2.3. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштів.

Розрахунки чеками застосовуються при платежах за фактично отримані товари, виконані роботи, надані послуги. На практиці чекова форма розрахунків є не досить поширеною. Основна причина в тому, що кошти за даним видом розрахунків депонуються на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" балансових рахунків №№ 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. Отже, від моменту депонування до моменту платежу проходить певний час, впродовж якого, обігові кошти відволікаються з господарського обороту. Більш того, СЕП забезпечує дуже швидкий період проходження платежів за платіжними дорученнями, чим і пояснюється їх масове використання в Україні.

Розрахункові чеки виготовляються на замовлення комерційного банку Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог за зразком, затвердженим НБУ. Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Загальна схема здійснення розрахунків з використанням платіжного вимогами-доручення наведена на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Документообіг при розрахунках чеками

1 - у банк подається заява на видачу чекової книжки і платіжне доручення на депонування суми ліміту;

2 - банк депонує кошти на окремому рахунку;

3 - клієнтові видається чекова книжка;

4 - постачальникові виписується чек;

5 - відвантажуються товари або надаються послуги;

6 - чекодержатель здає в банк реєстр оплачених чеків разом із чеками;

7 - сума чека оприбутковується на позабалансовому рахунку;

8 - чек інкасується в банк платника;

9 - банк платника списує кошти, які були депоновані на окремому рахунку;

10 - кошти за чеком перераховуються в банк постачальника;

11 - сума чека зараховується на рахунок постачальника.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Строк дії чекової книжки—один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі — три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. У ньому не допускається виправлень та використання факсиміле замість підпису. Чек із чекової книжки подається до оплати в банк чекоотримувача протягом 10 календарних днів (день виписування чека не враховується).

Відображення в обліку операцій з розрахунку чеками здійснюється таким чином.

1. Згідно заяви клієнта з його поточного рахунку банк депонує йому суму па спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:

Д-т 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», К-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;

К-т рахунку № 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів”

і одночасно списується на видаток з позабалансового рахунку № 9821 «Бланки суворої звітності».

2.Після надходження розрахункових чеків від іногородніх чекоотримувачів у банк-емітент здійснюється їх оплата з аналітичного рахунку чекодавця депонованих сум:

Д-т 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання”,

аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;

К-т 1200 “Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України”.

У випадку, якщо чекодавець і чекоотримувач обслуговуються в одній установі банку:

Д-т 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання”, (відповідний аналітичний рахунок);

К-т рахунку № 2600 “ Кошти на вимогу суб'єктів господарювання ”.

Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками, при наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа — за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти: Д-т 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання”, аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»; К-т рахунку № 2600 “ Кошти на вимогу суб'єктів господарювання ”.

Таким чином банки в процесі здійснення розрахунків чеками виконують ряд важливих функцій. Зокрема, банк-емітент видає клієнту чекову книжку, а банк чекодержателя приймає чек до виконання, вчиняючи необхідний контроль щодо його законності шляхом пересилки чека до банку-емітента на інкасацію.

Аналізуючи викладене вище, можна прослідкувати переваги розрахунків чеками: гарантія оплати, контроль платника за виконанням умов поставки, зближення часу оплати та поставки товару. Разом з тим, чекова форма розрахунків передбачає вилучення коштів з господарського обороту чекодавця на період здійснення розрахунків, що і пояснює її обмежене використання.