
- •В тазовій ділянці розрізняють:
- •Операції в сідничній ділянці
- •Кровопостачання сідничної ділянки
- •Іннервація сідничної ділянки
- •Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у сідничній ділянці та хірургічні доступи
- •Операції в ділянці промежини Анатомо-топографічні дані
- •Сечостатевий канал
- •Кровопостачання в ділянки промежини
- •Іннервація в ділянці промежини
- •Знеболення в ділянці промежини
- •Блокада нервів промежини у коня
- •Блокада соромітних нервів свиней
- •Парасакральна анестезія у собак
- •Промежинна уретростомія
- •Уретротомія
- •Операції на органах тазової порожнини
- •Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у тазовій клітковині та хірургічні доступи
- •Видалення каменів з сечового міхура
- •Резекція сечового міхура
- •Прокол сечового міхура
- •Хірургічне лікування випадіння прямої кишки Вправлення кишки
- •Резекція прямої кишки
- •Операція при відсутності ануса
- •Ампутація хвоста
Можливі анатомічні шляхи розповсюдження гнійних процесів у тазовій клітковині та хірургічні доступи
Найбільш товстий шар клітковини лежить навколо поза черевного відділу прямої кишки, зверху і по краям від нього (біля ректальний простір). Попереду цей простір продовжується в біля черевну клітковину, розміщену під крижем також досить значним шаром (рис.1). Вузькі сполучнотканинні простори знаходяться також навколо поза черевних відділів піхви (біля піхвове) і сечового міхура (дорсальний і вентральний сечоміхурні простіри).
Збоку від тазових органів всі простори з’єднуються між собою і через великий та малий сідничні отвори у крижово-сідничній зв’язці з’єднуються з глибоким сідничним простором. В латеральних частинах цих просторів проходять (безпосередньо на внутрішній поверхні крижово-сідничної зв’язки) судини і нерви.
Гній частіше потрапляє в біля черевну та тазову клітковину або безпосередньо при пошкодженні стінок прямої кишки, піхви, сечового міхура, або з сідничної ділянки і пахвового каналу (з останнього по лімфатичним шляхам).
Із сідничної ділянки гнійний процес може розповсюджуватися через:
крижово-сідничну зв’язку при її травматизмі і розплавленні;
великий сідничний отвір зв’язки по пухкій клітковині, що оточує виходячий тут сідничний нерв в біля черевну і біля ректальну клітковину;
малий сідничний отвір зв’язки в біля ректальну клітковину;
тріщини кісток при пораненні таза і розвитку остеомієліту, з наступним проникненням гною в тазову клітковину.
З пахвового каналу гнійний процес може розповсюджуватися по лімфатичним судинам внаслідок запалення культі сім’яного канатика після кастрації. В цьому випадку спочатку частіше абсцедують медіальні клубові лімфатичні вузли, а потім в процес долучається біля черевна клітковина.
Незалежно від шляхів проникнення гною, в подальшому, в більшості випадків, розповсюджується в каудальному напрямку. Так у кінці кінців виникають абсцеси і гнійні інфільтрати в поза черевному відділі таза – в тазовій клітковині навколо прямої кишки, іноді з затіканням у нижні відділи тазу.
Біля ректальні абсцеси і затікання гною більшою частиною знаходять вихід в порожнину прямої кишки, в ділянку промежини і рідше в черевну порожнину.
Коли мають справу з відносно невеликими біля ректальними абсцесами, які безпосередньо прилягають до прямої кишки, можна обмежитися проколом гнійника зігнутим троакаром із прямої кишки з наступним введенням антисептичних засобів.
Бічний доступ через сідничну ділянку відбувається у вигляді косого розрізу через початкову частину двоголового і напівсухожилкового м’язів, на 2,5-3 см вище проекції каудальної сідничної артерії, тобто над лінією, що сполучає крижовий горб клубової кістки з горбом сідничної кістки. Розріз починають від рівня 5-го крижового хребця і доводять до заднього контуру напівсухожилкового м’язу. Розрізаючи м’язи і, досягнувши зв’язки, роблять пробний прокол через її в напрямку гнійної порожнини. В неї вводять палець і, дослідивши стінки, розширюють простір у вертикальному напрямку так, щоб попередити появу кишень і забезпечити стік гною назовні. Порожнину тампонують, а в подальшому ставлять дренаж.
Доступи до гнійних запалень тазової клітковини, розміщеними безпосередньо поблизу ануса, відкривають у вигляді вертикальних розрізів з боків від анального отвору, поблизу і медіальніше від контуру напівсухожилкового м’яза, але не надто близько до ануса, щоб не пошкодити гемороїдальні судини. Розріз роблять від кореня хвоста до рівня нижнього контуру анального валика (за М. В. Плахотіним). При цьому розрізають шкіру, фасцію промежини і потрапляють в широкий біля анальний простір, що знаходиться між кінцевою частиною прямої кишки (покритий сфінктерами та підіймачем ануса) і бічною стінкою каудальної частини таза (сідничним горбом та крижово-сідничною зв’язкою); задня його частина обмежена шкірою і фасцією промежини, передня - м’язами діафрагми таза (рис.1).
Якщо гнійне запалення в цьому місці відсутнє, для його знаходження роз’єднують тупим шляхом м'язову діафрагму тазу. Стінку абсцесу проколюють троакаром, а потім розширюють отвір тупокінцевим скальпелем.