- •1, Напруженість та важкість трудового процесу. Умови праці.
- •2, Організація служби охорони праці та її завдання
- •3, Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •4, Види відповідальності за порушення вимог
- •5, Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •6, Обов"язки роботодавця та працівника у сфері охорони праці
- •7, Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •8, Пільги та компенсації працюючим за шкідливі умови праці.
- •9, Виробничий травматизм характерний для умов галузі. Класифікація нещасних випадків.
- •10, Спецрозслідування нещасних випадків
- •11, Розслідування нещасних випадків
- •12, Шляхи нормалізації параметрів мікроклімату.
- •13, Види нещасних випадків пов"язаних і непов"язаних з виробництвом.
- •14, Класифікація шкідливих хімічних речовин та їх вплив на функціонування організму.
- •15, Нещасні випадки пов"язані і непов"язані з виробництвом.
- •16, Шум та його показники. Види , вплив на організм та засоби захисту
- •17, Вплив параметрів мікроклімата на організм людини та нормування їх показників.
- •18, Виробничий пил та засоби захисту від його шкідливої дії. Види професійної пилової патології.
- •19, Виробничі вібрації, засобт захисту.Характеристика основних параметрів вібрації та дія на організм.
- •20, . Характеристика основних параметрів шуму. Види шумової патології та засоби захисту від нього.
- •21, . Умови праці та їх характеристика
- •22, Мета аналізу умов праці
- •23, Система управління охороною праці
- •24, Інформативні , пізнавальні та нормативні чинники умов праці
- •25, Види робіт з підвищеною небезпекою та вимоги до оформлення нарядів-допусків на їх виконання.
- •26, Розробка заходів з охорони праці в проектній документації.
- •27, Чинники,що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Шляхи проходження струму через тіло людини.
- •28, Причини пожеж та заходи пожежної безпеки.
- •29, Протипожежне водопостачання
- •30, Класифікація приміщень за вибухопожежнонебезпечністю
- •31, Пожежне водопостачання
- •32, Первинні засоби пожежогасіння вогнегасника та засоби їх застосування.
- •33, Способи та засоби пожежогасіння.
- •34, Характеристика вогнегасних властивостей води та хімічних засобів пожежогасіння.
- •35, Характеристика вогнегасників та область їх використання
- •36, Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •37, Стаціонарні засоби пожежогасіння. Спринктерні та дренчерні установки
- •38, Вогнестійкість будівель та споруд .Методи вогнезахисту. Ступінь вогнестійкості.
- •39, Пожежна сигналізація
- •40, Пожежна профілактика та заходи активного пожежного захисту.
- •41, Причини пожежі при використанні при експлуатації електричного устаткування.
- •42, Служба охорони праці її права та обов’язки
36, Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
Кожний заклад, установа і організація повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм.
Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава — 10 або 20 м. Продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с.
Зовнішнє протипожежне водопостачання (гідранти) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін.
Водогін для зовнішнього пожежогасіння буває низького тиску і високого . Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду з гідрантів
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до
40 л/с . Для подачі води на висоту до 50 м при системі водогону високого тиску використовують потужні рукави довжиною 125 м, діаметром 66 мм, із розбризкувачем діаметром 16 або 19 мм з витратою води на компактний струмінь 5 л/с.
37, Стаціонарні засоби пожежогасіння. Спринктерні та дренчерні установки
Стаціонарні пожежогасильні установки являють собою нерухомо змонтовані апарати, трубопроводи й устаткування, що призначені для подачі вогнегасних засобів до місць загоряння.
Серед стаціонарних засобів пожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установки автоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.
Спринклерні установки призначені для автоматичної подачі води або повітряно-механічної піни при гасінні пожежі всередині будинку. Вони бувають водяними, застосовуваними в опалювальних приміщеннях, в яких гарантується температура повітря протягом року вище 4?С, і повітряними, що влаштовуються в неопалюваних приміщеннях. Спринклерна установка являє собою систему трубопроводів, на яких установлені спринклерні головки.
Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що в дренчерних головках відсутні клапан і легкоплавкий замок. Дренчерні установки бувають ручного й автоматичного включення з клапаном групової дії. При автоматичному включенні одночасно подається сигнал тривоги.
Площа полу, що захищається одним спринклером, не повинна перевищувати 12 м2, а дренчером – 9 м2.