Фінанси України в хv-хvііі століттях Податкова система України в період князівства Литовського
Основу економіки України за часів входження українських земель до складу Великого князівства Литовського становили землеробство, скотарство, промисли та торгівля.
Види податків за часів князівства Литовського:
- Подищина;
- Серебщина;
- Посощина;
- Поволовщина;
- Поголовщина;
- Стації.
Крім податків, на користь держави стягувалось мито з власників доріг, полів, сіл, фільварків.
Мито стягувалось у грошовій, натуральній або відробітковій формах.
Для впорядкування податкової системи уряд періодично проводив перепис населення волостей, міст, сіл і дворів.
Фінансово-господарські відносини України козацько-гетьманської доби
У XV- XVI ст. Україна вступила в новий історичний етап – стала козацькою державою.
Джерела наповнення скарбниці Запорізької Січі
Джерела доходів |
Характер доходів |
Кошові регалії і домени |
Доходи від промислового використання рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів) |
Військова здобич |
Військові трофеї, "козацький хліб" |
Субсидія королівська, "жалованіє"царське, платня гетьманська |
Допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. - Польщі |
Військовий оклад |
Податок на користь січової та паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподатковуваного мінімуму з усіх козаків. Одружені козаки вносили додатковий податок із сім”ї |
Мито |
За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. З горілки брали в натуральній формі |
Господарська десятина та медове |
Стягувались у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік – грошима. За користування військовою землею – 10% урожаю |
Торгове |
Податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку – 10% вартості товарів |
Куфовий збір |
Від кожної привозної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима |
Податок із шинків |
По 2,50-5,00 крб. у рік сплачували господарі шинків у Січі, паланках і зимівниках |
Подимне |
Податок з хат по селах, населених не козаками, підданими війська, які жили в паланках |
Мостове |
Плата за перевезення на Дніпрі та річках в межах запорізьких земель |
Орендна плата |
За крамниці та вантажні човни, що належали куреням. Витрачались на потреби курінного товариства |
Руга, роковщина |
На утримання церкви і духівництва |
Інші доходи |
Без господарське, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи |
Рис. 2.3. Джерела та характер доходів скарбниці козацької держави
Внутрішня
продукти харчування, предмети побуту
Зовнішня
хліб, тютюн, полотно, хутро, шкіра, масло, риба, ікра, коні, горілка, селітра, мануфактурні вироби
Експортували
худобу, віск, мед, сало, скло, спиртні напої, збіжжя, сіль, вовну
Імпортували
папір, залізну руду, прянощі, оливу, хутра, тканини, вироби з металу
Торгівля у Запорізькій Січі
Рис. 2.4. Напрями торгівлі Запорізької Січі
Видатки зі скарбниці Запорізької Січі:
- Утримання гетьмана;
- Утримання послів;
- Платня вищій військовій старшині і адміністрації;
- Благодійні внески на церкви, школи;
- Державне будівництво;
- Розбудова флоту;
- Закупівля зброї;
- Закупівля краму.