються органами слуху людини: коливання з частотою нижче 16 Гц – інфразвуки, з частотою вище 20 000 Гц – ультразвуки.
Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо.
Шум несприятливо впливає на людину. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найбільша втрата слуху спостерігається протягом перших десяти років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає.
Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.
Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, до 90 дБ — порушує слух, до 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10—15 %.
17, Вплив параметрів мікроклімата на організм людини та нормування їх показників.
Мікрокліматичні фактори біодому сильно впливають на здоров'я людини.
Метеорологічні фактори - температура, вологість та рух повітря- належать до числа найбільш значних, що встановлюють комфорт в приміщенні. Вплив на людину тих чи інших факторів створює різноманітні умови теплообміну організму з навколишнім середовищем та забезпечує певне функціональне теплове становище.
Вплив температури на стан людини. Температура повітря є одним з важливих факторів середовища існування людини. В квартирі оптимальні температурні параметри варіюють від 20 до до 220С в умовах холодного клімату; від 20 до 220С в умовах помірного клімату; від 23 до 250С в умовах жаркого клімату.
Вплив руху повітря. Повітря, що рухається, впливає на людину і фізично, і фізіологічно. Легкий рух не тільки здуває насичені парами та перегріті шари повітря, що оточують людину, а є стимулятором рефлекторних процесів терморегуляції.
Вологість повітря. Вологість повітря має велике значення для теплообміну людини. Оптимальною вважається відносна вологість 30-60%. Небажане перевищення цих значень в зимових умовах, оскільки вологому повітрі властиві велика теплопровідність і теплоємність, що збільшують втрати теплоти.
Нормування параметрів мікроклімату полягає у встановленні їх оптимальних або допустимих величин стосовно конкретних виробничих умов. Воно проводиться з урахуванням таких характеристик: ступеня важкості виконуваної роботи; пори року; кількості надлишкового тепла, що надходить у робочу зону від устаткування (ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень).
Оптимальні умови мікроклімату – таке сполучення параметрів метеорологічних умов на робочому місці, що при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечує збереження нормального функціонування організму без перенапруження роботи механізму терморегуляції працюючого.