Фінансова політика Української Центральної Ради та Директорії
З приходом до влади у березні 1917 р. Української Центральної Ради були зроблені спроби формування власної фінансової системи. 1 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про гривню як нову грошову одиницю Української Народної Республіки і уряд УНР замовив друк гривні у Берліні.
На зміну Центральній Раді в квітні 1918 р. прийшов уряд директорії, який запропонував свій план грошової реформи:
- єдиним законним платіжним засобом на території України призначається гривня;
- всі грошові знаки інших держав позбавляються права бути платіжним засобом;
- російські і царські гроші банком не приймаються і обміну не підлягають.
24 січня 1919 р. Директорія затвердила бюджет УНР на 1919 рік. Це був перший бюджет Української держави.
Уряд гетьмана П. Скоропадського, який прийшов до влади у квітні 1918 р. зміцнив побудовану Центральною Радою грошову систему, але нові банкноти УНР вже називались карбованцями.
2.6. Фінансове становище України в першій половині хх століття Фінанси України в роки перших п’ятирічок
Під час першої п’ятирічки 1928-1932 рр. виникла велика диспропорція між фінансуванням капітальних витрат і матеріальних зобов’язань, помилки в проведенні кредитної реформи призвели до знецінення грошей, населення перевели на нормоване постачання за картками. Інфляція набирала обертів, ціни зросли в 12-15 разів. В Україні панував голод.
Головна установка першого п’ятирічного плану 1928-1932 рр.:
нова система управління (командно-адміністративна);
індустріалізація;
колективізація сільського господарства;
зміцнення обороноздатності країни.
Готівкових грошей сільське населення України не мало, крім облігацій державних позик, робітники теж підписувались на держпозики.
Для завершення реконструкції всього народного господарства в лютому 1934 р. було прийнято другий п’ятирічний план, а в березні 1939 р. – третій, метою якого було наздогнати та випередити капіталістичні країни в економічному розвитку.
На кінець другої п’ятирічки з видобутку вугілля Україна займала четверте, а з виробництва чавуну – третє місце в світі.
За період довоєнних п’ятирічок в Україні побудовано десятки машинобудівних заводів, багато з яких не мали аналогів в світі. Було створено нові для України галузі промисловості: тракторобудівну, комбайно будівну, верстатобудівну, турбінобудівну, а також розвинено хімічну промисловість.
Стан фінансової системи в роки Другої світової війни
Риси фінансової політики в перші роки війни:
- розширення сфери джерел фінансових ресурсів для забезпечення фронту і тилу;
- фінансовий контроль за дотриманням режиму економії.
Джерела доходів державного бюджету
Податок з обороту
Відрахування від прибутку
Державні позики
Державне соціальне страхування
Добровільні внески населення
Доходи від державного майна
Податкові платежі колгоспів
Рис. 2.7. Джерела доходів державного бюджету СРСР у воєнні роки
З 01 січня 1942 р. введено особливий військовий податок, з 1942 по 1946 рр. він дозволив мобілізувати 72,1 млрд. крб. В кінці 1941 р. введено податок з холостяків, одиноких, бездітних громадян.
Риси державної кредитної системи у воєнні роки:
залучення значних коштів населення через воєнні позики та грошово-речові лотереї;
створення спеціальних вкладів в ощадних банках за рахунок невикористаних відпусток;
створення спеціального Фонду оборони та Фонду Червоної армії, до якого надходили грошові вклади населення, золото, срібло та інше.
У червні 1942 р. через окупацію України радянська фінансова система перестала існувати.
Платіжним засобом стали німецькі кредитні білети (окупаційні марки).
Проведена грошова реформа: з 6 по 25 липня 1942 р. населення примусово мало обміняти радянські гроші на нові – марки. Було заборонено розпоряджатись вкладами в банках і ощадних касах.
Для підриву економіки німці пускали в обіг великі суми грошей, які знецінювались, а також випускали фальшиві радянські гроші. Грошова маса зросла в порівнянні з 1940 р. в чотири рази.