Основні фінансові категорії, їх взаємозв'язок
Понятійний апарат фінансової науки охоплює загальноекономічні та фінансові категорії, які в абстрактно-теоретичній формі характеризують різні сторони реальної фінансової дійсності. Через використання фінансових категорій як інструмента наукового пізнання досягається більш глибоке розкриття сутності фінансів, їх специфіки і особливостей функціонування.
Сутність фінансів розкривають такі основні фінансові категорії –податки, бюджет, доходи, видатки, державний кредит, фінансові ресурси.
Такі фінансові категорії як податки і державний кредит з'явились з появою держави. Податок – це найпростіша «фінансова клітинка» державних фінансів, в якій зосереджені основні сутнісні ознаки і властивості фінансів. Податки, що сплачуються всіма суб'єктами економічного життя, формують державні доходи, які концентруються в державному бюджеті. У наступному з державного бюджету фінансуються державні витрати. У випадку, коли державний бюджет не в змозі профінансувати всі державні витрати, держава використовує державний кредит – бере боргові зобов’язання перед вітчизняними або іноземними кредиторами, якими виступають населення або суб'єкти, що господарюють. Усі п'ять перерахованих вище категорій формують фінанси держави.
Фінансові категорії утворюють піраміду, підніжжям якої є податки, а верхівку складають – фінанси держави.
За допомогою податків держава вилучає частину чистого прибутку суспільства і прибутків населення і розподіляє її відповідно до економічних, політичних і соціальних завдань. Податки виступають найважливішою формою регулювання економічних відносин в частині усуспільнення новоствореної вартості.
Фінанси держави складаються з фінансів суб’єктів господарювання різних форм власності різних форм власності, фінансів населення та загальнодержавних фінансів.
Фінанси підприємств різних форм власності являють собою сукупність грошових відносин, пов’язаних з планомірним утворенням, розподілом і використанням грошових прибутків і накопичень підприємств. За допомогою фінансів підприємств різних форм власності формуються і використовуються децентралізовані фонди коштів.
Загальнодержавні фінанси включають державний бюджет, державний кредит, державне соціальне, майнове й особисте страхування. За допомогою загальнодержавних фінансів формуються і використовуються централізовані фонди фінансових ресурсів. При цьому поява нових фінансових категорій, зокрема таких як фінанси підприємств, фінансовий ринок, страхування тощо, їх функціонування і еволюція обумовлені розвитком усієї системи фінансових категорій.
1.3. Функції фінансів
Для економічної категорії функції означають прояв її суті в дії, специфічні способи вираження притаманних категорії властивостей. Фінанси є об'єктивно обумовленим інструментом вартісного розподілу і перерозподілу. Тому суть фінансів як особливої сфери розподільчих відносин проявляється перш за все за допомогою розподільчої функції. Саме через неї реалізується суспільне призначення фінансів - формувати потенційні можливості для створення фінансової основи функціонування держави і всієї економічної системи, забезпечити кожного економічного суб'єкта необхідними йому фінансовими ресурсами, які акумулюються та використовуються у формі грошових фондів цільовою призначення. У сфері розподілу формуються пропорції між частинами національного доходу, які накопичуються та споживаються, і на основі цих пропорцій вирішуються важливі завдання, пов'язані з фінансуванням широкого спектру потреб розширеного відтворення.
Розподільча функція фінансів реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту. У результаті первинного розподілу – формуються первинні, тобто основні, доходи учасників виробництва: працівників сфери матеріального виробництва - у формі оплати праці, підприємств - у формі прибутку, держави - у формі непрямих податків, прибутку державного сектора, надходження від реалізації державного майна. До первинних доходів також відносяться доходи від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності.
Однак первинні доходи не формують повною мірою цільові грошові фонди суспільного призначення, достатні для фінансування функціонування розширеного відтворення, розвитку невиробничої сфери, задоволення матеріальних та соціально-культурних потреб населення, зміцнення обороноздатності країни, утримання органів управління тощо. Все це обумовлює об'єктивну необхідність перерозподілу первинних доходів підприємств та населення. При цьому вторинні доходи створюються лише в результаті такого перерозподілу національного доходу, який пов'язаний із зміною форм власності. Він здійснюється за допомогою фінансів і через оплату послуг, які надає невиробнича сфера. Вторинні доходи включають заробітну плату працівників бюджетної сфери, а також доходи населення, які виникають за рахунок суспільних фондів споживання, доходи установ і організацій бюджетної сфери, грошове утримання військовослужбовців та інші виробничі доходи.
Об'єктами дії розподільної функції фінансів є вартість валового внутрішнього продукту, а також частина вартості національного багатства. Суб'єктами реалізації розподільчої функції фінансів є держава, юридичні й фізичні особи, в розпорядження яких формуються фінансові ресурси.
Розподільчий процес, здійснюваний за допомогою фінансів, характеризується складністю, та багатогранністю. Він охоплює різні рівні управління економікою - загальнодержавний і місцевий, породжує різні види розподілу - внутрішньогосподарський, внутрішньогалузевий, міжгалузевий, міжтериторіальний. Завдяки розподільчій функції фінанси обслуговують відтворювальний процес у цілому, активно впливаючи на всі його стадії. Опосередковуючи розподіл та перерозподіл національного доходу, фінанси сприяють трансформації пропорцій, які виникають при первинному розподілі національного доходу, в пропорції його кінцевого використання.
Фінанси, пов'язані з рухом вартості суспільного продукту, виражена в грошовій формі, мають властивість кількісно, через фінансові ресурси і фонди, відображати відтворювальний процес у цілому та різноманітні його фази. Тому об'єктивно властива фінансам здатність "сигналізувати" про хід розподільчого процесу проявляється через протилежну їх функцію - контрольну.
Основу контрольної функції складає рух фінансових ресурсів. Оскільки фінанси пронизують все суспільне виробництво, всі і сфери і підрозділи, всі рівні господарювання, вони виступають універсальним інструментом контролю з боку суспільства за виробництвом, розподілом та обігом вартості ВВП. Реалізація контролі функції фінансів забезпечує контроль суспільства за пропорціями в розподілі грошових ресурсів, своєчасністю надходження фінансових ресурсів у розпорядження різних економічних суб'єктів, економністю та ефективністю їх використання.
Інструментом реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Особливість фінансових показників полягає в комплексному характері відображення різних сторін господарської діяльності економічних суб'єктів.
Ступінь і глибина реалізації контрольної функції багато чому визначається станом фінансової науки в національному господарстві і проявляється через багатогранну діяльність фінансових інституцій.
Контрольна функція діє в тісній єдності з розподільчою Діалектичний взаємозв'язок цих двох функцій визначається перш за все однаковою об'єктивною основою існування розподільчих та контрольних процесів, дією економічних законів. Тільки в їх єдності та тісній взаємодії фінанси можуть проявити себе як категорія вартісного розподілу.