3. Визначення точності розмічувальних елементів

Точність розмічувальних елементів – горизонтальних прокладень і горизонтальних кутів, визначають у наступній послідовності [4].

3.3.1 Для визначення точності проектних відстаней (горизонтальних прокладань ліній) виходять з того, що кінцеві точки лінії мають середню квадратичну помилку свого положення (зсуву) на плані – . Відомо, що кожна точка на плані визначається своїми координатами , з точністю, яка характеризується середніми квадратичними помилками координат – (де i = 1; 2 – номер початкової і кінцевої точок ліній).

Середні квадратичні помилки положення початкової і кінцевої точок лінії знаходять за формулами:

; . (3.8)

Якщо оцінювати точність плану в середньому, то можна припустити що

, (3.9)

де – середня квадратична помилка координат точки.

З врахуванням (3.9) формули (3.8) набудуть вигляду:

; . (3.10)

Якщо прийняти, що , то:

. (3.11)

Напишемо відому формулу середньої квадратичної помилки відстані, що визначається через координати її кінцевих точок [4]:

. (3.12)

Враховуючи (3.10), запишемо:

(3.13)

Якщо прийняти, що , то:

. (3.14)

Тобто, середня квадратична помилка відстані між точками на плані дорівнює середній квадратичній помилці положення точки.

3.3.2 Для визначення точності горизонтального кута, зображеного на плані враховують його середню квадратичну помилку за формулою [4]:

, (3.15)

де – середня квадратична помилка напрямків (дирекційних кутів), що утворюють кут β, яку обчислюють за формулою [4]:

, (3.16)

де – середня квадратична помилка положення точки.

Підставивши (3.16) у (3.15), одержимо:

. (3.17)

Формула (3.17) вказує на те, що величина прямо пропорційна величині середньої квадратичної помилки положення точки і обернено пропорційна відстані між точками.

Значення і наводяться в нижній частині таблиці А.1 (дод. А)

4. Визначення площі земельної ділянки аналітичним способом і оцінка її точності

Площу запроектованої земельної ділянки та точність, з якою визначається ця площа визначають аналітичним способом у наведеному нижче порядку.

3.4.1 Площа земельної ділянки вираховується за відомими формулами:

, (3.18)

.

У формулах (3.18) Р – площа земельної ділянки, , – координати і-ї поворотної точки межі ділянки, n – кількість поворотних точок.

3.4.2 Оцінка точності визначення площі земельної ділянки аналітичним способом характеризується середньою квадратичною помилкою площі , яку обчислюють за формулою [4]:

, (3.19)

де – середня квадратична помилка положення проектної точки, яку визначають за (3.10).

Результати обчислень площі Р і її середньої квадратичної помилки заносять у таблицю Б.1 (дод. Б).

5. Складання розмічувального креслення

Результати геодезичної підготовки проекту відображають на розмічувальному кресленні. Розмічувальне креслення є основним документом, за яким виконується перенесення проекту на місцевість.

Його складають у масштабах 1:500 … 1:2000, а інколи і більших у залежності від складності проектного об’єкта та його елементів, що виносяться в натуру [1].

На розмічувальному кресленні показують (червоним кольором) усі елементи проекту – проектні точки, контури ділянок.

Також на розмічувальному кресленні показують (синім кольором) пункти вихідної геодезичної розмічувальної основи, від яких виконується перенесення проекту в натуру, кути і довжини сторін прив’язочних ходів та значення розмічувальних елементів – обчислених горизонтальних прокладань та горизонтальних кутів.

Крім того, на розмічувальному кресленні показують (чорним кольором) деякі елементи існуючої ситуації, умовні знаки, межі, а також підписи.

Приклад оформлення розмічувального креслення наведений у додатку 3.