
- •Тема 6: «Облік операцій за безготівковими розрахунками»
- •1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів.
- •Вимоги до оформлення розрахункових документів
- •2. Облік операцій при використанні безготівкових інструментів.
- •2.1.Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями.
- •2.2. Облік операцій при розрахунках акредитивами.
- •2.3. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками.
Тема 6: «Облік операцій за безготівковими розрахунками»
План
1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів.
2. Облік операцій при використанні безготівкових інструментів.
2.1.Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями.
2.2. Облік операцій при розрахунках акредитивами.
2.3. Облік операцій при розрахунках розрахунковими чеками.
Список літератури:
1. Кіндрацька Л. М. «Бухгалтерський облік у комерційних банках України».
2. Герасимович А. М. «Облік і аудит у банках»
3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті з-на Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22.
1. Принципи організації безготівкових розрахунків та вимоги щодо оформлення розрахункових документів.
Особлива ознака безготівкового платіжного обігу полягає в тому, що для проведення платежів використовуються тільки безготівкові гроші. Це можливо, коли платник і одержувач мають поточний рахунок в будь-якому банку на території України або за кордоном, якщо йдеться про міжнародні розрахунки. Зрозуміло, що безготівковий платіж здійснюватиметься швидко та надійно лише за умови розвинутої мережі міжбанківських розрахунків та наявності платіжних документів єдиного зразка. В Україні дані передумови впроваджені в практичну сферу діяльності банківської системи.
Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства значною мірою залежить від організації розрахунків.
Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.
Другий принцип полягає в тім, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.
Третій принцип - принцип самостійного (без участі банків) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.
Четвертий принцип - кошти з рахунка підприємства списуються за розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.
П'ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки підприємствам - суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.
Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.
Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.
Восьмий принцип: розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник - отримувач коштів повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк. Використання готівки, пов'язане з виплатою заробітної плати, премій, винагород, матеріальної допомоги, дивідендів, провадиться тільки через її отримання з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату податків, внесків та інших обов'язкових платежів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.
Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:
- платіжне доручення;
- платіжна вимога — доручення;
- чек;
- акредитив;
- вексель;
- платіжна вимога;
- інкасове доручення.
Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств, спрямоване на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів у розрахунках.