25.Характеристики масової інформації.

Характерні риси засобів масової інформації:

• публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);

• наявність спеціальних технічних засобів;

• непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних парт1 нерів;

• непостійний характер аудиторії;

• переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципі­єнта Засоби масової інформації поділяються на візуальні  (періодична преса), аудіальні (радіо), аудіовізуальні (телебачення,документальне кіно). Незважаючи на всі відмінності між ними, ЗМІоб'єднуються в єдину систему масової комунікації завдякиспільності функції і особливій структурі комунікативного процесу. Серед функцій ЗМІ виділяють наступні:  - інформаційну (повідомлення про стан справ, різного роду факти і події);  - комментарійно - оціночну (часто виклад фактів супроводжується коментарем до них, їх аналізом і оцінкою);  -- пізнавально - просвітницьку (передова різноманітну культурну, історичну, наукову інформацію, ЗМІ сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів, глядачів);  - функцію впливу (ЗМІ не випадково називають четвертою владою, їх вплив на погляди і поведінки людей досить очевидно, особливо в періоди так званих інверсійних змін суспільства або під час проведення масових соціально - політичних акцій, наприклад в ході загальних виборів глави держави);  - гедоністичних (мова тут йде не просто про розважальної інформації, а й про те, що будь-яка інформація сприймається з великим позитивним ефектом, коли сам спосіб її передачі викликає почуття задоволення, відповідає етичним потребам адресата).

26. Система функцій змі.

Серед найважливіших функцій виділимо такі: 1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отрима­ної інформації формується громадська думка про діяльність органів вла­ди, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо; 2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних дже­рел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації; 3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, ціннос­тей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності; 4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на ав­торитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до пра­вопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опи­раються як на громадську думку, так і на закон; 5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності; 6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.

27.Різні підходи до визначення функцій змі.

Ні один аспект дослідження журналістики не був таким привабливим, для теоретиків, як аналіз соціальних функцій масової комунікації, коло яких постійно розширюється. Спочатку теоретики виділили такі функції: – інформаційна, просвітницька, виховна, регулятивна. гедоністична функції (^ 1969 р., І. Хмара); – політично-виховна, пропагандистська, управлінська організаторська (1975 р., В.Афанасьєв); Професор В.Шкляр виділив, на наш погляд, особливо важливі функції, що дає можливість, власне, на їх базі обґрунтовувати функцію, яка безпосередньо випливає з попередніх, а саме – функцію планетарної співдружності та обізнаності Подібний пошук ведеться і закордонними теоретиками. Наприклад, У. Ліппман у своїй книзі “Суспільна думка” віддає перевагу маніпуляторній (управлінській) функції ЗМІ, а Є. Мейо – комунікативній, яка дозволяє здійснювати зв’язки по вертикалі (від тих, хто управляє, до тих, ким управляють, і навпаки) та по горизонталі (на різних рівнях управління та соціальних зрізах суспільства У наш час актуальними є ідеологічні, безпосередньо-організаторські, культурно-просвітницькі, рекреативні (розважальні), рекламно-довідкові функції. Окреслимо і соціальну роль журналістики: духовно-ідеологічна, інформаційно-комунікативна, регулююча, виробничо-економічна (останню ЗМІ отримали тільки в умовах ринку, ставши комерційними підприємствами). Якщо брати за основу соціально-рольову характеристику журналістики, враховуючи суб’єктивний підхід до системи функцій, то серед суб’єктів, які використовують ЗМІ у своїх інтересах, генеральним є суспільство, соціальна система: тут важливі інтеграційні та пізнавальні функції журналістики. Для іншого суб’єкта – соціальної структури всередині суспільства – агітаційно-пропагандистська та організаторська; для третього суб’єкта, яким є особистість, важливі функції: орієнтаційна, рекреативна, утилітарна (рекламно-довідкова). Але для самих журналістів ЗМІ виконують професійну функцію (реалізація знань та навиків, виконання посадових обов’язків та суспільного обов’язку, забезпечення засобами для існування) та творчу (самопізнання, самореалізація та саморозвиток в процесі створення журналістських творів