8. Особливості тактики проведення обшуку.

Обшук проводиться за місцем можливого місця вбивства і розчленування трупа. Слідчий на основі доказів і орієнтуючої інформації, що є у його розпорядженні, припускає, що вбивство, можливо, вчинено в певному місці.

Подібний обшук набагато складніше звичайного, так як вимагає від слідчого особливо ретельних пошуків слідів злочину, утруднених відсутністю відправної точки (який при звичайному огляді служить розташування трупа або його частин) і необхідністю перевіряти різноманітні версії про те, де і яким способом могло бути здійснено вбивство або розчленування. Той факт, що ймовірним місцем вбивства і розчленовування часто виявляється місце проживання підозрюваного, створює додаткові труднощі при проведенні огляду та обшуку. Злочинці у справах про вбивство з розчленовуванням трупа, як правило, ретельно приховують факт смерті потерпілого, приймають всі заходи до знищення або маскування слідів вбивства і розчленовування.

Під час обшуку підлягають відшукуванню: 1) знаряддя і предмети, що могли бути ви­користані у вбивстві та розчленуванні; 2) предмети одягу, та інші речі передбачуваного вбивці, що, за відомостями, знаходилися на ньому під час вчинення вбивства і в яких він був на місці події; 3) частини (частина) розчленованого трупа, що не було виявлено раніше; 4) речі, гроші, цінності, документи, що належали потерпілому; 5) сліди, що свідчать про вчинення в певному місці вбивства і розчлену­вання трупа: плями крові, тощо; 6) предмети зі слідами крові або інших виділень людини або предмети (наприклад, ганчірки, щітки тощо); 7) обв’язувальний і пакувальний матеріал, що використову­вався для транспортування частин трупа, аналогічний виявленому в результаті огляду місця події; 9) різні транспортні засоби, що, за припущенням, використовувалися для транспортування частин трупа. [7]

Сліди крові є найбільш поширеними, тому що процес розчле­нування, супроводжується великою кровотечею. Найчастіше труп розчле­новується злочинцями в закритих приміщеннях, після чого проводиться повний або ча­стковий ремонт, у процесі якого перефарбовується підлога, замінюються шпалери, чищення м’яких меблів. Однак сліди крові й інші речові докази зберігаються практично завжди, їх можна виявити на меблях (внутрішній поверхні сидінь стільців і крісел), підлозі, шпалерах, тканинах ковдр і по­душок. Для розчленування трупа злочинцем, як правило, використовується та частина будинку або квартири, де найлегше усунути сліди. У міських кварталах різної забудови таким місцем є ванна кімната і туалет. [3]

Сліди крові й частки тканин організму можна виявити у трудно доступних місцях для вимивання та чищення: кутках ван­ної кімнати, за ванною, між кахлевими плитками. Подібні сліди залишаються на бе­тонній основі підлоги, за плінтусами, в щілинах паркету, на предметах, якими користувався злочинець, і речах, на яких розчленовувався труп (клейонки, ковдри тощо).

У сільських населених пунктах труп, як правило, розчленовується в підвалах, льо­хах, сараях, де і слід шукати такі сліди.

При пошуках частин розчленованого трупа слід враховувати, що злочинець, заривши частини трупа біля будинку, часто намагається якось замаскувати це місце: засипає колодязь, пересаджує дерева, саджає клумби, розрихлює грядки і садить на них овочі. Відомі випадки, коли злочинці, щоб запобігти розкопки під будівлею (сарай, лазня, вбиральня), де був заритий труп, переносили будови на інші місця або зовсім зносили їх [20]. При розкладанні трупів виділяються газоподібні продукти розпаду тканин (сірководень, аміак та інші) що , дозволяє застосовувати для пошуків заритих трупів спеціальні технічні засоби або службово-розшукових собак.

Сліди крові, волокна пакувального матеріалу можуть бути виявлені й на транспортних засобах (автомобілі, возики, велосипеди тощо). Якщо в розпорядженні слідчо­го є і зафіксовані відбитки їх слідів, вилучені з місця події, то можливе встановлення їх групової належності, а в деяких випадках й ідентифікація. Мікрочастки і сліди крові можуть бути виявлені й на одязі підозрюваного, який необхідно ретельно обстежити. Причому оглядається не тільки брудний, але і випраний одяг та білизна. [3].

Не знаючи способу здійснення вбивства, слідчий повинен шукати і ретельно оглядати всі предмети, які могли бути використані вбивцею. Крім вогнепальної і холодної зброї, належить вилучати і такі знаряддя, як сокири, молотки і так далі. Необхідно пам’ятати, що навіть як­що сліди не виявлені візуально під час зовнішнього огляду, можливе знаряддя злочину в обов’язковому порядку необхідно вилучити і направити на експертизу. У разі експертних досліджень названі сліди можуть бути виявлені в зазорах між сокирою і топорищем, щілинах рукояток ножів та ін.

У висновку необхідно підкреслити, що обшук і в першу чергу огляд по справах даної категорії, особливо в “свіжих” випадках, повинні проводитися невідкладно, зрозуміло, при наявності для обшуку достатніх підстав. Слідча практика показує, що по ряду справ злочину могли бути розкрити значно швидше, якби своєчасно проводилися обшуки і огляди.

