1 Загальні відомості

Базовою основою геодезичних робіт щодо перенесення на місцевість (в натуру) є проект об’єкту землевпорядкування, на якому можуть бути зображені:

• межі районів, населених пунктів, межі окремих землеволодінь, присадибних, садово-городніх, дачних і інших земельних ділянок;

• координати проектних точок (поворотних точок межі);

• вихідна розмічувальна геодезична основа у вигляді будь-якого виду геодезичних побудов, яка забезпечує необхідну точність перенесення в натуру меж земельної ділянки: тріангуляція, трилатерація, лінійно-кутові мережі, полігонометрія, супутникові спостереження і в деяких випадках теодолітні ходи [1].

Частіше всього пункти вихідної розмічувальної геодезичної основи уже існують в натурі (пункти ДГМ, мереж згущення). В іншому разі на території майбутньої земельної ділянки таку основу створюють одним з вищевказаних способів.

Перенесення в натуру проектних точок меж земельної ділянки виконується від найближчих пунктів вихідної розмічувальної геодезичної основи усіма відомими способами розмічувальних робіт: кутовими, лінійними, створними й створно-лінійними засічками; способами полярних координат, перпендикулярів, проектними теодолітними ходами і інше [2, 3, 5].

Перенесенню проекту землевпорядного об’єкту на місцевість передує його спеціальна геодезична підготовка [1].

Геодезична підготовка проекту виконується за його даними і передбачає [1]:

1. аналітичну підготовку геодезичних даних – розмічувальних елементів (проектних горизонтальних кутів, горизонтальних прокладань, висот), які потім використовують у процесі перенесення проекту в натуру найбільш доцільними способами;

2. оцінку точності визначення розмічувальних елементів;

3. складання розмічувального креслення у масштабах 1:500 … 1:2000, на якому показані основні елементи проектного плану (проектні точки, осі, межі геометричні побудови та їх розміри); елементи вихідної геодезичної основи (геодезичні мережі, окремі геодезичні пункти, довжини сторін, дирекційні кути); розмічувальні елементи, значення яких підписуються на розмічувальному кресленні.

Важливе значення має визначення точності розмічувальних елементів, так як від цього залежить точність визначення площі ділянки, від чого, в свою чергу, залежить достовірність кадастрової інформації [1].

2 Зміст роботи

Вихідними матеріалами для виконання роботи слугують:

• проектний план земельної ділянки у масштабі 1:5000 з нанесеними основними його елементами (межами ділянки, поворотними точками меж);

• пункти вихідної геодезичної основи (пункти полігонометрії згущення), що нанесені на проектному плані та їх координати;

• проектні координати поворотних точок меж запроектованої земельної ділянки та їх середні квадратичні помилки, які теж позначені на проектному плані;

Приклад проектного плану подається у додатку 1. Варіант вихідних даних студенту видає викладач.

За вихідними даними необхідно:

• виконати аналітичну підготовку розмічувальних елементів – горизонтальних кутів і горизонтальних прокладань для перенесення проекту земельної ділянки в натуру способом проектного теодолітного ходу;

• визначити точність (середні квадратичні помилки) розмічувальних елементів;

• визначити площу запроектованої земельної ділянки аналітичним способом та точність, з якою обчислюється ця площа;

• скласти розмічувальне креслення для перенесення проекту земельної ділянки в натуру.

Порядок виконання роботи детально розглянутий на прикладі та проілюстрований таблицями, кресленнями, що наводяться нижче, а також в додатках.