Конституція Пилипа Орлика про державний скарб

Державним скарбом називалась скарбниця Запорізької Січі, що вміщала в себе золоті монети.

Український гетьман Пилип Орлик першим відокремлює фінанси держави від фінансів гетьмана у створених ним "Пактах і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", або так званій "Конституції Пилипа Орлика", яку було проголошено у день його виборів гетьманом. Вона є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Ця конституція й сьогодні вражає своєю актуальністю та високим правовим рівнем та заслуговує на право першою стояти в одному ряду з Конституціями США, Франції, Польщі.

Текст був складений латинською та руською мовами. "Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького", написані під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, закладали головні принципи республіканської форми правління.

Документ складений як договір між гетьманом та Військом Запорізьким (народом України), що було харак­терно для західної традиції, і відрізнялося від ідей схід­ного патрімоніалізму.

Конституція складається з преамбули та 16 парагра­фів, де сформульовані головні принципи побудови дер­жави. У преамбулі схематично викладено історію Вій­ська Запорізького — всього малоросійського народу. Тут Пилип Орлик витворив історико-політичний міф про те, що першим прийняв християнство каган "хозарів-ко­заків", а не князь Володимир Святославович.

У такий спо­сіб документ заклав історичний пріоритет Української держави, першість у ній віддавалася козакам. Саме ко­заки, на думку Пилипа Орлика, були попередниками Во­лодимира Великого в процесі прилучення українських земель до європейської цивілізації. Дана схема (хозари-козаки—оборонці народу на території України) стала підґрунтям ідеї незалежності руського-малоросійського-українського народу та його природного права на власну державу.

2.4. Фінанси Російської імперії хvіі-хіх століть Реформи Петра і в галузі фінансів

Петро І ввійшов в історію Російської імперії як великий реформатор. За його правління зазнала значних змін фінансова система держави, проведена податкова реформа, здійснено новий адміністративно-територіальний поділ, вперше проведена грошова реформа. Він централізував систему державного управління, яка отримала назву абсолютної монархії. Петро І мав повну законодавчу, виконавчу та судову владу.

У 1711 р. створений перший колективний орган управління фінансами – сенат.

На сенат були покладені наступні функції:

- наповнення державного бюджету;

- нагляд за державним апаратом;

- затвердження нових податків;

- монетна справа.

Петро і заснував колегії , які управляли державними справами:

Колегія іноземних справ

Військова колегія

Адміралтейств-колегія

Камер-колегія (відповідала за надходження грошових коштів до державної казни)

Штатс-контор-колегія (відповідала за видатки державних коштів)

Мануфактур-колегія (керувала справами промисловості та торгівлі)

Берг-колегія

Комерц-колегія

Рис. 2.5. Види колегій з управління державними справами

Податкова система при правлінні Петра І:

Прямі податки:

• Рекрутські;

• Драгунські;

• Корабельні;

• Подушний.

Непрямі податки:

• Борошномельний;

• Трубний;

• з ласощів і прянощів;

• з торгів і лавок;

• з бань;

• обрядовий;

• з бороди;

• з сусідів.

У 1700-1704 pp. проведена монетарна реформа: запроваджено нову форму та вид грошей, передбачалось карбування золотої, срібної і мідної монет. В основу реформи був покладений десятинний принцип: карбованець, гривеник, копійка. Головними грошовими одиницями стали: мідна копійка для дрібної торгівлі, срібний карбованець для великих торговельних операцій. Карбування монет стало монополією держави. Петро І заборонив вивіз за кордон золота та срібла.

Була проведена податкова реформа: заміна подвірного податку на подушний.

Основні напрямки видатків казни при Петрі І:

• утримання війська та флоту;

• будівництво;

• утримання царського двору;

• утримання навчальних закладів;

• утримання відомств та посольств;

• на залізниці.