Висновок

Останнім часом все частіше відбуваються вбивства з розчленовуванням трупа, так як, розчленувавши труп, злочинець тим сами, ускладнює процес пізнання і ,зазвичай, намагається приховати злочин і свою причетність до скоєння вбивства. Пізнавальна діяльність слідчого в таких випадках обмежена досить бідною інформацією, представленою часто окремими фрагментами розчленованого тіла, які при всій ретельності їх дослідження не можуть проілюструвати картину злочину. Також, наукових досліджень в цьому напрямку дуже мало, більшість з них можна відносяться до кінця попереднього століття. Науковий прогрес не стоїть на місці, злочини з кожним роком вичиняються та приховуються все новими способами. .Але, все ж таки виявлення типових ознак, отриманих в результаті узагальнення слідчої практики, та наукові праці вчених-криміналістів дозволило розробити методику розкриття вбивства з розчленовуванням трупа, яку я й досліджувала в даній роботі, прагнучи показати, як слід розслідувати кримінальні справи такого роду.

В Україні злочини з розчленуванням трупу майже завжди являються побутовими вбивствами, тобто наявний прямий зв'язок «жертва-вбивця».Тому першочерговою та найголовнішою задачею для успішного розкриття цього виду злочину є встановлення потерпілої особи. .Серед тяжких злочинів, розслідування вбивств з розчленовуванням трупа вважається найбільш важким, трудомістким розслідуванням, деколи при розслідуванні цього виду вбивств доводиться залучати до розслідування велика кількість фахівців, громадськість, органи дізнання і прокуратури сусідніх районів, областей, регіонів.

Хотілося б запропонувати в дані категорії кримінальних справ доручати не одному слідчому прокуратури, а слідчій групі, чи можна запропонувати інший варіант - слідчого, який прийняв до провадження дану кримінальну справи, на період початковій стадії розслідування, звільнити або розвантажити від інших, менш тяжких кримінальних справ.

Запорукою успішного розслідування і розкриття цих злочинів є злагоджена робота учасників слідчої і оперативної роботи й експертних установ, саме в цій категорії вбивств на них покладається великий об’єм роботи.

Список використаної літератури:

1. Черванов В.Ф. Экспертиза по делам об убийствах с расчленением трупов / Стенограмма доклада на заседании крим. секции ВИОНа от 27.01.1940 г.

2. Борисенко І.В. Розслідування вбивств, пов'язаних із виявленням частин розчленованого трупа//Настільна книга слідчого 2007.С.197-218.

3. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. С.-Пб., 1992.С. 15

4. Борисенко І.В. Понятие и классификация убивств с расчленением трупа//Проблеми законності / випуск 35 1998.С.132

5. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика сексуальних вбивствв поняттяе змісте значення для розслідуванняя Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. К.. 1998. С. 8

6. Антонян Ю.М.. Ткаченко А.А. Сексуальні злочини Чикатіла та інших. М.М Амальтеяе 1993. С. 254-258.

7. Коновалова В.О. Вбивство: мистецтво розслідування: Монографія. — X.: Факт, 2001.—311 с.

8. Борисенко І.В. Особа потерпілого як елемент криміналістичної характеристики вбивств із розчленуванням трупа//Вісник національного університету внутрішніх справ ,випуск 35 2006.С.142

9. Антонян Ю.М.. Верещагін В.А.. Потапов С.А.. Шостакович Б.В. Серійні сексуальні вбивства. М.. МЮЇ МВС Росії Щит-ММ. 1997. С. 60-65.

10. Рибальська В.Я. Віктимологічні проблеми злочинності неповнолітніх. Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. М., 1984. С. 16.

11. Панфилов Г.А. О содержании понятия бытового преступления//Вопросы борьбы с преступностью. М.: Юрид. лит., 1977. С. 62—64.

12. Сулгакова Ю.В. Особливості розслідування вбивства, пов’язаного з розчленуванням трупа/Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Міжнародна практична конференція,5 листопада (ч 3) 2010.С175-177

13. Хачатрян С.П. Важливість слідчого огляду при розслідуванні вбивств з розчленуванням трупа//Слідча практика України випуск 7-2009.С.31-34

14. Про судову експертизу: Закон України /Відомості Верховної ради України- 1994 р

15. Кримінально процесуальний кодекс України/Відомості Верховної ради України-2012

16. Стегнова Т.В. Работа со следами биологического происхождения/ М.: ЭКУ МВД России, 1992, с.92

17. Саінчин В.М.Проблемні питання при розкритті вбивств із розчленуванням трупа/Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених.випуск 26.2004.С.19-23

18. Борисенко І.В. Типові слідчі версії при розслідуванні вбивств с розчленуванням трупа//Проблеми законності / випуск 45.2000.С. 207

19. Дулов А.В. Тактичні операції при розслідуванні злочинів. Мінськ: Вид-у БДУ, 1979. С. 47-49.

20. Мудыюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбуждаемым в связи с исчезновением потерпевшего М., 1967, с.101

41