Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії

План

1. Предмет фінансової науки.

2. Основні фінансові категорії, їх взаємозв'язок.

3. Функції фінансів.

4. Фінансова система.

1.1. Предмет фінансової науки

Фінансова наука як спеціалізована галузь знань, що виокремилась із суспільних наук, в конкретних історичних умовах, спрямована на вивчення фінансів у теоретичному і практичному аспектах, а також форм організації і функціонування їхніх окремих інститутів.

Як сукупність знань про фінанси до її складу включають гіпотези, теорії, закони, тенденції, принципи, постулати, методи категорії, поняття, наукові проблеми, наукові факти, завдання тощо. Нині, розглядаючи фінансову науку як сукупність колективів, інститутів, установ і підрозділів, які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності, слід розглядати ті суб’єкти які забезпечують здійснення фінансової наукової діяльності, ті суб’єкти, які безпосередньо виконують наукові дослідження. В Україні такими суб’єктами є наукові підрозділи Національної академії України, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, науково-дослідні установи і підрозділи міністерств, відомств, фінансові кафедри вищих навчальних закладів тощо, фінансова робота яких є функціональним завданням, а для їхніх працівників – професійною діяльністю.

Фінансова наука є впорядкованим процесом отримання знань, їх обґрунтування та систематизації у світлі певної парадигми, а також сума знань про явища міжнародних, державних та приватних фінансів і достовірно встановлені закономірності їх функціонування. На відміну від теорії, фінансова наука характеризується практичною спрямованістю і достовірністю щодо змісту, систематизованістю щодо форми, обґрунтованістю положень і висновків

Предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних етапах розподілу та перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, різних економічних систем, між різними суб’єктами відносин, економічною основою яких є рух грошових потоків, які є результатом розподілу і перерозподілу вартості у її грошовій формі.

Фінансова наука як частина суспільно-економічної науки, вивчає сукупність фінансових явищ, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП, що потребує використання певного методологічного підходу. Одним з найважливіших завдань фінансової науки є теоретичне обґрунтування економічної моделі розвитку держави. Нині в площині фінансової науки є діяльність держави, підприємницьких структур, організацій, установ, громадян, пов’язаних зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів у конкретних умовах дії економічних законів й закономірностей фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії та взаємозв’язку.

Фінансова наука має дати відповідь на питання, як і в яких формах доцільно створювати та використовувати грошові фонди з метою оптимального вирішення загальнодержавних потреб, потреб суб’єктів господарювання і населення з урахуванням закономірностей всіх фінансових явищ, їхньої об’єктивної необхідності, а також різних суспільних інтересів. Вона виявляє загальні риси фінансів усіх формації, розкриває відмінності, особливості функціонування у різних державах, які знаходяться на одному або різних рівнях соціально-економічного розвитку. Розглядаючи фінанси як особливу сферу економічних відносин і як складову всієї системи цих відносин, фінансова наука доводить підпорядкування фінансів закономірностям розвитку суспільства, розкриває їх особливості, характерні для відповідного рівня соціально-економічного розвитку, виявляє зворотний вплив фінансів на економіку, роль фінансів у становленні і розвитку відповідного суспільного і політичного устрою

За умов орієнтації національного господарства України на ринок, на розгортання товарно-грошових відносин економічні стосунки, що виражаються в категорії фінанси, потребують чіткого визначення і дієвого управління.

Серед сучасних наукових поглядів на трактування фінансів можна виділити три домінуючих напрямки. Перший з них тісно пов'язаний з еволюцією терміна фінанси. Він з'явився у XIII столітті і походить від латинської дефініції financia, що означала обов'язкову сплату грошей. Уперше у сучасному трактуванні термін фінанси став застосовуватися у Франції, де під ним розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп.

Відображення економічних процесів і фактів, яким властива різноманітність і багатогранність форм прояву, обґрунтовують визначення фінансів як сукупності економічних відносин, що опосередковують процеси розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) та частини національного багатства країни в зв'язку з формуванням грошових доходів і накопичень у економічних суб'єктів та їх використанням для задоволення загальносуспільних, колективних й індивідуальних потреб населення.

Прагматичний підхід до трактування фінансів поділяють більшість зарубіжних та окремі вітчизняні науковці. Він дозволяє визначити фінанси як сукупність грошових потоків, які є носіями результату розподілу і перерозподілу вартості ВВП.

Загалом фінанси доцільно розглядати в таких аспектах: як економічна категорія - це частина відносин, що виникають з приводу створення і руху вартості;

• як розподільча категорія – відображають відносини з приводу розподілу, формування і використання спеціальних фондів грошових ресурсів;

• як вартісна категорія – належать до відносин, що мають матеріальне вираження;

• як історична категорія – визначає незмінність сутнісних характеристик фінансів із трансформацією економічної системи.

Об'єктивна необхідність фінансів зумовлена потребами суспільного розвитку. Дія економічних законів, розвиток товарно - грошових відносин, функціонування держави стали основними передумовами виникнення фінансів. Головною ж причиною їх появи є результат функціонування фінансів у сфері розподілу й перерозподілу вартості ВВП, а саме: створення цільових грошових фондів різноманітного призначення, які задовольняють потреби економічних суб'єктів у ресурсах, що забезпечують їх діяльність. Отже, пропорції фінансового розподілу створеної вартості в грошовому вимірі визначають увесь процес відтворення.

Об'єктом фінансів виступають вартість ВВП і частина національного багатства країни, а суб'єктами - населення, господарські одиниці та держава.

Фінанси сприяють забезпеченню індивідуального і суспільного кругообігу виробничих фондів на розширеній основі, регулюванню галузевої і територіальної структури економіки, стимулюванню зростання ефективності виробництва, задоволенню інших суспільних потреб.